ЄУН 932/9620/25
Провадження №2/932/3168/25
іменем України
31.10.2025 місто Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Ромась Анастасія Ігорівна, до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача
Позивач через представника звернулася до суду з цим позовом та в обґрунтування вимог зазначила таке.
Вона є законним представником свого малолітнього сина ОСОБА_2 , якому 12 років. Позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 з 11.08.2012 по червень 2018 року, у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син. В 2022 році ОСОБА_3 був призваний та мобілізований на військову службу. За довідкою ВЛК від 23.05.2022 він був цілком здоровий та придатний до військової служби. Проте під час захисту Батьківщини - виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 ОСОБА_3 отримав поранення, після чого у нього почало значно погіршуватися здоров'я. За результатами медичного огляду від 15.03.2024 він був визнаний непридатним до військової служби, та було встановлено, що його захворювання та поранення пов'язані з проходженням військової служби. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Позивач 07.04.2025 зверталася до НОМЕР_2 РВЛК зі зверненням щодо встановлення причинного зв'язку смерті солдата ОСОБА_3 , їй було повідомлено, що причинний зв'язок смерті вже опрацьовано протоколом від 30.01.2025 №419. За витягом протоколу захворювання солдата ОСОБА_3 «Гостра недостатність кровообігу. Хронічна ішемічна хвороба серця» згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 18.05.2024 НОМЕР_4 , свідоцтвом про хворобу Хе353 ВЛК в/ч НОМЕР_5 від 15.03.2024, лікарським свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 від 03.10.2024, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 03.10.2024, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті не пов'язані з проходженням військової служби».
Вважає, що це рішення не відповідає дійсності, та бажає оскаржити його в інтересах прав дитини. Для доведення та встановлення причинного зв'язку хвороб є необхідним отримання медичної документації щодо ОСОБА_3 . Після звільнення з військової служби ОСОБА_3 у 2024 році перебував на стаціонарному лікуванні у Міській клінічній лікарні №16.
04.07.2025 адвокатом Ромась А.І. було подано запит до КНП «Міська клінічна лікарня №16» ДМР щодо отримання певних медичних документів задля встановлення причинного зв'язку смерті та отриманих під час служби захворювань і поранень.
07.07.2025 було отримано відповідь на запит, згідно з якою вимоги стосовно надання медичної інформації/документації, що несе в собі лікарську таємницю, відносно ОСОБА_3 не відповідають змісту ст.ст.39,39-1,40 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 (зі змінами), а представник і позивач не входять до переліку осіб, яким може бути надана медична інформація/документація, оскільки вона належить до лікарської (охоронюваної законом) таємниці, не є членами сім'ї померлого.
24.07.2025 запит був поданий повторно та 01.08.2025 була отримана відповідь про невідповідність вимог стосовно надання медичної iнформації/документацiї, що несе в собi лiкарську тасмницю вiдносно ОСОБА_3 , змiсту ст.ст.39,39-1,40 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 (зi змiнами), а також ст.285 ЦК України, представник та позивач не входять до перелiку осiб, яким може бути надана медична документацiя, яка становить лiкарську (охоронювану законом) таємницю.
Разом з тим, для отримання пенсії для дитини, яка втратила батька-військового, та доведення факту, що смерть ОСОБА_3 пов'язана з отриманими під час захисту Батьківщини пораненнями необхідні документи, які знаходяться у відповідача, і це спрямовано на захист прав та інтересів дитини. Встановлення точного діагнозу захворювань, які призвели до смерті ОСОБА_3 , та їх зв'язку з військовою травмою є ключовим для визначення розміру соціальних виплат, компенсацій та пільг, на які має право його малолітня дитина.
