Справа № 199/3460/25
(2/199/5181/25)
Іменем України
06.11.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Попружко Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», старшого майстра Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Хоменко Романа Віталійовича про визнання недійсним та скасування акту, визнання бездіяльності та стягнення моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду із позовом до Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», старшого майстра Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Хоменко Романа Віталійовича про визнання недійсним та скасування акту, визнання бездіяльності та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22 грудня 2003 року ОСОБА_1 , який є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , із ВАТ «Дніпрогаз» було підписано договір про надання населенню послуг з газопостачання.
10 січня 2025 року працівники Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» безпідставно припинили газопостачання до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито два особові рахунки: 1: Особовий рахунок № НОМЕР_1 , ЕІС-код 56ХМ07А21179112W; 2:Особовий рахунок № НОМЕР_2 , ЕІС-код 56ХМ07А18855019 W.
Станом на 30 січня 2025 року працівником ДФ ТОВ «ГРМ України» будинок за адресою: АДРЕСА_1 , від'єднано від газопостачання шляхом перерізання і заварювання труби газопостачання.
Із метою захисту своїх інтересів, позивач звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України», контролера Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» Фурсової Яни Миколаївни про визнання бездіяльності незаконною (справа №199/775/25), під час розгляду якої він дізнався про складення старшим майстром Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Хоменком Р.В. акту №1177 «про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача» від 31.12.2024 року, який було складено з порушенням вимог постанови НКРЄКП №2494 від 30.09.2015 року.
Позивач зазначає, що з 03.11.2022 року до 10.01.2025 року до його домоволодіння жодного разу не приходили контролери для зняття показників лічильника.
У зв'язку з викладеним позивач просив суд: визнати недійсним та скасувати АКТ №1177 «про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача» від 31.12.2024 року; визнати бездіяльність старшого майстра Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», ОСОБА_2 , який порушив вимоги частини 5, Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 та: 1) не залучив до підписання АКТу № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача, складеного 31.12.2024 року одну незаінтересовану особу (або представника житлово-експлуатаційної організації, або балансоутримувача або управителя будинку, або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представника органу місцевого самоврядування), 2) не забезпечив надіслання на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дня складання другого екземпляру АКТу № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача, складеного 31.12.2024р., 3) не забезпечив усунення виявленого порушення, про що в «АКТі № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача, складеного 31.12.2024 року» про порушення не зробив відповідний запис, та надалі не забезпечив контроль за усуненням порушення, що не підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення, 4) не зареєстрував в журналі реєстрації актів про порушення Оператора ГРМ складений ним АКТ №1177 від 31.12.2024 р., 5) не забезпечив розгляд даного АКТу №1177 від 31.12.2024 року комісією яка визначає його правомірність на підставі пункту 8, частини 5, Розділу XI, Постанови № 2494 - незаконною; стягнути з Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», на користь позивача моральну шкоду заподіяну незаконними діями і бездіяльністю щодо порушення прав, свобод і законних інтересів споживача у сумі 900000 (дев'ятсот тисяч) гривень.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Гончаренко І.Б. подано відзив на позов, в якому представник товариства посилається на безпідставність вимог позивача. Просила у позові відмовити в повному обсязі.
Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов, у якому посилається на безпідставність вимог позивача та просив у позові відмовити в повному обсязі.
Позивачем ОСОБА_1 надано відповіді на відзиви, у яких зазначив обставини, аналогічні викладеним у позові, вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Стрілковською З.Д. - 13 червня 1984 року, є власником земельної ділянки площею 01413 гектарів відповідно до Державного Акту № 1170 на право приватної власності на землю виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів 17.07.1997 року.
Договір про надання населенню послуг із газопостачання був укладений 22.12.2003 року лише з ВАТ «Дніпрогаз».
Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2025 року фахівцем Дніпровської філії ТОВ «ГРМУ» було здійснено обстеження системи газопостачання та газового обладнання за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстеження були виявлені технічні порушення, про що було складено відповідний акт інвентаризації.
Під час обстеження встановлено, що на об'єкті споживача в точці вимірювання встановлено два наступних вузла обліку:
GALLUS G4, заводський номер 009004797;
GALLUS G4, заводський номер U0029680,
Також на об'єкті знаходяться газові прилади варильна поверхня «Ariston»(2), які самовільно замінені споживачем.
За результатом обстеження споживачу запропоновано призвести систему газопостачання у відповідність до діючого законодавства.
Крім того, під час інвентаризації, проведеної 10 січня 2025 року встановлено, що по лічильнику GALLUS G4, заводський номер 009004797, існує скрита прокладка газопроводу (газопровід зашитий). По лічильнику GALLUS G4, заводський номер U0029680, в приміщенні, де знаходиться 2-х контур. Котел «Vaillant», встановлена електровитяжка.
У будинках, які обладнані приладами і апаратами з відводом продуктів згорання в димоходи, забороняється влаштування витяжної вентиляції з штучним спонуканням (пункт 6 гл.6 розділу V ПБСГ).
