Справа № 199/14965/25
(1-кс/199/1265/25)
іменем України
2025 року листопада місяця 07 дня м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД ВП №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025047220000382 від 09.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаною скаргою на постанову дізнавача СД ВП №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025047220000382 від 09.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України.
В обґрунтування поданої скарги зазначає, що постанова дізнавача СД ВП №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025047220000382 від 09.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України є незаконною, винесеною передчасно без з'ясування обставин по справі . Підставами скасування є: невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів та забезпечення повного та всебічного досудового розслідування; необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повніші бути встановлені дізнавачем та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або події злочину; не проведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі; не проведення одночасного допиту потерпілого із громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та одночасним допитом ОСОБА_7 із вказаними громадянами
У судовому засіданні ОСОБА_3 просив скасувати постанову дізнавача з підстав викладених у ній.
Уповноважений прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра та дізнавач до суду не з'явилися, сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
На виконання ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 04 листопада 2025 року надано матеріали кримінального провадження №12025047220000382.
Вислухавши заявника, вивчивши та дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження №12025047220000382, вважаю, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
За п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, скасування повідомлення про підозру, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СД ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №12025047220000382, внесене до ЄРДР від 09.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України.
Постановою дізнавача СД ВП №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025047220000382 від 09.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Положенням статті 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В той же час, відповідно до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий, дізнавач, прокурор під час досудового розслідування зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Однією з підстав закриття кримінального провадження є наявність відеозаписів з зовнішніх камер відеоспостереження розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, буд.12, але перегляд відеозаписів у встановленому чинним КПК України порядку не здійснено, враховуючи відсутність у матеріалах кримінального провадження протоколу огляду вказаних відеозаписів.
За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без проведення всебічного і повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, а тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 110, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД ВП №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025047220000382 від 09.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України - задовольнити.
Постанову дізнавача СД ВП №1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025047220000382 від 09.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
07.11.2025