Наголошує, що Закон України «Про захист персональних даних» є законом, який встановлює загальні принципи та вимоги до обробки персональних даних, а тому містить бланкетні норми, у той час як спеціальні закони мають детально з урахуванням принципів Закону України «Про захист персональних даних» встановлювати правила обробки персональних даних у відповідних сферах з урахуванням особливостей відносин, що регулюються, а також передбачити відповідні механізми захисту від свавільного обмеження права на особисте життя. Очевидно, що одним законом неможливо врегулювати особливості обробки персональних даних для всіх сфер діяльності як державних органів, так і суб'єктів приватного права. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. Отож, усі особливості діяльності адвокатів та правові межі такої встановлено саме в спеціальному законі, тобто Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відтак, при конкуренції норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про захист персональних даних» в діяльності адвоката при витребуванні копій медичних документів та інформації з обмеженим доступом спеціальними нормами є норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Просила визнати протиправними дії генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради, які полягають у ненаданні повної та належної інформації на адвокатський запит адвоката Ромась А.І. б/н від 04.07.2025 та адвокатський запит адвоката Ромась А.І. б/н від 24.07.2025; зобов'язати його надати повну та належну інформацію вказані запити.
ІІ. Позиції та заяви (клопотання) учасників справи
Позивач та її представник до суду не з'явилися, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, в якому позовні вимоги підтримані.
Представник відповідача також до суду не прибув, відповідачем надано суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.
В наданому відзиві позовні вимоги відповідачем не визнані з огляду на таке. Відмова в задоволенні вимог адвокатських запитів обґрунтована вимогами діючого законодавства, що регулює правовідносини у сфері охорони здоров'я та нормами прямої дії Конституції України. Медичні документи пацієнта, що містять лікарську (охоронювану законом) таємницю, можуть бути надані членам сім'ї померлого тільки за обмеженим переліком, визначеним чинним законодавством.
Адвокату на законних підставах в порядку ст.ст.39,39-1,40 ЗУ
«Основи законодавства України» відмовлено у задоволенні вимог першого запиту стосовно надання медичної документації померлого. На другий запит на законних вищезазначених підставах додатково відмовлено у задоволенні вимог стосовно надання медичної документації померлого.
До суду позивачем не надано жодної копії заяви про її власне
звернення на адресу ВЛК №20 щодо встановлення причинного зв'язку
захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби з відповідним переліком медичних документів. Позивач могла скористатися своїм правом клопотати перед ВЛК про витребування комісією необхідних медичних документів ОСОБА_3 , але не реалізувала його. На думку відповідача, їй немає необхідності займатися власним витребуванням/пошуком тих чи інших медичних документів в медичних закладах, а достатньо звернутися до регіональних або центральних органів ВЛК з належно оформленою заявою про встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, надавши при цьому медичні та інші військові документи ОСОБА_3 , що є у неї, та поставити перед ВЛК питання про витребування додаткових медичних документів у тих чи інших медичних закладах України. За галузевими стандартами охорони здоров'я України існує вільний обмін медичною інформацією та документацією між медичними закладами
України, тому на запит ВЛК іншим медичним закладом надається вся необхідна лікарська/медична інформація або документація пацієнта.
Щодо питань законності вимог витребування медичної документації пацієнта за адвокатським запитом вказує, що можливість отримання лікарської/медичної інформації без згоди особи (громадянина, пацієнта) можливе лише у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Спеціальним Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 окреслене чітке коло осіб, які мають право на отримання медичної інформації, та законом не передбачене права доступу до лікарської/медичної інформації/документації дружини щодо чоловіка, у повнолітніх та неповнолітніх дітей до інформації щодо власних батьків (крім випадків їх інвалідності та піклування), у колишньої дружини до колишнього чоловіка та навпаки.
Таким чином, а ні позивач, а ні її малолітній син, навіть за умови повноліття, не наділені правом отримати медичну інформацію/документацію відносно ОСОБА_3 . Частиною п'ятою ст.39 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та ч.4 ст.285 ЦК України передбачено, що у разі смерті пацієнта члени його сім'ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду. То ж, члени сім'ї померлого або їхні представники (уповноважені особи) не мають права та доступу до іншої медичної інформації або документації стосовно померлого пацієнта. Крім того, пунктом «г» ч.1 ст.78 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлені професійні обов'язки медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації, а саме: зберігати лікарську таємницю, що і було здійснено медичним персоналом.