Таким чином, законодавець передбачив правову процедуру, яка направлена на проведення обстеження системи газопостачання та обов'язкове здійснення усіх дій, що стосуються споживача за його участі. Так, дії Оператора ГРМ під час такої процедури полягають в тому, що він має вчинити дії з обстеження системи газопостачання та зафіксувати таке обстеження, про що скласти відповідний акт. Дії споживача полягають в тому, що він має забезпечити безперешкодний доступ представникам Оператора ГРМ до внутрішньої системи газопостачання, внести свої зауваження у складені документи (при їх наявності), заперечувати та реагувати іншим чином на дії Оператора ГРМ. У такий спосіб забезпечується об'єктивність та усувається можливість недобросовісної поведінки з боку Оператора ГРМ. Відповідно до пункту 5.5 розділу V Правил заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб'єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації.
Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації.
Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.
Згідно з пунктом 3 розділу VIII Правил технічної експлуатації систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики України від 21.10.2024 року №402, Дозволяється заміна використовуючого обладнання, яке використовуються в побуті, без укладення договору на реконструкцію з Оператором ГРМ, у разі заміни такого газовикористовуючого обладнання без зміни функціонального призначення, місця розташування, потужності (не потребуватиме збільшення/зменшення типорозміру комерційного лічильника газу) та системи димовідведення. Заміна проводиться з урахуванням вимог ДБН В.2.5-20:2018 та паспортів виробників використовуючого обладнання до даного обладнання.
У такому випадку заміна газовикористовуючого обладнання оформлюється актом заміни обладнання, який складається у довільній формі та передається Оператору ГРМ разом з копією паспорта обладнання/настанови з експлуатації та сертифікатом/декларацією про відповідність. Зазначені заходи забезпечуються власником за власний рахунок.
Акт заміни обладнання оформлюється будь-яким суб'єктом господарювання, який має право на виконання робіт діючих системах газопостачання.
На місці виявлення вказаної невідповідності працівниками Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» був складений Акт про припинення газопостачання, яким зафіксовано відключення газового приладу - варильна поверхня «Ariston» шляхом закриття відключаючого пристрою перед газовим приладом та його пломбування пломбою №С74838366 в будинку де встановлений лічильник Gallus №U00296803 за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається, причиною відключення газового приладу є порушення пункту 5.7 глави 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міненерго №285 від 15.05.2015р., а саме: не відповідність системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.
Станом на 30 січня 2025 року працівником ДФ ТОВ «ГРМ України» фізично, шляхом перерізання і заварювання труби, будинок від'єднано від газопостачання.
На підтвердження своїх доводів позивач додає відео, на якому зафіксовано процес припинення газопостачання.
Позивач вбачає порушення своїх прав, як споживача, з боку відповідачів, тому звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України», контролера Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» Фурсової Яни Миколаївни про визнання бездіяльності незаконною (справа №199/775/25), під час розгляду якої він дізнався про складення старшим майстром Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Хоменком Р.В. акту №1177 «про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача» від 31.12.2024 року.
Позивач просить: визнати недійсним та скасувати АКТ №1177 «про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача» від 31.12.2024 року; визнати бездіяльність старшого майстра Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», ОСОБА_2 який порушив вимоги частини 5, Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 та: 1) не залучив до підписання АКТ у № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача, складеного 31.12.2024 року одну незаінтересовану особу (або представника житлово-експлуатаційної організації, або балансоутримувача або управителя будинку, або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представника органу місцевого самоврядування), 2) не забезпечив надіслання на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дня складання другого екземпляру АКТу № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача, складеного 31.12.2024р., 3) не забезпечив усунення виявленого порушення, про що в «АКТі № 1177 про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача, складеного 31.12.2024 року» про порушення не зробив відповідний запис, та надалі не забезпечив контроль за усуненням порушення, що не підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення, 4) не зареєстрував в журналі реєстрації актів про порушення Оператора ГРМ складений ним АКТ №1177 від 31.12.2024 р., 5) не забезпечив розгляд даного АКТу №1177 від 31.12.2024 року комісією яка визначає його правомірність на підставі пункту 8, частини 5, Розділу XI, Постанови № 2494 - незаконною; стягнути з Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», на користь позивача моральну шкоду заподіяну незаконними діями і бездіяльністю щодо порушення прав, свобод і законних інтересів споживача у сумі 900000 (дев'ятсот тисяч) гривень.
При цьому, 19 грудня 2024 року Дніпровська філія ТОВ «ГРМУ» направила на адресу позивача повідомлення про припинення газопостачання (розподілу) природного газу, як того вимагає абз.2 п.1 гл.7 розділу VI Кодексу ГРМ, яке було отримано споживачем ОСОБА_1 24 грудня 2024 року .
Як зазначає відповідач, 31 грудня 2024 року працівники Дніпровської філії ТОВ «ГРМУ» при спробі припинення газопостачання не змогли потрапити до домоволодіння споживача через відсутність доступу, тому не здійснили відповідних заходів, про що було складено акт №1177.
