Справа № 711/5665/25
Номер провадження 3/711/1603/25
07 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, що надійшли з Черкаського районного управління поліції в ГУНП Черкаській області (протокол серії ВАД №143687 від 16.06.2025), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про РНОКПП у матеріалах відсутні,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , 16 червня 2025 року, близько 20:30 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою та пошкодив майно в будинку ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру, та завдав шкоди психологічному здоров'ю останньої.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1
ст. 173-2 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 на призначені дати судового розгляду 16.07.2025, 11.08.2025, 01.09.2025, 07.10.2025 не з'явився, СМС-повідомлення про засідання на номер мобільного телефону, зазначений у протоколі як його контактний, не були доставлені у зв'язку з тимчасовою недоступністю абонента. Поштові відправлення із судовою повісткою повернуті без отримання ОСОБА_1 через відсутність адресата за вказаною адресою. З огляду на те, що відомості про особу порушника, в тому числі про засоби зв'язку із ним, органам поліції надає сама особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_1 від явки до суду, при цьому причин неявки суду він не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не заявляв.
Згідно зі ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП розглядаються протягом доби.
За наведених обставин суддя мав вжити всіх заходів для вирішення справи у строки, визначені КУпАП, і без порушення прав і гарантій, якими користується ОСОБА_1 .
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений працівниками поліції про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 16.07.2025 пояснила, що її дочка ОСОБА_3 зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 та їхніми дітьми живуть у неї в домоволодінні у літній кухні (т. зв. «времянці»). За її словами, співмешканець дочки раніше був наркозалежним, згодом почав зловживати алкоголем, дуже агресивно поводиться, часто провокує конфлікти. На зауваження з боку ОСОБА_2 відповідає нецензурною лайкою. З квітня 2025 року, за словами потерпілої, ОСОБА_1 почав наносити їй тілесні ушкодження, провокував бійки. Дочка стає на його захист, попри те, що шлюб між ними не зареєстрований. Дочка має зареєстроване місце проживання у будинку ОСОБА_2 , натомість ОСОБА_1 не зареєстрований за цією адресою, як батько їхніх з дочкою спільних дітей не записаний. Потерпіла зазначила, що співмешканець дочки неодноразово пошкоджував майно, зокрема, рубав вхідні двері та пошкоджував речі. Зокрема, 16.06.2025, внучка ОСОБА_2 повідомила їй про конфлікт між батьками. Коли вона прийшла, щоб заспокоїти ситуацію, і зробила зауваження ОСОБА_1 , той вдарив її ногою по нозі та зачинив у времянці, а сам пішов до основного будинку, де влаштував безлад. Після цього ОСОБА_2 викликала поліцію. За її словами, працівники поліції видали терміновий заборонний припис стосовно її доньки ОСОБА_3 , однак щодо ОСОБА_1 припис чомусь не був виписаний. ОСОБА_2 зазначила, що неодноразово зверталася до поліції. Під час таких інцидентів зі співмешканцем дочки вона телефонує своїй сестрі ОСОБА_4 (с. Топилівка Чигиринського району), яка по телефону чує все, що відбувається. Крім того, потерпіла повідомила, що сусіди також неодноразово були свідками їхніх домашніх конфліктів, проте бояться ОСОБА_1 , тому до суду не прийдуть, ніяких пояснень і заяв до поліції не писатимуть. Також вона пояснила, що ОСОБА_1 жодного разу не з'являвся до суду, а контактний номер телефону, вказаний ним під час складання адміністративного протоколу, є недійсним, оскільки він змінив номер, який тепер відомий лише його матері та її дочці ОСОБА_3 .
У засіданні 01.09.2025 ОСОБА_2 додатково повідомила, що ОСОБА_1 забрали до ТЦК, після чого він близько трьох місяців перебував на полігоні в м. Житомир, однак згодом самовільно залишив місце служби та прийшов до неї, проте ОСОБА_2 його прогнала. Згодом він разом із її дочкою зняли окреме житло та забрали від неї дітей. У подальшому ОСОБА_2 зняла з реєстрації у своєму житлі дочку та онуків, наразі проживає одна, зв'язку з дочкою не підтримує і не знає, де вона проживає на даний момент. Переконана, що ОСОБА_1 не з'явиться у судове засідання, його номер телефону їй не відомий, з ним і дочкою вона не бачиться, спілкування не підтримує.
Заслухавши потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під економічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 143687 від 16.06.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- протоколом прийняття від ОСОБА_2 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.06.2025 щодо вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.06.2025, відповідно до яких співмешканець її дочки, ОСОБА_1 вчиняв щодо її дочки ОСОБА_3 у присутності неповнолітніх дітей домашнє насильство, потім нецензурно висловлювався і вдарив ногою саму ОСОБА_2 , пошкодив двері в будинку і втік з подвір'я;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 16.06.2025, про те що, у їхню сварку з дружиною втрутилася теща, яка розбила об холодильник пляшку і уламками погрожувала йому; він, натомість фізично тещу не зачіпав, нецензурно не висловлювався;
- електронним рапортом поліцейського УПП в Черкаській області Фуркала С. М. від 16.06.2025 про опрацювання повідомлення ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства співмешканцем її дочки, ОСОБА_1 ;
- письмовою формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.06.2025, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу визначено високий рівень небезпеки для потерпілої ОСОБА_2 .
Крім того, за клопотанням потерпілої ОСОБА_2 до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області скеровано запит про надання інформації щодо кількості її звернень до органів поліції з будь-якими заяви про вчинення протиправних дій ОСОБА_1 . У відповідь Черкаським РУП ГУНП в Черкаській області 14.08.2025 повідомлено, що ОСОБА_5 зверталася на спеціальну лінію «102» УОАЗОР ГУНП в Черкаській області 22.04.2025, 23.04.2025, 25.04.2025, 26.04.2025 та 16.06.2025 з повідомленнями про вчинення співмешканцем її дочки, ОСОБА_1 , домашнього насильства, періодичне заподіяння ним тілесних ушкоджень. Зі змісту заяв вбачається, що ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння неодноразово пошкоджував майно, здійснював фізичне насильство щодо ОСОБА_2 , висловлював в її бік словесні образи.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачає.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, беручи до уваги ступінь його вини, сімейний та майновий стан, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в ммаксимальних межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Такий вид впливу, на думку суду, буде достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 283 КУпАП суд у постанові у справі про адміністративне правопорушення має вирішити питання про необхідність або відсутність необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39--1 цього Кодексу. При розгляді цього питання, суд бере до уваги думку потерпілої ОСОБА_5 , яка зазначала, що домашнє насильство щодо неї ОСОБА_1 вчиняв систематично, у зв'язку з чим вона неодноразово викликала працівників поліції, що підтверджується інформацією Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, із зафіксованими 5 повідомленнями за фактом домашнього насильства вчиненого ОСОБА_1 , а також складену органами поліції форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.06.2025, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу визначено високий рівень небезпеки для потерпілої особи.
Разом з тим, як зазначила потерпіла ОСОБА_2 , ні її дочка з онуками, ні ОСОБА_1 вже тривалий час (більше трьох місяців) не проживають в її домоволодінні, спілкування з ними вона не підтримує, їхнє місце проживання їй не відоме.
Зважаючи на те, що основний ризик виникнення нових випадків домашнього насильства для ОСОБА_2 у вигляді спільного проживання за однією адресою з кривдником на цей час відпав, суд вважає за можливе не направляти порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300--2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 279, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягненняу виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у Черк. обл./тг м. Черкаси/21081100, код ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача Казначейство України, МФО: 899998, рахунок отримувача UA108999980314030542000023759.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко