Справа №759/19547/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7073/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
30 жовтня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні №12025100000000029 - прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 вересня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горщик, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 вересня 2025 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100000000029 від 10.01.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.10.2025 року (включно), взявши його під варту в залі судового засідання.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, після внесення якої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді діє до 27.10.2025 включно та підлягає негайному виконанню.
У разі внесення застави ухвала слідчого судді діє протягом двох місяців з дня внесення застави.
Роз'яснено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання, покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги. Захисником ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , також подано доповнення до апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі, з доповненнями захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, №12025100000000029 від 10.01.2025.
Застосувати, в рамках строку досудового розслідування, у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10.01.2025, тобто до 27.10.2025 до ОСОБА_7 , більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В апеляційній скарзі, прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити заставу у розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 872 800 (сім мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі вісімсот) гривень, що забезпечить виконання особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
В ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначити наступні обов'язки, які будуть покладені на підозрюваного, в разі внесення застави:
1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, а висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
При постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не були належним чином враховані суттєві обставини щодо особи, майнового та сімейного стану ОСОБА_7 , їх дійсне значення для забезпечення належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків, як не враховано й ту обставину, що прокурор в судовому засіданні не довів дійсного існування жодного з ризиків, на які він посилався, внаслідок чого до підозрюваного застосовано занадто суворий запобіжний захід, що в даному конкретному випадку явно не відповідає засадам кримінального судочинства.
Крім того, судом не було враховано та надано правової оцінки доводам з посиланням на ряд підтверджуючих доказів сторони захисту про необґрунтованість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України на які посилалась сторона обвинувачення у своєму клопотанні, а також доводів, щодо дійсної можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який з врахуванням обставин кримінального провадження та відомостей про особу ОСОБА_7 в повній мірі зможе забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків, відповідатиме принципу верховенства права та надасть ОСОБА_7 , можливість продовжувати офіційну трудову діяльність, яка є єдиним його джерелом для існування.
Також апелянт зазначає, що підозра, яка вручена ОСОБА_7 , є незаконною та необґрунтованою, такою, що будується на припущеннях слідства. У змісті підозри немає посилання на жоден доказ, на підставі якого зроблено висновок про скоєння ОСОБА_7 інкримінованого йому правопорушення.
Апелянт також звертає увагу на те, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності ніколи не притягувався, одружений, є особою, яка офіційно працевлаштована та має офіційний дохід. З місця роботи характеризується виключно позитивно. З самого початку повномасштабного вторгнення залучався до виконання обов'язків, пов'язаних з територіальною обороною міста Вишгород та перебував у складі Добровольчого формування Вишгородської територіальної громади №1.
Вказані обставини не можуть не свідчити про міцність соціальних зав'язків ОСОБА_7 , його позитивну репутації та активну громадську позицію.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді в частині визначення розміру застави є необґрунтованою, такою, що суперечить вимогам КПК України, не забезпечує належного балансу між публічним інтересом і правами підозрюваного, виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Апелянт вказує на те, що при розгляді питання про визначення розміру застави судом не враховано, що підозрюваний має тісні зв'язки із широким колом осіб, у тому числі з представниками ділових і політичних кіл, що дозволяє йому та/або іншим особам забезпечити внесення застави у розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 872 800 (сім мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі вісімсот) гривень.
Інформація, зазначена у витягах щодо наявності численного нерухомого майна у власності дружини підозрюваного та декількох транспортних засобів, вказують на те, що підозрюваний має потенційну фінансову спроможність забезпечити внесення суми застави в розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 872 800 (сім мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі вісімсот) гривень, що не може вважатися для нього завідомо непомірною.
Ураховуючи фінансові ресурси, якими потенційно володіє підозрюваний та його зв'язки, застава в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (242 240 грн) не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу - виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, що зазначені у клопотанні слідчого.
Поряд з цим, ОСОБА_7 підозрюється у зловживанні службовим становищем, що є особливо тяжким злочином у сфері службової діяльності. Враховуючи триваючу збройну агресію рф проти України, режиму воєнного стану, що наразі діє, підозрюваний у зловживанні службовим становищем, предметом злочину якого були бюджетні кошти, становить реальну загрозу економічній безпеці країни. В таких умовах застосування ліберальних підходів до осіб, які підозрюються у вчиненні таких злочинів, є неприпустимим.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, з доповненнями, які просили її задовольнити з наведених в них підстав та заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з доповненнями сторони захисту та просила задовольнити її апеляційну скаргу, з наведених в ній підстав, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційних скаргах захисника ОСОБА_6 , з доповненнями, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , доводи, колегія суддів приходить до висновку, що вказані апеляційні скарги, з доповненнями не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025100000000029 від 10.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 березня 2022 року Указом Президента України № 156/2022, як тимчасовий державний орган, що здійснює функції представника органів місцевого самоврядування в Гостомельській територіальній громаді на період дії воєнного стану створено Гостомельську селищну військову адміністрацію (далі - ГСВА). Відповідно до положень частини 5 статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження Гостомельської селищної ради достроково припинилися в день набрання чинності вищевказаного Указу Президента. Таким чином, ГСВА виконує роль правонаступника повноважень селищної ради, її виконавчого комітету та селищного голови у встановленому законодавством порядку.
Розпорядженням начальника ГСВА № 394 від 02.08.2023, утворено комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі комісія). Цим ж документом затверджено персональний склад комісії та положення про вказану комісію.
У подальшому 10 серпня 2023 року ГО «Об'єднання позаштатних інспекторів архітектурно-будівельного контролю» скеровано заяву до Гостомельської СВА, з проханням включити ОСОБА_7 в склад комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищенні об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України, як громадського діяча, представника ГО «Об'єднання позаштатних інспекторів архітектурно-будівельного контролю».
Розпорядженням Начальника ГСВА № 441 від 21.08.2023 «Про внесення змін до розпорядження 02.08.2023 № 394» ОСОБА_7 , включено до складу комісії.
Відповідно до додатку № 2 затвердженого розпорядження начальника ГСВА № 394 від 02.08.2023, а саме Положенням про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищенні об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України, визначено що комісія є консультативно-дорадчим органом ГСВА, який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищенні об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичний актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ на території Гостомельської селищної територіальної громади(далі - знищені об'єкти нерухомого майна).
Так, комісія може виконувати функції з розгляду питань надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна у разі прийняття КМУ рішення щодо покладення на неї таких функцій.
Згідно з положенням до основних завдань комісії входить, в тому числі:
1) розгляд заяв про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна (далі - заява);
3) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна шляхом перевірки наявних документів та/або інформації, в тому числі перевірки матеріалів фото- і відеофіксації знищеного об?єкта нерухомого майна;
4) забезпечення проведення обстеження об?єкта незавершеного будівництва або знищеного об?єкта нерухомого майна (крім випадків проведення обстеження до розгляду заяви), зокрема з метою встановлення факту проведення ремонтних робіт за рахунок інших джерел фінансування;
5) надання отримувачам компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна (у разі подання відповідного звернення) допомоги в поновленні або отриманні документів, які не додано до заяви внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення;
6) забезпечення підготовки рішень комісії для їх затвердження уповноваженим органом;
7) виготовлення за допомогою Реєстру та надіслання заявнику житлового сертифіката в електронній та/або паперовій формі (у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна).
8) під час розгляду заяви комісія приймає рішення поміж іншим про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна із зазначенням способу надання та розміру компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення комісія утворюється у складі не менше п?яти осіб, до її складу входять голова, заступник голови, секретар та інші члени комісії.
До складу комісії можуть за згодою залучатися представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, суб'єкти оціночної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, представники міжнародних та громадських організацій.
Відповідно до пункту 15 Положення - члени комісії:
- беруть участь у засіданнях комісії;
- беруть участь в голосуванні щодо прийняття рішень комісії;
- виконують доручення голови комісії з підготовки та розгляду матеріалів засідань;
- вивчають документи та матеріали, що подаються на розгляд комісії;
- повідомляють комісії про наявність конфлікту інтересів з отримувачем компенсації і не беруть участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень комісією у разі наявності такого конфлікту;
- підписують протоколи засідань та рішення комісії;
- виконують інші доручення голови комісії.