01 січня 2025 року відповідач отримав від Оператора ГТС України повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника / постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС / постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання
06.01.2025 року Дніпровська філія ТОВ «ГРМУ» направила на адресу позивача повідомлення із попередженням про здійснення 30 січня 2025 року заходів з припинення газопостачання (розподілу) природного газу, у зв'язку з відсутністю підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача. Вказане повідомлення було отримано споживачем 08.01.2025р.
Окрім того, у зв'язку з ремонтними роботами на системі газопостачання по вулиці Передова, 10 січня 2025 року було припинено газопостачання до будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 .
Відновлення газопостачання до будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 відбулось 30 січня 2025 року, а газові мережі позивача (будинок АДРЕСА_1 ) були від'єднанні від газорозподільної системи механічним шляхом, через відмову в доступі до свого об'єкта.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною у додатку №21 до цього Кодексу.
Підпунктами пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ визначено види порушень, при виявленні яких представником Оператора ГРМ складається акт про порушення, зокрема: відмова в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об'єкті споживача; відмова в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив демонтаж лічильника газу (ЗВТ), що призвело до порушення строку проведення періодичної повірки лічильника газу (ЗВТ) та/або його ремонту, або його монтажу після проведення періодичної повірки; використання газу побутовим споживачем (за відсутності лічильника) у випадках, коли споживачем протягом місяця з дати настання відповідних змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об'єкті побутового споживача; пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим; відмова в доступі до об'єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу.
Таким чином, складаючи спірний акт, Оператор ГРМ реалізує свою компетенцію у випадку неможливості припинення газопостачання. Самі по собі такі дії або акт не породжують правових наслідків для споживача послуг та не порушують його прав. Тому оскарження дій щодо складання акту не є таким способом захисту, що поновлює права та інтереси, а визнання їх протиправними не призведе до вирішення спору, оскільки не є юридично значущими для позивача.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
При цьому, порушення права - це наслідок протиправної поведінки протилежної сторони, чиїми діями завдано шкоду правам та інтересам особи. Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб'єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права. Оспорювання - це наявність спору між учасниками цивільно-правових відносин про приналежність чи відсутність права в однієї із сторін.
Крім того, сам по собі складений акт № 1177 «Про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача» від 31.12.2024 року та дії фахівців ДФ ТОВ «ГРМУ» щодо його складання, не створюють правових наслідків у вигляді зміни чи припинення будь-яких прав споживача, а тому не порушує жодних прав позивача.
У даній справі позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання судом недійсним та скасування акту № 1177 «Про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача» від 31.12.2024 року, складеного майстром ДФ ТОВ «ГРМУ», а також визнання бездіяльності старшого майстра ДФ ТОВ «ГРМУ» незаконною.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що так буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально- правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.5).
Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У разі порушення суб'єктивного права особи, вона обирає спосіб захисту, за умови, що обраний нею спосіб відповідає критеріям належності та ефективності.
Верховний Суд у постанові від 09 лютого 2022 року по справі N° 752/9104/18 зазначив, що неналежний спосіб захисту порушеного права, тобто такий, який не передбачений законом або договором (статті 5 16 ЦК України) не може бути ефективним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 р. по справі N925/642/19 (пункт 42), від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Дії відповідача щодо складання акту №1177 «Про неможливість припинення газопостачання на об'єкті споживача» від 31.12.2024 року, незалежно від відомостей, які в ньому зазначені, жодним чином не впливають на права та обов'язки позивача, як споживача комунальних послуг (газопостачання, розподіл природного газу) та не перешкоджають здійсненню таких прав, як і не свідчать про виникнення чи припинення таких прав; такі дії не свідчать про невизнання чи оспорювання таких прав і не призводять до будь-яких нарахувань за використання комунальної послуги.
Зазначений акт є лише фіксацією неможливості припинення газопостачання через недопуск до вимикаючого пристрою, а оскарження самого лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Так само і оскарження дій працівників Оператора ГРМ щодо складення зазначеного документу, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав, оскільки ці дії представників Оператора ГРМ здійснені при виконанні своїх службових повноважень, що обумовлені договором про розподіл природного газу, Кодексом ГРМ, ПБСГ та ПТЕСГ. Також нескладання акту про порушення будь-яким чином не порушує права позивача по справі, як споживача
Отже, обраний позивачем спосіб захисту, а саме визнання недійсним та скасування акту інвентаризації, визнання бездіяльності незаконною та її припинення в частині нескладання акту про порушення не є належним та ефективним способом захисту порушеного права.
Відносно заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
З огляду на загальні засади доказування у справах про відшкодування моральної шкоди, позивач повинен довести, які саме дії спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і яким є розмір її відшкодування.
Оскільки судом не встановлено порушення прав позивача відповідачами, вчинення протиправних дій щодо позивача, про що викладено вище, позовна вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі у вигляді судового збору віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,274-279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», старшого майстра Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Хоменко Романа Віталійовича про визнання недійсним та скасування акту, визнання бездіяльності та стягнення моральної шкоди, - відмовити.
Судові витрати по справі у вигляді судового збору віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.Г.Якименко