Справа № 182/7089/25
Провадження № 2/0182/4563/2025
Іменем України
10.11.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши заяву Директора КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЖИТЛОВО-ТЕХНІЧНА ІНСПЕКЦІЯ" НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Гришина Дениса Олександровича про відвід головуючого судді Рунчевої О.В. у цивільній справі № 182/7089/25 за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЖИТЛОВО-ТЕХНІЧНА ІНСПЕКЦІЯ" НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025 року судді Рунчевій О.В. передана цивільна справа № 182/7089/25, провадження № 2/0182/4563/2025 за позовною заявою КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЖИТЛОВО-ТЕХНІЧНА ІНСПЕКЦІЯ" НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
05.11.2025 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява від Директора КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЖИТЛОВО-ТЕХНІЧНА ІНСПЕКЦІЯ" НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Гришина Дениса Олександровича про відвід судді Рунчевій О.В.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що суддя Рунчева О.В. не може брати участь у розгляді цієї справи і підлягає відводу, оскільки суддя Рунчева О.В. вже брала участь у вирішенні справи стосовно відповідача ОСОБА_1 (справа № 182/7035/23), де колегією суддів Дніпропетровського апеляційного суду було дано оцінку слідуючим обставинам справи стосовно ОСОБА_1 , у тому, що він неодноразово з'являвся в транзитному містечку в стані алкогольного спяніння та порушував умови Порядку тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб в транзитному містечку на території м. Нікополя. Колегія суддів вважає помилковим висновок судді Рунчевої О.В. про те, що недоведено доцільність відмови у продовженні терміну проживання відповідача ОСОБА_1 в транзитному містечку, викладеного в рішенні міської житлової комісії з питань тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб в транзитному містечку на території міста Нікополь № 04 від 24.07.2023 року в частині відмови у продовженні терміну тимчасового проживання відповідачу в транзитному містечку. Отже, якщо у справі необхідна оцінка права, яке суддя вже оцінив у іншій справі щодо цього ж відповідача, то для збереження довіри до судового процесу суддя повинен самовідводитися аби уникнути будь-яких сумнівів у неупередженості.
Оскільки позивач грунтує свої позовні вимоги на підставі досліджених доказів та встановлених обставин судами апеляційної та касаційної інстанції (справа № 182/7035/23) стосовно відповідача ОСОБА_1 та на підставі нових обставин справи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 разом з дружиною продовжують систематично порушувати умови порядку тимчасового розміщення та правила добросусідства, влаштовуючи сварки та бійки, існують реальні підстави сумніватися в здатності судді ОСОБА_2 залишатися неупередженою та ухвалити об'єктивне рішення.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши заяву про відвід, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду при визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Як встановлено судом, 10.12.2024 року суддею Рунчевою О.В. було ухвалено рішення по справі № 182/7035/23 за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діяла представник позивача адвокат Яремчук Людмила Валентинівна до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання утриматися від вчинення дій, яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені.
Визнано протиправним та скасовано рішення міської житлової комісії з питань тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб в транзитному містечку на території міста Нікополь, викладене у протоколі № 4 від 24.07.2023 року в частині відмови у продовженні терміну тимчасового проживання ОСОБА_1 в транзитному містечку.
Зобов'язано міську житлову комісію з питань тимчасового розміщення внутрішньо переміщенних осіб в транзитному містечку на території міста Нікополь, продовжити проживання в транзитному містечку в м. Нікополі ОСОБА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2025 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.12.2023 року скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання утриматися від вчинення дій - відмовлено.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.07.2005 року касаційна скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення, а Постанова Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2025 року залишена без змін.
Враховуючи те, що судом в рішенні від 10.12.2024 року по справі № 182/7035/23 було надано оцінку доказам, висловлено думку щодо обставин справи та заявлених вимог, зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог по суті, враховуючи заявлення стороною позивача ОСОБА_3 відводу судді, з метою уникнення можливих сумнівів у сторін по справі у неупередженості, об'єктивності та незалежності судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчевої О.В. при розгляді даної справи, з метою забезпечення особам, які беруть участь у справі довіри до суду, який розглядає справу, створення умов, при яких відпадуть будь-які сумніви в неупередженості та безсторонності судді при розгляді справи, з метою недопущення будь-яких сумнівів у постановленому за наслідками розгляду справи рішенні суду, суддя вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 259 ЦПК України, суд -
Задовольнити заяву Директора КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЖИТЛОВО-ТЕХНІЧНА ІНСПЕКЦІЯ" НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Гришина Дениса Олександровича про відвід головуючого судді Рунчевої О.В. у цивільній справі № 182/7089/25 за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЬКА ЖИТЛОВО-ТЕХНІЧНА ІНСПЕКЦІЯ" НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Цивільну справу передати до канцелярії Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Рунчева