Справа № 2011/1897/2012
Номер провадження 8 - А/2011/187/2012
27.09.2012 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Грищенко І. О.
за участю секретаря Самогньозд О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2010 р. по справі № 2 - А - 3358/2010 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
01.02.2012 р. головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить прийняти заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2010 р. по справі № 2 - А - 3358/2010. Скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2010 р. по справі № 2 -А - 3358/2010, ухвалену за результатом розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування поданої заяви головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначає, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом рішення від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 виникли істотні для справи обставини, що не могли бути відомі особі, яка зверталася із заявою, на час розгляду справи і ці обставини є підставою для скасування прийнятого рішення.
В судове засідання представник головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 252 КАС України особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
Представник головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та позивач ОСОБА_1 були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, їхня неявка не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення, тому суд розглядає справу за їхньої відсутності.
Дослідивши зміст заяви, матеріали справи, суд вважає, що подана відповідачем заява повинна бути залишена без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Обставини, що могли вплинути на судове рішення характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто є такими фактичними даними, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.
Як вбачається зі змісту заяви та матеріалів справи 22.10.2010 р. позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню та виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати відповідача усунути порушення, провести перерахунок недоплачених сум додаткової пенсії, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом 1 категорії II групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, та встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та щомісячне підвищення пенсії, як інваліду 2 групи, виходячи з розміру 40 % відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2007 року. Зобов'язати відповідача виплатити заборгованість недоплачених сум додаткової пенсії, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом 1 категорії II групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, та встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та щомісячне підвищення пенсії, як інваліду 2 групи, виходячи з розміру 40 % відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2007 року. Зобов'язати відповідача встановити йому цивільну пенсію, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії II групи, основну пенсію у розмірі 8 мін. пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % від мін. пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ та щомісячне підвищення пенсії, як інваліду 2 групи, виходячи з розміру 40 % відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п. 27 ч. 5 ст. 13 Закону України № 3551 - XI від 22.10.1993 р.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2010 р. (суддя Трофименко М. А.) по справі № 2 - А - 3358/2010 позов ОСОБА_1 задоволений частково. Постановлено визнати неправомірними дії головного управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо призначення та сплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року в розмірі, нижчому ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Постановлено зобов'язати головне управління пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Судові витрати по сплаті державного мита віднесені за рахунок держави.
На а. с. 37 міститься супровідний лист від 29.11.2010 р. про направлення на адресу головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області копії постанови.
Подаючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області достовірно знало про наявність постанови суду від 29.11.2010 р. № 2 - А - 3358/2010, також на а. с. 41 наявна заява головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в порядку ст. 170 КАС України від 27.09.2011 р.
Матеріали справи не містять даних про оскарження головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області постанови суду від 29.11.2010 р., як про це зазначається в ст. 186 КАС України.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.02.2012 р. (головуючий суддя Штих Т. В.) по справі № 6 - А - 10/2011 заява начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В. М. про роз'яснення постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року задоволена. Ухвалено роз'яснити постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року, виклавши резолютивну частину вищевказаної постанови в наступній редакції: Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати не правомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо призначення та сплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день постановлення постанови по справі, а саме: по 29 листопада 2010 року, в розмірі нижчому ніж передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день постановлення постанови по справі, а саме: по 29 листопада 2010 року, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні позовних вимог іншій частині відмовити. Судові витрати по сплаті судових витрат віднести за рахунок держави.
Разом з цим, розділ VІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.» Законом України від 14.06.2011 р. доповнено п. 4, згідно якого установлено, що у 2011 р. норми і положення ст. ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 р. Даний Закон набув чинності 19.06.2011 р.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 «У справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), п. 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI з наступними змінами.
На виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» КМУ прийнято постанову від 06.07.2011 р. № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 р.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях раніше висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001).
В той же час Рішенням Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) розтлумачено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд" Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.
У разі, якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Положення Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік", які діяли до прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет на 2011 рік" від 14.06.2011 р. не містять обмежень щодо здійснення соціальних виплат у розмірах, визначених Законами України "Про соціальний захист дітей війни", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, предметом розгляду Конституційним Судом України було конституційне поданням 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 р. № 2857-VI.
Згідно з пунктом 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Однак, зазначене рішення Конституційного Суду України не розповсюджується на правовідносини, які виникли між сторонами на час постановлення рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2010 р., оскільки суд при його постановлені керувався нормами Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік".
Згідно ч. 3 ст. 245 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що викладені в заяві обставини не можуть бути визнані істотними обставинами в розумінні ст. 245 КАС України, що свідчить про відсутність підстав для скасування постави суду та прийняття нової постанови, у зв'язку з чим приймає рішення про залишення заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
На підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.», постанови Кабінету Міністрів України № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 р., Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, керуючись ст. ст. 245 - 246, 252 - 253 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2010 р. по справі № 2 - А - 3358/2010 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: