Справа № 212/9143/24
4-с/212/26/25
10 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., за участі представника скаржника ПАТ «ЦГЗК» - Рабко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, у режимі відеоконференції, скаргу Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича, стягувач ОСОБА_1
встановив:
До Покровського районного суду міста Кривого Рогу від представника Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича, стягувач ОСОБА_1 , яка в подальшому була уточнена на підставі додаткових пояснень представника скаржника.
В обґрунтування скарги скаржник зазначив про те, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (після перейменування - Покровський районний суд міста Кривого Рогу) від 17 жовтня 2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «ЦГЗК» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, стягнуто з ПАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб, в решті позовних вимог відмовлено. 06 травня 2025 року на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду вказане рішення суду залишено без змін. На виконання зазначено рішення суду, 09 травня 2025 року на банківський рахунок позивача було перераховані грошові кошти у сумі 150 000,00 грн на виконання вищевказаного рішення суду. Однак стягував ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. із заявою про відкриття провадження для примусового виконання рішення суду. 20 червня 2025 року приватним виконавцем на підставі постанови відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного рішення суду. 20 червня 2025 року скаржник направив на електронну адресу приватного виконавця заяву про закінчення виконавчого провадження за №78423104. Однак, 20 червня 2025 року з банківського рахунку скаржника відкритого в АТ «ПУМБ» проведено примусове списання коштів у сумі 165 500,00 грн, які були перераховані приватному виконавцю Шевцову І.В. в рамках вищевказаного виконавчого провадження. У зв'язку з тим, що приватним виконавцем не враховано в межах виконавчого провадження та не постановлено постанову про закінчення виконавчого провадження, скаржник вважає дії приватного виконавця незаконними і протиправними по не направленню листа до банку про відкликання платіжної інструкції до списання коштів з рахунку платника ПАТ «ЦГЗК» при примусовому виконанню даного виконавчого провадження.
На підставі викладеного, просив суд визнати незаконними та протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича по не направленню листа до банку про відкликання платіжної інструкції до списання коштів з рахунку платника ПАТ «ЦГЗК» при примусовому виконанні виконавчого листу по справі №212/9143/24; зобов?язати приватного виконавця повернути на користь ПРАТ «ЦГЗК» грошові кошти стягнуті згідно Інформаційного повідомлення про платіжну операцію за платіжної інструкцією стягувача від 20.06.2025 у сумі 165 500,00 грн.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року прийнято в провадження скаргу та призначено до судового розгляду.
На підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2025 року, матеріали вказаної справи були направлені до Дніпровського апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ПАТ «ЦГЗК» на ухвалу суду від 26 червня 2025 року.
Після повернення матеріалів справи, скаргу представника ПАТ «ЦГЗК» призначено до розгляду.
Представник скаржника ПАТ «ЦГЗК» у судовому засіданні частково підтримала вимоги скарги, з урахуванням їх уточнення в додаткових пояснень, які були надані до суду.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцов І.В. у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань до суду не надав.
Стягувач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань до суду не надав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Таким чином суд, заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги та оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року у цивільній справі №212/9143/24, 2/212/3962/24 було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб та судовий збір в розмірі 1 500,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025 року рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року залишено без змін.
19 червня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у справі було отримано виконавчий лист, який був наданий приватному виконавцю для звернення вищевказаного рішення суду до примусового виконання.
До заяви, наданої приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області МЮУ Шевцову І.В., ОСОБА_1 було долучено також довідку з реквізитами банківського рахунку, відкритого на ім'я стягувача ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк», для здійснення зарахування коштів за виконавчим провадженням рахунок отримувача НОМЕР_1 ).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області від 20 червня 2025 року відкрито виконавче провадження №78423104 з примусового виконання виконавчого листа №212/9143/24, виданого 19.06.2025, про стягнення з ПАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичної особи.
Представник заявник ПАТ «ЦГЗК» 20 червня 2025 року звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. із заявою щодо закінчення виконавчого провадження №78423104 про стягнення з ПАТ «ЦГЗК» моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн на користь ОСОБА_1 , у зв'язку із добровільним виконанням рішення суду.
