28.03.2013
Справа № 638/3519/13-ц
2/638/2655/13
Іменем країни
28 березня 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого: Купіної М.А.
при секретарі Саєнко С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 по цивільній справі зa позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти. При цьому посилається на наступне.
27.01.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено Договір позики. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Ю.В. (зареєстровано в реєстрі №169). Відповідно до пункту 1 Договору позики позичальник ( ОСОБА_3 ) передав у власність, а позичальник прийняв ще до підписання цього договору грошові кошти в розмірі 330 660 (триста тридцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. строком до 31 грудня 2014 року.
15.03.2013 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 укладено Договір про перехід прав Кредитора до третьої особи. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. (зареєстровано в реєстрі №314).
Відповідно до пункту 2.2. даного Договору загальна сума грошового зобов'язання Боржника за Основним договором, за твердженням Первісного кредитора на час укладення цього Договору становить 318 422 (триста вісімнадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 52 копійки.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на житлове приміщення, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Як вбачається з матеріалів справи, зазначене житлове приміщення належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 04.08.2005 року, виданим Дзержинською районною радою м. Харкова на підставі Рішення виконавчого комітету Дзержинської районної ради від 30.06.2005 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову.
Частиною 3 ст. 151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В даний час відповідач має змогу в будь-який час здійснити відчуження зазначеного нерухомого майна, внаслідок чого виконання рішення суду, в разі задоволення позову ОСОБА_1 , стане неможливим. Натомість, накладення арешту на нерухоме майно призведе до неможливості відчуження такого майна до вирішення справи по суті на користь третіх осіб та забезпечить виконання рішення суду. Невжиття заходів забезпечення позову, навпаки - зробить можливим відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, що призведе до неможливості виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житлове приміщення, що є приватною власністю ОСОБА_2 , є співмірними із заявленими позивачем вимогами, а тому заява позивача підлягає задоволенню.
Суд вважає достатньо обґрунтованими припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову, які вимагаються позивачем, може значно ускладнити виконання рішення суду або зробити таке виконання неможливим.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд виходить з того, що накладення арешту на житлове приміщення, належне відповідачу на праві приватної власності, не перешкоджає йому та іншим особам повноцінно користуватися майном, відповідно не спричиняє шкоду їх законним правам та інтересам.
На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про забезпечення позову задовольнити.
До вирішення справи по суті забезпечити позов шляхом накладення арешту на житлове приміщення, що є на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.08.2005 року, приватною власністю ОСОБА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), а саме на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 12073104).
Копію ухвали направити для виконання до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Харківській області (місцезнаходження: 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16) та до Шостої Харківської державної нотаріальної контори Дзержинського району м. Харкова (місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, під'їзд 6, поверх 4).
Копію ухвали направити відповідачу після її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Боржником за цією ухвалою є ОСОБА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Строк пред'явлення ухвали до виконання - 3 роки.
Суддя: