Справа № 369/2892/25
Провадження № 2/369/5903/25
05.11.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №369/2892/25 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вищезазначеним позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 26 березня 2013 року у розмірі 62459,14 грн, та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву №б/н від 26 березня 2013 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення надання документів у письмовому виді. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операції та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису. Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону клієнта.
Разом з тим, відповідач не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. Таким чином, у порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 26 січня 2025 року має заборгованість у розмірі 62 459,14 грн, яка складається з: 50 406,48 грн - заборгованість за тілом кредита; 12 052,66 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 березня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подала, ухвалу суду про відкриття провадження у справі не отримала, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неможливості подати відзив суду не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.
У ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлено, що 26 березня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
У анкеті-заяві від 26 березня 2013 року зазначено, що відповідач підписанням цієї заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приват Банк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права то обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
26 березня 2013 року Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився. Після закінчення строку дії першої картки, Відповідачем були додатково отримані нові платіжні картки типу, для подальшого користування рахунком.
У подальшому Відповідач, ознайомившись з умовами обслуговування кредитних карток та підтвердивши їх прийняття шляхом підписання паспорта споживчого кредиту від 25 серпня 2022 року, засвідчила свою обізнаність та згоду з визначеною у ньому інформацією щодо розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами за картковими рахунками.
Окрім того, 25 серпня 2022 року відповідач ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку.
Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг була підписана Відповідачем у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою «ОТР» пароля. Використання «ОТР» пароля погоджено із Відповідачем у Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 25 серпня 2022 року, яка підписана власноруч на планшеті.
Відповідно до Заяви №б/н від 25 серпня 2022 року про приєднання до Умов та правил надання послуг, сторонами договору погоджено процентну ставку поза межами пільгового періоду відсотків річних у розмірі 40.8%, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту відсотків річних у розмірі 81,6%, розмір мінімального обов'язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.
З виписки за договором № б/н за період з 26 березня 2013 року по 28 січня 2025 року вбачається, що у межах зазначеного договору на ім'я ОСОБА_1 було видано кредитні картки, відповідач користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 26 січня 2025 року становить 62 459,14 грн та складається з 50 406,48 грн - заборгованість за тілом кредита; 12 052,66 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до правил ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Абзацом 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Судом було встановлено, що заява про приєднання до Умов та Правил № б/н підписано ОСОБА_1 простим електронним підписом (ОТР-паролем).
У вищевказаному договорі визначено всі його істотні умови, а саме предмет договору, його оплатність, строковість, цільове признання кредиту, порядок повернення кредиту тощо, які сторони засвідчили своїми підписами. Відповідачем не надано доказів протилежного.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, що підтверджується випискою за договором № б/н за період з 26 березня 2013 року по 28 січня 2025 року.
З поданого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 26 січня 2025 року у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, остання має заборгованість у розмірі 62 459,14 грн, яка складається з 50 406,48 грн - заборгованість за тілом кредита; 12 052,66 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Стаття 559 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, кредит та проценти за користування кредитом у визначений договором строк не повернула.
За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що задовольняє позов в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 76, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26 березня 2013 року у загальному розмірі 62 459 (шістдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 14 коп, яка складається з: 50 406,48 грн - заборгованість за тілом кредита; 12 052,66 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА