ЄУН 193/1595/25
Провадження № 3/193/631/25
іменем України
06 листопада 2025 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., за участі: секретаря судового засідання Оселедець О.І., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУ НП у Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Андріївка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , не працюючої, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
До Софіївського районного суду Дніпропетровської області 27.10.2025 надійшла адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД №866539, складеного 22.10.2025 старшим ДОП СП ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області л-том поліції Грицаєм К.О., 17.10.2025 о 16:30 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 в ході конфлікту висловлювалася нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 , тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_2 по сусідству з ОСОБА_2 . На наприкінці вересня 2025 року вона виявила, що сусідський собака, який належить ОСОБА_2 , будучи не прив'язаний його власниками, неодноразово проникав на територію її господарського двору, де розірвав до двох десяток її курей. Вона особисто бачила, як цей пес розірвав на її очах двох її курей. Вона про такі випадки стала повідомляти сусідку ОСОБА_2 та її співмешканця ОСОБА_3 і просила щоб вони прив'язали свого собаку та відшкодували їй збитки, інакше вона повідомить про це поліцію. ОСОБА_3 , з метою залагодження конфлікту, запропонував відшкодувати добровільно їй збитки, завдані собакою, а саме передати їй двох курей, яких він придбає через дві неділі після отримання пенсії. ОСОБА_1 , погодившись, що на той час вона бачила особисто про знищення сусідською собакою лише двох курей, прийняла таку пропозицію ОСОБА_3 16.10.2025 її сусіди - співмешканці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прийшли до неї додому та принесли їй обіцяних двоє курей та попросили її скласти розписку про їх отримання та про те, що вона до них претензій не матиме, що вона і зробила. Прийнявши цих двох курок вона при цьому зауважила їм, що за цей час (дві неділі) через те, що вони так і не прив'язали свого собаку, останній порвав іще одну курку. Зазначила, що їй це все набридло і скоро приїде її рідний брат, який бу з ними розбиратися вже сам.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила.
Вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з таких підстав.
До протоколу про адміністративне правопорушення були додатні письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 .
Зокрема, з пояснень потерпілої ОСОБА_2 видно, що 17.10.2025 о 16:30 год. вона разом з співмешканцем ОСОБА_4 прийшли до своєї сусідки ОСОБА_1 щоб їй віддати двох курок, які вони їй заборгували. ОСОБА_1 прийняла курей та написала розписку, що вона до них претензій більше не має. Проте сусідка повідомила їм, що вони винні їй іще одне курча, на що потерпіла образила її поганим словом. ОСОБА_1 у відповідь також почала ображати її нецензурною лайкою та погрожуючи. Після чого потерпіла викликала поліцію.
Свідок ОСОБА_4 також у своїх поясненнях зазначив, що 17.10.2025, близько 16:30 год. він разом з співмешканкою ОСОБА_2 прийшли до своєї сусідки ОСОБА_1 віддати їй курей, за те, що близько трьох тижнів тому їх собака з території її двору розірвав кілька курей. ОСОБА_1 прийняла курей та написала розписку, що вона до них претензій до них не має. Але потім остання почала їм погрожувати фізичною розправою, зокрема, що приїде її брат та їх покарає. Після чого ОСОБА_2 викликала поліцію.
Маються також і письмові пояснення ОСОБА_1 із змісту яких встановлені такі ж обставини, які вона повідомила під час розгляду справи.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України N19 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство" дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
У пункті 13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к зазначено, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
Також в абз. 2 п. 15 вищевказаної постанови зазначено, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
У протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані посадовою особою відділу поліції за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство. При цьому дії ОСОБА_1 , які кваліфіковані як вчинення дрібного хуліганства, відповідно до складеного протоколу полягають у вираженні в сторону ОСОБА_2 нецензурної лайки.
Проте, як з'ясовано з пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні та письмових пояснень потерпілої ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_3 , конфлікт між сусідами виник саме з вини (бездіяльності) останніх, яка призвела до того, що неприв'язаний на ланцюг чи не поміщений у вольєр їхній собака проникав на територію сусідського домоволодіння, де знищив, щонайменше двох курей. Цей факт був визнаний самою потерпілою та її співмешканцем, про що свідять їхні письмові пояснення. Крім того з пояснень потерпілої видно, що вона першою стала ображати ОСОБА_1 , а вона у відповідь стала також висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою. До того ж сама сварка відбулася на території приватного подвір'я за місцем проживання особи, що притягується до адміністративної відповідальності, що у розумінні диспозиції ст. 173 КУпАП, не є громадським місцем.
Надані на розгляд матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
При цьому наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, а наявні обставини, зокрема виникнення конфлікту з особистих спонукань, у приватній обстановці, не в умовах громадського місця, у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян.
З пояснень учасників справи встановлено, що умисел ОСОБА_1 був спрямований на завдання психічної шкоди ОСОБА_2 лише як реакція у відповідь на образливе ставлення до неї та через особисті неприязні відносини, що виникли у зв'язку зі спором щодо кількості знищених у неї курей собакою, яка належить потерпілій.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази не містять будь-яких фактичних даних, на основі яких можна дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила дрібне хуліганство, а тільки стверджують про наявність між сусідами триваючого конфлікту, який призвів до виникнення неприязних відносин між ними.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 07.11.2025.
Суддя О. В. Томинець