Оскільки у наданні інформації на адвокатські запити відмовлено правомірно, просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив сторона позивача зазначає, що законом не встановлено обов'язку досудового звернення у справах про витребування медичної документації, а право звернення до суду за захистом прав є гарантованим Конституцією України та реалізується на розсуд позивача. Повторне звернення до ВЛК з проханням витребувати документи не може вважатися ефективним засобом захисту права, оскільки ВЛК вже прийнято негативне рішення та її незалежність та неупередженість при перегляді власного рішення викликає обґрунтований сумнів. Позивач має право на незалежну оцінку медичної документації для складання обґрунтованої скарги на рішення ВЛК, для чого необхідно безпосередньо самій отримати докази. Наголошує, що хоча медичні документи містять лікарську таємницю та є інформацією з обмеженим доступом, ч.2 ст.32 Конституції України вказує, що заборона на поширювання конфіденційної інформації не є абсолютною. Так, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення такої інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, і саме з метою доведення інтересу прав людини був пред'явлений позов.
У запереченнях відповідач акцентує увагу на тому, що жодний законодавчий акт не зобов'язує медичний заклад надавати позивачеві медичну документацію пацієнта, відмова у наданні такої документації цілком правомірна. На думку відповідача, ОСОБА_1 обрано неправильний спосіб захисту прав та інтересів.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 19.08.2025 позовна заява була залишена без руху для виправлення виявлених недоліків, які були виправлені позивачем 20.08.2025.
22.08.2025 ухвалою суду відкрите спрощене позовне провадження у справі, призначено судовий розгляд справи на 31.10.2025.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Згідно з рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2018 у справі №200/1806/18, яке набрало законної сили 08.07.2018, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.08.2021, вказаним рішенням шлюб було розірвано, прізвище позивача ОСОБА_4 змінено на « ОСОБА_5 ».
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29.08.2018 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб, внаслідок чого ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
ОСОБА_9 перебував на військовій службі в Збройних Силах України з травня 2022 року, проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 , 22.06.2022 під час бойових дій отримав вогнепальне осколкове поранення черевної порожнини з ушкодженням внутрішніх органів, проходив лікування.
Наказом командира 79 ОДШБ від 15.05.2025 №162-РС солдат ОСОБА_3 звільнений з військової служби у відставку за станом здоров'я на підставі висновку про непридатність до військової служби.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Згідно з витягом з протоколу №419 від 30.01.2025 засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті не пов'язані з проходженням військової служби.
За твердженнями позивача ОСОБА_1 вона як мати та законний представник спільної з ОСОБА_3 малолітньої дитини не погодилася з висновком ВЛК та має намір оскаржити його та встановити пов'язаність захворювання та причини смерті колишнього чоловіка з проходженням ним військової служби задля одержання в подальшому дитиною відповідної пенсії та соціальних пільг.
27.06.2025 ОСОБА_1 уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Ромась Анастасією Ігорівною (свідоцтво ДН №4740 від 27.12.2023), предметом якого є представництво адвокатом інтересів клієнта в будь-яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об'єднань, керівних органах об'єднань громадян, представництво інтересів клієнта в ТЦК, суді, військовій частині, а також при оскарженні ВЛК. Строк дії цього договору - один рік з моменту укладення, тобто до 27.06.2026.
В межах строку дії вказаного договору 04.07.2025 адвокатом Ромась А.І. спрямовано до КНП «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради адвокатський запит з вимогою надати копії медичної картки, копії виписок, електронних направлень та всіх супутніх медичних документів, які наявні в лікарні (копії результатів аналізів, копії результатів обстежень тощо) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 18.05.2024 по 03.10.2024.
Відповіддю на цей запит від 07.07.2025 №917 генеральний директор КНП «МКЛ №16» ДМР ОСОБА_10 відмовив у наданні витребуваних відомостей, оскільки вони становлять лікарську таємницю та її запитувачі не є членами сім'ї померлого. Так, згідно з ч.5 ст.39 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 тільки члени сім'ї (представник) померлого мають право бути присутніми при дослідженні причин смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду. Інших прав у членів сім'ї померлого (їх представників) щодо отримання інших медичних документів та інформації про померлу особу немає (не передбачено чинним законодавством).
24.07.2025 адвокатом спрямовано повторний запит до КНП «МКЛ №16» ДМР з тими самими вимогами.
01.08.2025 листом №1082 генерального директора КНП «МКЛ №16» ДМР О. Хасілєва адвокату повторно відмовлено у наданні витребуваних відомостей з підстав, аналогічних викладеним у попередньому листі від 07.07.2025. Крім того зазначено, що згідно з ч.4 ст.285 ЦК України у разі смерті фізичної особи члени її сім'ї або інші фізичні особи, уповноважені ними, мають право бути присутніми при дослідженні причин її смерті та ознайомитись із висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду. Таким чином, запитувачем можливе отримання тільки тієї лікарської інформації, яка є викладеною у висновках щодо причин смерті ОСОБА_3 , а правами на отримання інших медичних документів він законодавчо не наділений. Оскільки ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 поза межами та не під час власного лікування в КНП «МКЛ №16» ДМР, то причини смерті пацієнта встановлюються шляхом проведення патологоанотомічного або судово-медичного дослідження спеціалізованими медичними установами, де можна отримати/ознайомитися із висновками щодо причин смерті ОСОБА_3 .
V. Оцінка суду
Предметом розгляду цієї справи є правомірність відмови генерального директора Комунального підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради у наданні відповідей на адвокатські запити.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).
На підставі пункту першого частини першої статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Згідно з частинами другою, третьою статті 24 Закону №5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Зазначена норма закону передбачає виключення із кола запитуваної адвокатом інформації, яка в будь-якому випадку не може бути надана адвокату на його запит.
За змістом ч.2 ст.21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Частиною другою статті 32 Конституції України встановлено заборону збирати, зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У рішенні від 20.01.2012 у справі №1-9/2012 Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вказав, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. До такий відомостей Конституційним Судом України віднесено, зокрема, інформацію про стан здоров'я особи.
Відповідно до ч.4 ст.285 ЦК України право бути присутніми при дослідженні причин смерті особи та ознайомлюватись з висновками щодо причин її смерті належить членам сім'ї або іншим уповноваженим ними фізичним особам.
Аналогічне положення закріплено також у частині п'ятій статті 39 Основ законодавства України про охорону здоров'я.
Таким чином, закон обмежує право членів сім'ї померлого та уповноважених ними осіб в отриманні інформації щодо померлого лише правом отримати відомості про причини смерті особи, і до цих відомостей не входить інша інформація/документація, запитувана адвокатом у цій справі, як-то: копії медичної картки, копії виписок, електронних направлень та всіх супутніх медичних документів, які наявні в лікарні (копії результатів аналізів, копії результатів обстежень тощо) ОСОБА_3 .
Виходячи з викладеного та з урахуванням характеру запитуваної адвокатом Ромась А.І. інформації у відповідача, суд погоджується з підставами відмови генерального директора КНП «Міська клінічна лікарня №16» ДМР у наданні витребуваних відомостей на адвокатські запити та вважає таку відмову правомірною та такою, що не порушила права позивача як законного представника малолітньої дитини, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Позиція суду в цій справі узгоджується з висновками, наведеними Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 03.07.2019 у справі №428/3905/16-ц, правовідносини в якій аналогічні наявним у поточній справі.
Щодо інших аргументів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд зазначає, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) унормоване, що, не зважаючи на обов'язок, визначений у п.1 ст.6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) щодо зобов'язання судів давати обґрунтування своїх рішень, це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ від 18.07.2006). Отже, враховуючи положення практики ЄСПЛ, право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Пункт 1 ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від суду, якщо він лише констатує наявність порушень відповідно до норм закону. Таким чином, за умови встановлення правомірності дій відповідача немає потреби надавати відповідь на інші твердження сторін.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Судові витрати у справі складаються з судового збору, які в силу ст.141 ЦПК України з урахуванням висновку суду про відсутність підстав для задоволення позову слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,142,258,259,263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ), представник позивача - адвокат Ромась Анастасія Ігорівна (м. Дніпро, пр-т Слобожанський, 121, РНОКПП НОМЕР_9 ), до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 07.11.2025.
Суддя: В.С. Салькова