Справа № 199/14759/25
(1-кп/199/1399/25)
іменем України
06.11.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 12025052410001802 відносно:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білозерське Донецької області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , т.м. НОМЕР_1 ,
який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,
07.09.2025 приблизно о 12:00 годині, більш точного часу та дату не встановлено, ОСОБА_2 , проходячи поруч будинку № 27 по вул. Будівельна у м. Білозерське Покровського району Донецької області, знайшов на землі корпус оборонної осколкової ручної гранати типу РГО та окремо запал типу УДЗ.
Усвідомлюючи, що вказані предмети в своєму поєднанні є оборонною осколковою ручною гранатою, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, ОСОБА_2 , в порушення вимоги «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу вогнепальної зброї та боєприпасів, не маючи передбаченого законом дозволу, діючи з прямим умислом, підняв вказані запал типу УДЗ та корпус оборонної осколкової гранати типу РГО з землі та поклав їх у одягнену на нього нагрудну сумку через плече, тим самим придбав без передбаченого законом дозволу бойовий припас.
Того ж дня, тобто 07.09.2025, ОСОБА_2 переніс незаконно придбану оборонну осколкову ручну гранату до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав до 07.10.2025.
В подальшому 07.10.2025 ОСОБА_2 вийшов в особистих справах з зазначеного місця мешкання, зберігаючи у належній йому нагрудній сумці через плече оборонну осколкову ручну гранату.
Того ж дня, тобто 07.10.2025, об 11:30 годині ОСОБА_2 був зупинений з метою перевірки документів працівниками поліції біля будинку № 5 по вул. Маяковського в місті Білозерське Покровського району Донецької області, яким повідомив, що має при собі оборонну осколкову ручну гранату, у зв'язку з чим на місце події було викликано слідчо-оперативну групу.
У період часу з 11:40 години по 11:50 годину 07.10.2025 під час огляду місця події ОСОБА_2 видав:
- корпус оборонної осколкової ручної гранати типу РГО (1 од.), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджений вибуховою речовиною;
- засіб підриву (засіб детонування) ударно-дистанційний УДЗ (1 од.) запал виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджений вибуховою речовиною,
які у конструкційному поєднанні являються оборонною осколковою ручною гранатою типу РГО, яка відноситься до категорії бойових припасів, придатна для здійснення вибуху, яку ОСОБА_2 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразились у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
28.10.2025 між першим заступником керівника Покровської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 повністю і беззастережно визнав свою вину та обсяг обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, зобов'язався: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України під час судового розгляду.
Сторонами угоди визначено узгоджене ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України узгоджено звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Зі змісту угоди слідує, що підстав для застосування спеціальної конфіскації, не має.
У підготовчому судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відносяться до тяжкого злочину, беззастережно і добровільно визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене сторонами покарання.
Прокурор та захисник у підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.
За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, його дії за цим законом кваліфіковані вірно.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди відповідають інтересам суспільства; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, має середню освіту, неодружений, офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання скарг відносно ОСОБА_2 не надходило.
Таким чином, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст. 469, 472 КПК України і наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 110, 314, 369, 371-374, 474, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості між першим заступником керівника Покровської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12025052410001802 відносно ОСОБА_2 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28.10.2025 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
Звільнити на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши обвинуваченому ОСОБА_2 іспитовий строк на один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на підставі п. 1), 2) ч. 1, п. 2) ч. 3 ст. 76 КК України на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової вибухово-технічної експертизи, в сумі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.
Речові докази: залишки об'єктів дослідження (корпусу гранати типу РГО (1 од.) та запалу типу УДЗ (1 од.) (квитанція № 155), - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, з урахуванням обмежень прав прокурора та обвинуваченого на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394, 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1