Справа № 752/11910/24
Провадження № 2/752/1469/25
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 лютого 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Нікітенко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
У травні 2024 року позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 24 липня 2020 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір № 0444-0248. Зазначений кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 10000 грн.; строк кредитування 14 календарних днів; процентна ставка 2,00 % в день. Для підписання вищевказаного кредитного договору позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А866. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. 28.10.2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 02/10/2021. 09.11.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було підписано Реєстр боржників № 1, відповідно до якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступив (передав) на користь право вимоги за кредитними договорами згідно реєстру, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 0444-0248 від 24.07.2020. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 17.05.2024 має заборгованість в розмірі 26850 грн., з яких 10000 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 16850 грн. - прострочена заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 26850 грн., сплачений ними судовий збір в розмірі 3028 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн..
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 6 червня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 40-41). Відповідачу наданий строк для надання відзиву.
В судовому засіданні сторони відсутні, про час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог Закону.
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» в позовній заяві просить суд розглядати справу без участі представника позивача (а.с. 1-3).
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 24 липня 2020 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір «Стандарт» № 0444-0248 (а.с. 4).
Відповідно до п. 1 договору кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом.
Пунктами 2-3 погоджено: строк кредиту -14 днів; термін платежу - 06.08.2020; сума кредиту - 10000 грн.; нараховані проценти - 2800 грн.; разом до сплати - 12800 грн..
Протягом строку кредиту розмір процентів складає 2% від суми кредиту за кожен день користування. Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику суми кредиту до закінчення визначеного кредитним договором строку, на який надається кредит. Річна відсоткова ставка складає 730% (п. 4 договору).
Сукупна вартість кредиту (вартість користування кредитом) складає 128,00 % від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 2800 грн. (у грошовому вираженні) (п. 5 договору).
Пунктом 6 договору погоджено, що у разі якщо позичальник не повернув суму кредиту у строк, встановлений пунктом 2 кредитного договору, за весь час прострочення, включаючи день погашення кредиту, кредитодавець має право нарахувати, з урахуванням обмежень визначених п.п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та згідно вимог чинного законодавства України, а позичальник зобов'язаний сплатити до 2% (включно) пені неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення.
Цей кредитний договір та правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, всі умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватися цього кредитного та правил надання грошових коштів у кредит (які є невід'ємними частинами договору та разом складають договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті кредитодавця та, відповідно, укладає договір (п. 7 договору).
Позичальник має право пролонгувати договір на умовах, в порядку та у спосіб, що визначені правилами. На строк пролонгації процентна ставка складає 2% від суми кредиту за кожен день користування (п. 8 договору).
Цей договір діє протягом всього періоду здійснення сторонами своїх прав та обов'язків за цим договором. У разі невиконання позичальником зобов'язань протягом строку визначеного п. 2, дія договору продовжується на період фактичного користування позичальником кредитом та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення суми кредиту, процентів та інших платежів, які мають бути сплачені у разі невиконання умов договору (п. 10 договору).
Пунктом 11 договору позичальник підтверджує, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансових послуги без нав'язування її придбання.
До кредитного договору «Стандарт» № 0444-0248 від 24.07.2020, укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем, позивачем долучено правила надання грошових коштів у кредит («Стандарт») (а.с. 4 зв-8).
На підтвердження укладення договору позивачем надано моніторинг дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній систем (а.с. 9), відповідно до якого 24.07.2020 о 13:27:43 відповідач ввійшов на сайт кредитодавця; о 13:29:00 створив заяву; о 13:29:22 товариством на мобільний телефон НОМЕР_1 , зазначений у заявці, надіслано смс про схвалення заявки; о 13:33:34 відповідач підтвердив ознайомлення з офертою та прийняв її; о 13:33:35 товариством на мобільний телефон НОМЕР_1 відправлено смс з одноразовим ідентифікатором для підписання; о 13:33:51 відповідач підписав одноразовим ідентифікатором повідомлення про прийняття пропозиції (акцепт); о 13:33:51 розміщено інформацію в особистому кабінеті про укладення договору; о 13:34:24 перераховано кошти.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10000 грн. шляхом зарахування 24.07.2020 кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується копіями довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 0444-0248 від 24.07.2020 та листа-інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 03.04.2024 (а.с. 9зв.-10, 11 зв.).
Докази того, що банківська картка з вищезазначеним номером відповідачу не належить, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до детальних щоденних нарахувань та погашення по договору № 0444-0248 від 24.07.2020, станом на 09.11.2021 (а.с. 11зв.-14), заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 26850 грн., з яких 10000 грн. - основний борг; 16850 грн. - заборгованість по відсотках.
Відповідачем частково погашалася заборгованість за вказаним договором, а саме: 04.08.2020 на суму 600 грн., 10.08.2020 на суму 500 грн. та 22.08.2020 на суму 2000 грн., що також підтверджує отримання відповідачем коштів та користування ними (а.с. 11зв. - 14).
Суд враховує, що такий розрахунок не спростовано відповідачем, та ним не надано суду свій контррозрахунок на суму боргу.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вищевказаний кредитний договір «Стандарт» № 0444-0248 від 24.07.2020 (а. с. 4) підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як зазначено вище, позивач на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме, видачі коштів за кредитним договором, надав копії довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 0444-0248 від 24.07.2020 та листа-інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 03.04.2024 (а.с. 9зв.-10, 11 зв.). А також внесення відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором також підтверджує отримання останнім кредитних коштів та користування ними.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У частині першій статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з частиною першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.
28 жовтня 2021 року між первісним кредитором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №02/10/2021 (а.с. 15 зв.-17).
Відповідно до п. 2.1. договору факторингу, первісний кредитор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» передає (відступає) новому кредитору ТОВ «Факторинг Партнерс» свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передає первісному кредитору під відступлення права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим договором.
Обсяг (сума) прав вимоги за цим договором визначаються як сукупність реєстрів боржників до цього договору (п. 2.2).
Згідно п.1.1.5. вказаного договору право вимоги - право грошової вимоги (боргових зобов'язань) первісного кредитора за кредитними договорами до боржників щодо погашення заборгованостей, які виникли на підставі укладених між первісним кредитором та боржниками договорів, в тому числі і за договорами забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами та підтверджуються документацією, а також інші права вимоги за кредитними договорами.
Під відступлене право вимоги до боржника за кредитним договором, новий кредитор сплачує первісному кредитору суму, зазначену в реєстрі боржників. Оплата здійснюється за кожним реєстром боржників окремо (п.5.2 договору).
Розділом 3 погоджено порядок оформлення відступлення прав вимоги.
Відповідно до п. 3.1.3 договору право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру реєстру боржників у формі наведеної в додатку № 1 до цього договору. Разом з правам вимоги новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до п. 11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до їх повного виконання. Договір вважається укладеним в дату його підписання стороною, яка підписала договір останньою.
4 листопада 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено додаткову угоду № 1 до договору факторингу №02/10/2021 від 28.10.2021 (а.с. 17 зв.).
Відповідно до умов даної додаткової угоди підпункт 1.1.2 розділу 1 та підпункт 2.3 розділу 2 договору викладено у новій редакції та доповнено розділ 2 договору підпунктом 2.5 наступного змісту «2.5. Сторони погодили, що з моменту набрання чинності цим договором, від первісного кредитора до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора по відношенню до боржників, що випливають з умов кредитних договорів, у тому числі щодо виплати коштів, штрафів, пені та будь-яких інших сум за кредитними договорами та/або які передбачені законодавством».
Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору (п. 6 додаткової угоди).
9 листопада 2021 року на виконання умов договору факторингу № 02/10/2021 від 28.10.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» складено та підписано реєстр боржників № 1 (19-21), в якому під порядковим номером 3162 ОСОБА_1 значиться як боржник за кредитним договором 0444-0248, за яким сума основного боргу за кредитом - 10000 грн., сума нахованих процентів - 16850 грн..
ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму фінансування згідно реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 02/10/2021 від 28.10.2021 (а.с. 18).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Факторинг партнерс» суми заборгованості в розмірі 26850 грн., з яких 10000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 16850 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн. (а.с. 33).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн..
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 15-02/2024 від 15 лютого 2024 року про надання правової допомоги Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 28-29); прайс-листа АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 29 зв.-30); платіжної інструкції №422780359 від 10.05.2024 року на суму 45000 грн. за надання правової допомоги згідно Договору № 15-02/2024 від 15.02.2024 (а.с. 30 зв.), заявки на надання юридичної допомоги № 17 від 2 квітня 2024 року (а.с. 31), витягу з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 09.04.2024, відповідно до яких за надані правові та юридичні послуги сторони погодили гонорар у розмірі 9000 грн., а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 3000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6000 грн..
Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи положення ст. 137 ЦПК України, відсутність заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 9000 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача 3028 грн..
Керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: 03150, м. Київ вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371) заборгованість за кредитним договором «Стандарт» № 0444-0248 від 24.07.2020 у розмірі 26850 (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 (дев'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: 03150, м. Київ вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Суддя К.Г. Плахотнюк