На підтвердження викладених у скарзі доводів щодо добровільного виконання судового рішення, представником ПАТ «ЦГЗК» було надано до суду копію платіжного документу, а саме копію платіжної інструкції №4500026357 від 09 травня 2025 року, в якій зазначено про проведення АТ «ПУМБ» 09 травня 2025 року банківської операції з перерахунку коштів від платника ПАТ «ЦГЗК» на користь отримувача Січевий С.Ю. у розмірі 150 000,00 грн, призначення платежу: відшкодування моральної шкоди на користь Січевий С.Ю. по справі №212/9143/24 (рахунок отримувача НОМЕР_2 ).
Представник ПАТ «ЦГЗК» Рабко Т.О. звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. із заявою про закінчення виконавчого провадження №78423104, у зв'язку з виконанням рішення суду від 17 жовтня 2024 року у добровільному порядку.
Також в матеріалах справи міститься Інформаційне повідомлення за платіжною інструкцією від 20.06.2025 року на суму 165 000,00 грн, платником зазначений ПАТ «ЦГЗК», отримувач - приватний виконавець Шевцов І.В. Призначення платежу: за ВП №78423104, з виконання виконавчого документу - виконавчого листа №212/9143/24.
23 червня 2025 року приватним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні №78423104 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку із фактичним його виконанням.
Однією із основних засад судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
На відміну від позовного провадження, у якому суд вирішує існуючий між сторонами цивільно-правовий спір, скарги на дії (бездіяльність), рішення державних (приватних) виконавців мають на меті захист прав сторін виконавчого провадження з виконання судових рішень та покладають на суд контроль за їх належним виконанням. Згідно з чинним процесуальним законодавством, здійснення такого судового контролю відбувається за правилами спеціального виду провадження у цивільному судочинстві.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено підстави, у випадку існування яких виконавче провадження підлягає закінченню. Відповідно до п. 5 означеної статті, виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Заявник, як на підставу для задоволення скарги посилається на те, що ним добровільно виконано рішення суду на момент відкриття виконавчих проваджень, за яким він є боржником.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
З матеріалів справи вбачається, що 09 травня 2025 року ПАТ «ЦГЗК» здійснило переказ грошових коштів за рішенням суду у розмірі 150 000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ», що зокрема підтверджено платіжною інструкцією №4500026357.
Окрім того, матеріалами справи встановлено, що 23 червня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим І.В. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №78423104 з примусового виконання виконавчого листа №212/9143/24 про стягнення з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
Відповідно до Довідки №КІЕ-07.8/3889 від 17.09.2025 виданою АТ «ПУМБ» на запит ПрАТ «ЦГЗК», від ОСОБА_1 за період з 09.05.2025 по 15.09.2025 на рахунок ПрАТ «ЦГЗК» грошові кошти не надходили.
Скаржник зазначає, що відбулось подвійне виконання судового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн, перший раз 09 травня 2025 шляхом перерахування боржником на рахунок стягувача зазначеної суми коштів, другий раз 20 червня 2025 року шляхом примусового виконання судового рішення приватним виконавцем Шевцовим І.В. на підставі виконавчого листа №212/9143/24.
Однак, звертаючись до суду із даною скаргою представник ПАТ «ЦГЗК» зазначає про наявність протиправних дій приватного виконавця по не направленню листа до банку про відкликання платіжної інструкції до списання коштів з рахунку платника ПАТ «ЦГЗК» при примусовому виконанні виконавчого листу по справі №212/9143/24, а як наслідок просить суд зобов?язати приватного виконавця повернути на користь ПРАТ «ЦГЗК» грошові кошти стягнуті згідно Інформаційного повідомлення про платіжну операцію за платіжної інструкцією стягувача від 20.06.2025 у сумі 165 500,00 грн, однак судом порушень вимог законодавства, що регулює виконавче провадження, в діях виконавця не було встановлено.
В той час, повернення ОСОБА_1 повторно стягнутих грошових коштів може бути здійснено, шляхом пред'явлення ПрАТ «ЦГЗК» позову до стягувача в іншому судовому процесі, що також було зазначено представнику скаржника у постанові Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду від 26 червня 2025 року.
Таким чином, розглянувши скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання, що приватний виконавець діяв в межах своїх повноважень, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням засад диспозитивності, незалежності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, у зв'язку із чим скаргу Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича, стягувач ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 210, 260, 261, 447-453 ЦПК України
постановив:
Скаргу Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича, стягувач ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 10 листопада 2025 року.
Суддя О. Н. Борис