гСправа № 187/1887/23 Провадження № 2-з/0187/21/25
про відмову у забезпеченні позову
"07" листопада 2025 р. суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., розглянувши в селищі Петриківка матеріали заяви представника позивача адвоката Цівань Наталії Володимирівни про забезпечення позову у цивільній справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визнання об'єкту незавершеного будівництва об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання частки у праві власності на цей об'єкт, переведення прав забудовника-
05.10.2023 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об'єкту незавершеного будівництва об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання частки у праві власності на цей об'єкт.
Свою позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що з 26.08.2006 по 18.12.2019 він перебував у шлюбі з відповідачкою. В період шлюбу 12.01.2010 ними було придбано земельну ділянку площею 0,0953 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с/рада Єлизаветівка. 01.03.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. було засвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0953 га. яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сг Петриківська, ст. «Динамо» ( колишня адреса: Дніпропетровська область, Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кет «Динамо»), кадастровий номер: 1223780800:03:052:0191, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2698928512237, продавцем якої був позивач ОСОБА_1 , а покупцем ОСОБА_2 . На вищезазначеній земельній ділянці, як зазначає позивач, розташований одноповерховий садовий будинок А-1, загальною площею 119,7 кв.м., та двоповерховий будинок Б-1, загальною площею 64,1 кв.м., інші споруди, які по документам не введені в експлуатацію.
13.11.2023 ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
25.09.2025 представник позивача, адвокат Цівань Наталія Володимирівна (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльності № 1159 від 15.05.2003) подала заяву про зміну предмету позовних вимог.
За таких обставин позивач просить суд:
1. Визнати об'єкт незавершеного будівництва який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1223780800:03:052:0191, об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
2. Визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 , як за колишнім подружжям, право власності по 1/2 частині садового будинку А-1, загальною площею 119,7 кв.м., основною площею 41,6 кв.м, допоміжною площею 78,1 кв.м. а-1 навіс, ганки; садового будинку Б-1, загальною площею 64,1 кв.м., основною площею 53,6 кв.м., допоміжною площею 10,5 кв.м., б-1 навіс, б1-1 навіс, п/д підвал, балкон, ганок; В-1 вбиральня, №1 свердловина, №2 зливна яма, № 3 зливна яма, №4 огорожа, № 5 ворота з хвірткою, №6 огорожа, №7 підпірна стінка, №8 огорожа, №9 огорожа, №10 хвіртка, № 11 басейн, І тротуар, ІІ тротуар, ІІІ тротуар.
3. Перевести на позивача ОСОБА_1 права забудовника на виділену йому у власність частину об'єкта незавершеного будівництва.
06.11.2025 представник позивача через систему «Електронний суд», подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти певні дії, а саме: будь-які дії з відчуження, оформлення, переоформлення та державної реєстрації, реєстраційних дій, відчуження в примусовому порядку (в порядку виконавчого провадження, виконавчих написів та інших дій) щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, сг. Петриківська, ст. «Динамо» (колишня адреса Петриківський район, с/рада Єлизаветівська, кст «Динамо») кадастровий номер: 1223780800:03:052:0191, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2698928512237, до вирішення справи по суті, тобто щодо земельної ділянки, на якій розташований будинок.
Як вважає заявниця, перехід прав на земельну ділянку на якій розміщений спірний об'єкт незавершеного будівництва у позивача виникне після державної реєстрації права власності на такий об'єкт. В даний час у відповідачки не має перешкод у відчуженні цієї земельної ділянки, так як право власності на спірні об'єкти незавершеного будівництва, поки що не визнано судом, та відповідно вони не мають державної реєстрації.
Як зазначено у заяві, такий захід забезпечення позову є співмірним із можливими негативними наслідками, що можуть настати в разі невжиття відповідних заходів. Представник вказала, що запропонований захід забезпечення відповідає принципу балансу інтересів сторін, оскільки відповідач не зможе відчужувати, переоформлювати, передавати в іпотеку чи здійснювати інші реєстраційні дії з майном, але матиме можливість користуватися ним.
Крім того, представник послалася на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справах «Шмалько проти України», «Пантелеєнко проти України», «Дорани проти Ірландії», «Н. проти Нідерландів» та «Каіч та інші проти Хорватії», наголошуючи на необхідності забезпечення ефективного судового захисту та виконання судових рішень, як складових права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема, встановленням заборони вчиняти певні дії.
Згідно зі статтею 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів із дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, а підставою - наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позову.
Як убачається із позовної заяви, предметом спору є визнання об'єкта незавершеного будівництва об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визначення часток у праві власності на цей об'єкт, переведення прав забудовника. При цьому питання щодо права власності на земельну ділянку між сторонами не оспорюється.
Суд звертає увагу, що право власності на земельну ділянку належить відповідачці на підставі договору купівлі-продажу, стороною якого був сам позивач, який виступав у ролі продавця.
Отже, посилання позивача на положення частини п'ятнадцятої статті 120 Земельного кодексу України (щодо переходу прав на земельну ділянку при переході права власності на будівлю або споруду) є очевидно безпідставним.
Майно, щодо якого позивач просить установити захід забезпечення позову (земельна ділянка), є відмінним від майна, яке є предметом позову (будівлі як об'єкт незавершеного будівництва). Отже, обраний захід забезпечення не співвідноситься із заявленими позовними вимогами, оскільки передбачає надмірне втручання у право власності відповідача.
Інших обгрунтованих доводів, яким саме чином невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову, предстанвик позивача не навів.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки обраний заявником захід є необґрунтованим, неспівмірним і таким, що виходить за межі предмета спору.
Посилання представника позивача на практику Європейського суду з прав людини суд до уваги не приймає, оскільки наведені рішення містять загальні положення щодо права на доступ до суду та ефективного засобу правового захисту, однак не є релевантними до спірних обставин цієї справи. Представником не наведено аргументів, які б свідчили про зв'язок цих рішень із конкретними обставинами заяви про забезпечення позову.
Висновок суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 18, 149, 150, 153, 353, 354 ЦПК України, -
В задоволенні заяви представника позивача адвоката Цівань Наталії Володимирівни про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 07.11.2025.
Ухвала набрала законної сили 07.11.2025.
Суддя І.М. Соловйов