Справа № 758/13113/25
3/758/4680/25
Категорія 156
Київ
07 жовтня 2025 року
Суддя Подільського районного суду м. Києва Блащук А. М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409395, 01.08.2025 о 17 год 59 хв у м. Києві, по просп. Вишгородська, 45Г, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «MG 4», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі у лікаря нарколога - відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2011 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5.(а) Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп'яніння визначено в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка змін забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Інструкції).
Згідно з п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Так, відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до пункту б) ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
У ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено вичерпний перелік підстав, коли поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Однією з таких підстав, згідно п. 2 ч. 1 ст. 35 цього Закону, є наявність очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
Розгляд справи було призначено на 07.10.2025. 12.09.2025.
07.10.2025 в судове засідання з'явився представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , оголосив свою позицію, попросив суд долучити до матеріалів справи письмові заперечення, в запереченнях адвокат зазначив, що працівники поліції не зупиняли автомобіль MG 4, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не керував і, відповідно складання на нього протоколу з посиланням на порушення п. 2.5 ПДР України є незаконним, також в запереченні адвокат коротко виклав обставини того дня, а саме зазначив, що вказаний автомобіль MG 4 належить ОСОБА_3 , дружині ОСОБА_1 . Автомобіль був припаркований за адресою проживання ОСОБА_1 та фактично складав перешкоду виїзду до шлагбауму, коли ОСОБА_1 вийшов до припаркованого авто, то охоронець ЖК «Паркове місто» звернувся до нього грубо та, відповідно через таке звернення між ними виникла словесна сварка.
Адвокат пояснив, у ОСОБА_1 виник конфлікт із охороною ЖК «Паркове місто», тому він зупинив автомобіль у вказаному місці, щоб привернути увагу до проблеми із автомобілями, що турбує його та жителів будинку, в якому він проживає. Адвокат важає, що протокол не містить і не підверджує жодних обставин зупинки автомобіля, бо її не було, відсутні будь-які належні докази, що свідчать про керування автомобілем ОСОБА_1 , тим більше в стані алкогольного сп'яніння. В запереченні адвокат просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративного провадження дослідженими судом, а саме:
-карткою обліку адміністративного правопорушення від 01.08.2025;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409395 від 01.08.2025;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції від 01.08.2025;
-рапортом від 01.08.2025;
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від 01.08.2025;
-копією документів;
-відеозаписом з обставинами указаного адміністративного правопорушення з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції №473569, №47293 на одному CD-диску, доданому до указаного протоколу про адміністративне правопорушення. На відеозаписі відображено те, що працівник поліції запитав ОСОБА_1 , чи вживав він щось, на що останній заперечив; працівник поліції зазначив, що в ОСОБА_1 наявний запах алкоголю з порожнини рота, на що останній відповів «вам здається». Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або проїхати в спеціальний заклад, на що ОСОБА_1 відповів «так, проїдемо», після цього працівник поліції запитав чи був ОСОБА_1 за кермом, на що останій почав заперечувати та говорити «я не водій; я не був за кермом цієї автівки». Працівники поліції повторно запитали ОСОБА_1 , чи пройде він огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився (відеозапис 0:01:00-0:03:00). Також на записі ОСОБА_1 , спілкуючись із невстановленою особою, вказав, що це він припаркував автомобіль через конфлікт із охороною.
Таким чином, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 6 ст. 38 КУпАП не закінчився.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин вчинення правопорушення вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Оскільки суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 17, 23, 33, 38, 40-1, 291, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, який підлягає сплаті за такими реквізитами: (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300; без деталізації за відомчою ознакою «00»).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп, який підлягає сплаті за такими реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Подільс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN) UA468999980313151206000026008; код класифікації доходів бюджету: 22030101 (суд. збір), найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (державна судова адміністрація України, 050; без деталізації за відомчою ознакою «00»).
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,
300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Суддя А.М. Блащук