Справа № 2/638/1439/13
2011/12431/12
28 лютого 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді - ЛОСЄВОЇ Д.А.,
при секретарі - ДОЛГОВІЙ К.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду в місті Харкові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,
встановив:
05 травня 2010 року позивач, ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 27 грудня 2004 року між ним та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за яким останньому надано 4 500 доларів США зі сплатою 23,5% річних на строк 24 місяці. Для забезпечення виконання цих зобов'язань цього ж дня між банком та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 укладено окремі договори поруки. Позичальник, як і поручителі, незважаючи на письмові попередження, взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за його користування належним чином не виконували, допустили заборгованість. У зв'язку із цим позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 42 182 грн. 76 коп.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 лютого 2012 року, позов задоволено: стягнуто солідарно : - ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 42 182 грн. 76 коп., з яких борг по капіталу у сумі ЗО 309 грн. 84 коп., проценти у сумі 1 872 грн. 92 коп., пеня у сумі 10 тис. грн.; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.07.2012 року зазначені вище рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2011 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 16 лютого 2012 року в частині позовних вимог до ОСОБА_2 була скасована, справа в цій частині передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник позивача ПАТ «ПроКредит Банк» - Хоміч А.А. у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснив, що відповідно до ч.4 ст. 559 ЦПК України договір поруки припинив свою дію, тому в задоволенні позовних вимог до відповідача, як до поручителя необхідно відмовити.
Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 27 грудня 2004 року між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № Х-5529/12.04, за яким останньому надано 4 500 доларів США зі сплатою 23,5% річних на строк 24 місяці.
Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором, цього ж дня, між банком та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 укладено окремі договори поруки.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору строк його дії складав 24 місяці, тобто до 27 грудня 2006 року.
Згідно з п. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
З договорів поруки № Х-5529/12.04-ДП-1 від 27.12.2004 року та № Х-5529/12.04-ДП-2 від 27.12.2004 вбачається, що в них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед ПАТ «ПроКредит Банк» (п. 4.1) не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.
Згідно із ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Цього в договорах поруки не встановлено.
Пунктом 24 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Оскільки кредитором, тобто позивачем - ПАТ «ПроКредит Банк» вимога про виконання зобов'язання за договором поруки була направлена на адресу ОСОБА_7 лише 20 січня 2009 року, відтак, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.27 ,60, 80, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України 252, 526, 559 ЦК України, Постановою №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд -
У позові публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором - в і д м о в и т и.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.