Справа № 2011/21021/12
13.03.2013 Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Хайкіна В.М.
при секретарі Шептуха В.М.
за участю судового розпорядника Мірошниченко В.О.
з участю представника позивача Щербак Є.С.
з участю представника відповідача Чаричанської І.Ю.
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення боргу за кредитним договором,-
В грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення боргу за кредитним договором.
Зазначені позовні вимоги позивач мотивує тим, що 20.08.2008 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством “Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_2 , укладений Кредитний договір № 6757017 разом з Додатковою угодою № 9098329 від 20.05.2010 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_2 , кредит у розмірі 92 000,00 доларів США (дев'яносто дві тисячі доларів США 00 центів), а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 , був укладений Договір поруки № 6794307 від 20.08.2008 року, разом з додатковою угодою № 6794307/20100520 від 20.05.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 поручилася за виконання зобов'язання боржника перед позивачем в повному об'ємі.
Позивач належним чином виконав свої обов'язки за кредитним договором, відкривши ОСОБА_2 позичковий рахунок та надавши йому обумовлені кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером та випискою операцій і оборотів за позичковим рахунком ОСОБА_2 ..
Позивач вважає, що діями ОСОБА_2 порушені законні права позивача, зокрема - на повернення основної суми кредиту, наданої відповідачу відповідно до умов кредитного договору, та сплату процентів за користування кредитом, які підлягають захисту в суді згідно статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-УІ, статті 16 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16.01.2003 року.
Відповідач ОСОБА_2 , в свою чергу, зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором. Вказані обов'язки закріплено, зокрема, у пунктах 1.1, 1.З., 3.1, 3.2 та інших пунктах кредитного договору.
Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором.
Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом встановлені пунктами 1.3, 3.1, 3.3 кредитного договору.
Проценти за користування кредитом за період часу з 20.08.2008 року по 19.08.2010 рік відповідачем ОСОБА_2 сплачено в повному обсязі, однак починаючи з 20.08.2010 року Відповідач повністю припинив виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом.
Таким чином, сума нарахованих та несплачених процентів за кредитним договором за користування кредитом станом на 12.11.2012 рік, склала 25 408,72 доларів США (двадцять п'ять тисяч чотириста вісім доларів США 72 цента).
Представник позивача, який діє на підставі доручення, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 , в судовому засіданні, просила суд у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк» в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором № 6757017 від 20.08.2008 року відмовити. Визнати поруку ОСОБА_1 , згідно договору поруки №6794307 від 20.08.2008 року з додатками припиненою на підставі статті 559 ЦК України та пункту 24 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин». Стягнути заборгованість за кредитним договором, та пеню, яка утворилась з ОСОБА_2 .
Відповідач ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримала заперечення представника відповідача ОСОБА_2 , просила суд задовольнити вказані вимоги.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 20.08.2008 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством “Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_2 , укладений Кредитний договір № 6757017 разом з Додатковою угодою № 9098329 від 20.05.2010 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_2 , кредит у розмірі 92 000,00 доларів США (дев'яносто дві тисячі доларів США 00 центів), а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 , був укладений Договір поруки № 6794307 від 20.08.2008 року, разом з додатковою угодою № 6794307/20100520 від 20.05.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 поручилася за виконання зобов'язання боржника перед позивачем в повному об'ємі.
Позивач 15.11.2011 року, керуючись частиною 10 статті 11 Закону України “Про захист прав споживачів», пунктом 2 статті 1050 Цивільного кодексу України та пунктами 3.5.7, 3.5.8 кредитного договору, направив відповідачу письмову вимогу, про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом. Згідно з пункту 6.6. кредитного договору будь-які повідомлення та документи, які надаються банком позичальнику згідно умов кредитного договору, вважаються наданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або телеграмою за місцем проживання позичальника, вказаним у статті 7 кредитного договору, та вважаються отриманими позичальником на сьомий день з дня реєстрації банком рекомендованого листа або телеграми у відділенні поштового зв'язку. Пункти 6.7, 6.8 кредитного договору встановлюють, що позичальник несе повну відповідальність за правильність своїх реквізитів, вказаних у кредитному договорі, та зобов'язаний протягом усього строку дії цього договору забезпечувати отримання рекомендованих листів та телеграм від банка за адресою свого місця проживання, вказаною в кредитному договорі, а у разі невиконання зазначеного обов'язку, несе ризик настання пов'язаних з цим несприятливих наслідків. У випадку зміни своїх реквізитів, вказаних у кредитному договорі, позичальник зобов'язаний попередньо, а у випадку неможливості попереднього повідомлення, протягом 3 (трьох) календарних днів, письмово повідомляти банк про такі зміни. Жодних повідомлень відповідача про зміну його реквізитів, вказаних у кредитному договорі, кредитор не отримував. Таким чином, вимога про дострокове повернення кредиту, направлена банком на адресу відповідача, вказану в кредитному договорі, вважається отриманою останнім з 17.11.2010 року .
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за основною сумою кредиту станом на 12.11.2012 року складає 86 483,17 доларів США (вісімдесят шість тисяч чотириста вісімдесят три долара США 17 центів).
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Згідно статті 549 ЦК України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що згідно вимоги про дострокове повернення кредиту та проценти за користування кредитом вих. № ДО/4848и від 09.11.2010 року, яке було направлене на адресу: АДРЕСА_1 10.11.2010 року, ОСОБА_3 станом на 08.11.2010 року заборгувала банку 947,57 доларів США за повернення кредиту та 1847,79 доларів США за сплату процентів за кредитним договором.
Посилаючись на вимоги Закону України “Про захист прав споживачів», банк вимагав повернути достроково всього кредиту разом з нарахованими процентами в сумі 88955,08 доларів США.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплаті процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
ОСОБА_3 не змогла своєчасно погасити заборгованість перед позивачем, оскільки на момент пред'явлення вимоги знаходилась у скрутному матеріальному становищі на яке, серед іншого, вплинула світова фінансова криза, девальвація гривні, коливання курсу долару, зміна сімейного стану та інше.
На даний час відповідач ОСОБА_3 повністю визнає наявність заборгованості за кредитним договором № 6757017 від 20.08.2008 року з додатками в сумі 111891,89 доларів США та пеню в сумі 118060, 21 грн.
Однак відповідач ОСОБА_2 не погоджується з вимогою банку про стягнення у солідарному порядку виниклої заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 як з боржниці, так і з ОСОБА_1 , як поручителя виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно з частиною першою статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Слід відмітити, що предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником - за кредитним договором; між кредитором і поручителем - за договором поруки.
Крім того, поручитель є самостійним суб'єктом кредитних відносин. Умови договору поруки пов'язані з умовами кредитного договору, але не є його частиною. Ця позиція підтверджується Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та викладена в листі головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим від 16.01.2012 року: “п.2 Виходячи з положень частини першої статті 533, частини першої статті 544 ЦК України, поручитель хоча і пов'язаний із боржником зобов'язальними правовідносинами, проте він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором».
У зв'язку з тим, що поручитель є самостійним суб'єктом у правовідносинах з позивачем і несе відповідальність за не виконання або неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач повинен був направити на адресу поручителя вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором у встановлений законом строк, яка передує зверненню із позовною заявою до суду. На момент подання позовної заяви до суду до цієї позовної заяви було долучено копію вимоги направленої на адресу місця реєстрації поручителя ОСОБА_1 за № ДО/5060и від 21.12.2010 року.
Згідно цієї вимоги поручителя було повідомлено про наявність заборгованості у ОСОБА_4 станом на 20.12.2010 року в сумі 90265,73 долара США. Поручителеві було запропоновано протягом 3-х банківських днів погаси зазначену заборгованість та пеню за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів.
При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Встановивши, що за кредитним договором, укладеним до 20 серпня 2020 року, позичальник з листопада 2010 року припинив внесення щомісячних платежів щодо повернення кредиту, а пред'явлена банком у листопаді 2010 року вимога до позичальника про дострокове повернення позики останнім не виконана, та що банк пред'явив таку ж вимогу в грудні 2010 року до поручителя, і в межах встановленого законом шестимісячного строку, тобто до 24.06.2011 року не звернувся із зазначеним позовом до суду, а звернувся до суду лише 20.11.2012 року, тобто приблизно через два роки після пред'явлення вимоги про сплату заборгованості, порука поручителя припинилася (інформаційний лист ВССУ № 10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 року про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносини
Згідної з частиною першою статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеної позиції щодо пред'явленого відповідачам позову, суд приходить до висновку, що стягненню підлягає заборгованість та штрафні санкції за кредитним договором №6757017 від 20.08.2008 року тільки з відповідача ОСОБА_4 .
Згідно вимог статті 88 ЦПК України судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3219, 00 грн., що підтверджені документально, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного , керуючись ст.209,212,214-215 ЦПК України , ст. Ст. 526, 527,530,536 ЦК України суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк», місце знаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська 2-А, код ЄДРПОУ 14282829, заборгованість за кредитним договором № 6757017 разом з додатковою угодою № 9098329 від 20.05.2010 року в загальному розмірі 111 891,89 (сто одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто один) доларів 89 центів, та 118 060,21 (сто вісімнадцять тисяч шістдесят) гривень 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк», місце знаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська 2-А, код ЄДРПОУ 14282829, судовий збір в розмірі 3219,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: