Справа № 2011/9527/12
Провадження № 2/2011/4417/12
11 грудня 2012 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого: судді Грищенко І. О.
при секретарі Самогньозд О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ПрАТ "МТС Україна" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
29.05.2012 року позивач в особі ПрАТ "МТС Україна", звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за послуги зв'язку, в розмірі 190,75 грн, суму заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України, в розмірі 6,24 грн., договірну санкцію в розмірі 821,10 грн., а всього 1018,09 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.07.2010 року між ПрАТ "МТС Україна" та відповідачем ОСОБА_1 , укладено договір про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет № 5134056, та додаткову угоду до нього №4780069, відповідно до умов яких ПрАТ "МТС Україна" надало відповідачу послуги безпроводового доступу до мережі Інтернет. Відповідачу надано особовий рахунок № НОМЕР_1 . Пунктом 1.1 Додаткової угоди передбачено, що договір, додаткова угода, укладається терміном на 730 днів, протягом яких відповідач не має права відмовитися від основного договору та додаткової угоди. За умовами договору відповідач прийняла на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги. Відповідно до положень додаткових угод до договору, у випадку невиконання абонентом прийнятих на себе зобов'язань, "УМЗ" має право достроково припинити дію договорів, а абонент у цьому разі, повинен сплатити договірну санкцію у фіксованому розмірі 2,10 грн. грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії договору, починаючи з дня відмови або припинення дії. Згідно з умовами договору (п.п.7.4, 7.6) та умовами (правилами) користування, як складовою частиною договору, в разі затримки оплати оператор має право відмовити абоненту в подальшому наданні послуги та розірвати договір. Призупинення надання послуги та розірвання договору не звільняє абонента від оплати суми заборгованості та виплати неустойки. 25.02.2012 рок, в зв"язку з наявністю у відповідача заборгованості за надані послуги, договір розірвано з ініціативи позивача. Оскільки відповідач не виконувала свої зобов'язання за договором, за нею утворилася заборгованість, яка становить 1018,09 грн., з яких: 190,75 грн. - сума заборгованості за послуги зв'язку; 6,24 грн. - сума заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України; 821,10 грн. - договірна санкція. В зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість, позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.
На судове засідання уповноважений представник позивача - Цікра М.О., що діє на підставі довіреності, не з'явився, надав письмову заяву, в якій ПрАТ "МТС Україна" підтримує заявлені позовні вимоги, просить позов задовольнити, розгляд справи провести без участі представника. Не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді, в разі неявки на судове засідання відповідача без поважної причини.
Відповідач ОСОБА_1 , на судове засідання не з"явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим зворотним повідомленням, яке долучено до матеріалів справи. Раніш, відповідач надала суду письмові заперечення проти позову, в яких визнала частково позовні вимоги позивача, в частині стягнення з неї суми заборгованості за надані послуги, в розмірі 190,75 грн. та заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України, в розмірі 6,24 грн. Щодо вимог, про стягнення з неї договірної санкції в розмірі 821,10 грн., заперечувала, посилаючись на те, що договір про надання послуг від 22.07.2010 року, було розірвано 25.02.2012 року, з ініціативи позивача, оскільки за нею утворилася заборгованість за надані послуги. Отже, вважає, що передбачена п. 1.5 додаткової угоди договірна санкція за дострокове розірвання договору (після фактичного розірвання договору й припинення зобов'язання) не може бути видом забезпечення зобов'язання, передбаченого ст..ст. 546, 549 ЦК України і не може бути стягнута з неї на користь позивача. У цій частині просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування позову, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судовим розглядом справи встановлено, що 22.07.2010 року між ПрАТ "МТС Україна" та відповідачем ОСОБА_1 , укладено договір про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет № 5134056, та додаткову угоду до нього №4780069, відповідно до умов яких ПрАТ "МТС Україна" надало відповідачу послуги безпроводового доступу до мережі Інтернет.
Відповідачу надано особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Пунктом 1.1 Додаткової угоди передбачено, що договір, додаткова угода, укладається терміном на 730 днів, протягом яких відповідач не має права відмовитися від основного договору та додаткової угоди. За умовами договору відповідач прийняла на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги. Відповідно до положень додаткової угоди до договору, у випадку невиконання абонентом прийнятих на себе зобов'язань, "УМЗ" має право достроково припинити дію договорів, а абонент у цьому разі, повинен сплатити договірну санкцію у фіксованому розмірі 2,10 грн. грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії договору, починаючи з дня відмови або припинення дії.
Згідно з умовами договору (п.п.7.4, 7.6) та умовами (правилами) користування, як складовою частиною договору, в разі затримки оплати оператор має право відмовити абоненту в подальшому наданні послуги та розірвати договір.
Призупинення надання послуги та розірвання договору не звільняє абонента від оплати суми заборгованості та виплати неустойки.
25.02.2012 рок, в зв"язку з наявністю у відповідача заборгованості за надані послуги, договір розірвано з ініціативи позивача.
Оскільки відповідач не виконувала свої зобов'язання за договором, за нею утворилася заборгованість, яка становить 1018,09 грн., з яких: 190,75 грн. - сума заборгованості за послуги зв'язку; 6,24 грн. - сума заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України; 821,10 грн. - договірна санкція.
Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України, однобічна відмова від виконання прийнятих зобов'язань не допускається.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, згідно умов договору та вимог цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 527 ЦК України, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що 25.02.2012 року, з ініціативи позивача, розірвано договір про надання послуг від 22.07.2010 року, в зв"язку з невиконання відповідачем зобов"язань за договором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов"язання сторін припиняються.
Приймаючи до уваги, що заборгованість відповідача за надані послуги зв"язку в сумі 190,75 грн, утворилася до моменту розірвання договору, то зобов"язання відповідача, щодо сплати суми заборгованості за надані послуги, не може бути припинено після розірвання договору.
Щодо вимоги про стягнення договірної санкції, нарахованої позивачем за невиконання відповідачем зобов"язання за договором, в сумі 821,10 грн., така вимога не підлягає задоволенню, у зв"язку з тим, що договірна санкція не може бути застосована після розірвання договору, оскільки з моменту розірвання договору надання послуг припинилося.
Відтак, доводи, викладені відповідачем в письмових запереченнях проти позову, щодо стягнення з неї на користь позивача договірної санкції в розмірі 821,10 грн. -обґрунтовані, а тому суд вбачає підстави для відмови в задоволенні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договірною санкцією.
Судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду та підтверджені документально, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України
Таким чином суд вважає, що відповідач не виконала зобов'язання і не сплатила своєчасно суму заборгованості за договором, тому вбачаються підстави для стягнення з неї суми заборгованості за надані послуги, в розмірі 190,75 грн. та заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України в розмірі 6,24 грн.. Відтак, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 196,99 грн.
Судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду та підтверджені документально, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України
Вимога позивача про стягнення з позивача судових витрат зі сплати судового збору при зверненні з позовом до суду, підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В матеріалах справи наявний меморіальний ордер №15 від 15.05.2012 року, що підтверджує сплату судового збору позивачем при зверненні з позовом до суду, в розмірі 218,80 грн.
Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011 року з внесеними змінами від 23.12.2011 року, - з 01.01.2012 року розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, пункт 1 п.п. 1, становить -1 відсоток ціни позову, але не менш 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, на даний час сума судового збору становить: не менше 214,60 грн. та не більше 3219,00 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача, підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з позовом до суду, у вигляді судового збору, в розмірі 214,60 грн. -мінімальний розмір судового збору, який сплачується при зверненні з позовом до суду щодо вимог майнового характеру.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57-60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 546, 547, 610, 611, 651, 653 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ПрАТ "МТС Україна" -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь ПрАТ "МТС Україна", суму заборгованості за договорам про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет в розмірі 190,75 грн. (сто дев"яносто гривень 75 копійок) та заборгованість по сплаті збору до Песійного фонду України в розмірі 6,24 грн. (шість гривень 24 копійки), всього стягнути 196,99 грн. (сто дев"яносто шість гривень 99 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь ПрАТ "МТС Україна", понесені позивачем при зверненні з позовом до суду, що документально підтверджені судові витрати, у вигляді судового збору, в розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень, 60 копійок).
В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд І інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання сторонами його копії.
Головуючий: суддя: І.О.Грищенко