Згідно з ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 , перебуваючи у складі комісії являється службовою особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, якими особа тимчасово наділена органом місцево самоврядування.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше кінця травня 2024 року, у ОСОБА_11 виник злочинний умисел на зловживання своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_12 , всупереч інтересам служби, під час реалізації державної програми щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 600 від 30 травня 2023 року.
Для досягнення свого злочинного плану остання залучила членів Комісії, а саме голову ГО «Об'єднання позаштатних інспекторів архітектурно-будівельного контролю» ОСОБА_7 , начальника відділу регіонального розвитку, інвестицій та проектної роботи ГСВА ОСОБА_13 , начальника відділу капітального будівництва ГСВА ОСОБА_14 та у якості пособника експерта з технічного обстеження будівель та споруд ОСОБА_15 , без участі яких досягнути мети кримінального правопорушення було неможливо.
Так, 10.12.2024 експертом з технічного обстеження будівель та споруд ОСОБА_15 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, проведено технічне обстеження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за результатом якого складено відповідний технічний звіт, в якому ОСОБА_15 дійшов висновку, що житловий будинок з прибудовами по більшості класифікаційних ознак технічного стану будівлі відносяться до «4-ї» категорії «Аварійна», потребують негайного виконання аварійних робіт по демонтажу конструкцій, пошкоджених в наслідок збройної агресії росії проти України.
Однак, фактичний стан вказаного об?єкта нерухомого майна не відповідає дійсності, оскільки на території земельної ділянки відсутня будь-яка забудова або залишки конструкцій, позначених на планах земельної ділянки.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на зловживання службовим становищем, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_15 , складено технічний звіт, в який внесені недостовірні відомості, з метою передачі його комісії для винесення рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату.
У подальшому на підставі вищевказаного технічного звіту, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_7 за попередньою змовою з іншими членами комісії, складено акт обстеження житла № 704 від 27.01.2025, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, який в подальшому затверджено ОСОБА_11 , відповідно до якого комісією встановлено, що характер пошкоджень свідчить про повне руйнування будинку.
На підставі вищевказаного акту обстеження житла від 27.01.2025, комісією здійснено розрахунок розміру компенсації за зруйнований об'єкт нерухомого майна (будинок), в ході якого достовірно знаючи про невідповідність фактичних даних відомостям, викладеним в технічному звіті ОСОБА_15 , та на виконання свого спільного злочинного умислу, направленого на зловживання своїм службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_16 , ОСОБА_7 разом з іншими членами комісії підписав вказаний розрахунок, який склав 1 881 434 гривні 03 копійки (один мільйон вісімсот вісімдесят одна тисяча чотириста тридцять чотири гривні три копійки), що підтверджується чек-листом розрахунку компенсації.
29.01.2025 ОСОБА_12 , через веб-портал «Дія» подав заяву ЗВ-29.01.2025-164231, з метою реалізації державної програми про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, передбаченого Постановою Кабінету міністрів України № 600 від 30 травня 2023 року, за фактом пошкодження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
За результатами розгляду заяви ОСОБА_12 № ЗВ-29.01.2025-164231, на підставі акту обстеження житла від 27.01.2025 та розрахунку вартості компенсації від 03.02.2025, з метою доведення до кінця спільного злочинного плану, комісією винесено рішення № 1286/3 від 03.02.2025 за підписом голови комісії ОСОБА_11 , про надання компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, у вигляді грошової компенсації, житлового сертифікату на суму 1 881 434 гривні 03 копійки.
Дії ОСОБА_7 , які виразились в підписанні чек-листа розрахунку компенсації, що став підставою для затвердження незаконного рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату, призвели до завдання матеріальної шкоди державному бюджету України у сумі 1 881 434 гривні 03 копійки, що є тяжкими наслідками згідно з приміткою до ст. 364 КК України.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
27.08.2025 громадянину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
28.08.2025 слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з клопотанням в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100000000029 від 10.01.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
У разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_7 в умовах воєнного стану, визначити розмір застави, 2600 (дві тисячі шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 872 800 (сім мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі вісімсот) гривень, з покладенням на нього обов'язків, які визначено даним клопотанням.
01.09.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.10.2025 року (включно), взявши його під варту в залі судового засідання.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., з покладенням обов'язків, які визначено даною ухвалою, у разі внесення застави ухвала слідчого судді діє протягом двох місяців з дня внесення застави.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено наступне.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, всупереч твердженням сторони захисту, слідчим суддею перевірено, що причетність підозрюваного ОСОБА_7 , до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:
- Рапортами ГУ СБ України у м. Києві та Київській області;
- Відповіддю на запит від Міністерства розвитку та громад на території України.
- Відповіддю на запит від Гостомельскої СВА, яким витребувано належним чином завірені копії документів за фактом виділення грошових коштів у вигляді житлових сертифікатів, а саме: технічний звіти експерта ОСОБА_15 , акти обстеження об'єктів нерухомого майна пошкоджених внаслідок агресії рф, рішеннями комісії про виділення житлових сертифікатів;
- Протоколами обшуків від 03.07.2025, проведеним за місцем розташування об'єктів, що зазнали пошкоджень внаслідок агресії рф проти України, а саме: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , за участі експерта НДЦ незалежних судових експертиз, в ході якого зафіксовано факт не відповідності відомостей вказаних експертом ОСОБА_15 , у технічних звітах за вказаними адресами;
- Висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 293-95/2025.01-6 від 11.08.2025 по об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 ;
- Висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 596-95/2025.01-6 від 31.07.2025по об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4.
- Протоколами негласних слідчих розшукових дій, в їх сукупності;
- іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування, у їх сукупності.
Тобто в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та прокурором та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликала.
За такого, всупереч твердженням сторони захисту, слідчим суддею враховано, що сукупність обставин та зібраних відомостей на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення у справі "IlgarMammadov v. Azerbaijan" п. 88).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 , з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК Україниє обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Також, слідчим суддею встановлено, що прокурорами доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Крім того, ОСОБА_7 24.06.2025 повідомлено про підозру у іншому кримінальному провадженні №12024110000000193 від 21.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, що свідчить про те, що ОСОБА_7 може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення та вказує на можливу систематичність вчинення кримінальних правопорушень, а тому наявна необхідність в обранні найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні вказаних злочинів і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_7 , з метою уникнення кримінальної відповідальності особисто може перешкоджати кримінальному провадженню і здійсненню досудового розслідування шляхом знищення, приховання або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик того, що ОСОБА_7 , може незаконно впливати на свідків підтверджується тим, що підозрюваний, маючи відомості про свідків, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування та подальшого судового розгляду.
Ризик того, що ОСОБА_7 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що на даний час досудове розслідування триває та заплановано проведення ряду слідчих дій з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, які органу досудового розслідування не були відомі та підлягають додатковому дослідженню, а тому підозрюваний може внаслідок обізнаності про порядок вчинення злочину вплинути на збереження речей та документів, які в тому числі перебувають у його володінні.
При обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надано належну оцінку наступним обставинам, тому, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, раніше не судимий, одружений, офіційно працевлаштований.
Обираючи вид запобіжного заходу, слідчий суддя також враховував, що застосування особистого зобов'язання є недостатнім для уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; домашній арешт є недостатнім запобіжним заходом для уникнення перелічених вище ризиків.
Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду, всупереч твердженням сторони захисту, встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу в їх сукупності.
На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурорами під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання за вчинені злочини, не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.
Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення щодо необхідності задоволення клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею в повному обсязі дотримано вимоги КПК України при визначенні розміру застави, всупереч твердженням прокурора, одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Крім того, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчим суддею встановлено, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та визначив заставу у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_7 та обставинами кримінального правопорушення.
При цьому, під час апеляційного розгляду колегією суддів, встановлено, що клопотання слідчого про застосування тримання під вартою, не містить обґрунтування того, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
Сума, що встановлюється для звільнення під заставу повинна бути належним чином обґрунтована і зафіксована в рішенні про заставу (рішення у справі "Георгієв проти Болгарії" п. п. 30, 31).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що застава у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., здатна забезпечити інтереси кримінального провадження, не порушуючи прав підозрюваного та здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.
Таким чином, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких захисник та прокурор просили скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , з доповненнями захисника ОСОБА_6 , з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 вересня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , з доповненнями захисника ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4