Справа № 369/17727/25
Провадження № 2/369/10754/25
(про забезпечення позову)
02.10.2025 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ярошенка Дмитра Валерійовича про забезпечення позову у цивільній справі № 369/17727/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -
У вересні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ярошенко Дмитро Валерійович звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
З метою забезпечення позову разом з позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позовних вимог.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, щоу провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Спір між сторонами у даній справі виник, зокрема, з приводу грошовий коштів, що перебувають у індивідуальному банківському сейфі у АТ КБ «ПриватБанк».
Як вбачається зі змісту позовної заяви, в період шлюбу та до моменту фактичного припинення сімейних відносин і припинення ведення спільного господарства Позивачем та Відповідачем набуто майно, в тому числі кошти в сумі 50 000,00 Євро, які Відповідач помістила у індивідуальний сейф у АТ КБ «ПриватБанк».
З огляду на те, що предмет спору у даній справі безпосередньо стосується визнання права власності на частку спільного майна, зокрема, кошти, які станом на сьогоднішній день перебувають у індивідуальному сейфі, до якого Позивач не має доступу, то Позивач вважає, що є ризик розпорядження ними Відповідачем на власний розсуд без його згоди до вирішення спору по суті, що порушить його права та може призвести до неможливості виконання рішення, в частині стягнення з Відповідачки коштів в сумі 27 356,50 Євро, що станом на дату подання позовної заяви еквівалентно 1 335 030,00 грн.
Відтак, на думку представник позивача, з урахуванням предмету позову достатнім та співмірним є забезпечення позову шляхом накладення арешту на індивідуальний банківський сейф (скриньку), яким користується Відповідач на підставі договору з банком, який оформлений у формі заяви №20250811000016 від 11.08.2025 про приєднання до підрозділу «Банківські сейфові скриньки» Умови та Правил надання банківських послуг, а також заборони АТ КБ «ПриватБанк», здійснювати розкриття індивідуального банківського сейфу (скриньки), яким користується Відповідач до набрання рішенням законної сили. При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично зберігається у його власника та Відповідач виключно обмежена у його відчуженні.
Крім того, у випадку встановлення відсутності підстав для задоволення позову, вжиті судом заходи забезпечення позову, не призведуть до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, оскільки, встановивши такі обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи забезпечення позову. Водночас будучи повністю упевненим в обґрунтованості своїх позовних вимог, Позивач готовий запропонувати зустрічне забезпечення в розмірі, що відповідає сумі сплаченого судового збору за подання позовної заяви - 10 295,20 грн, яка буде внесена протягом трьох робочих днів з дня постановлення ухвали про задоволення цієї заяви.
На підставі вищевикладеного, представник позивача просить суд:
1. Накласти арешт на грошові кошти в сумі 50 000,00 Євро, що перебувають у індивідуальному банківському сейфі (скриньки), яким користується ОСОБА_2 на підставі договору укладеного з АТ КБ «ПриватБанк», який оформлений у формі заяви №20250811000016 від 11.08.2025 про приєднання до підрозділу «Банківські сейфові скриньки» Умови та Правил надання банківських послуг;
2. Заборонити АТ КБ «ПриватБанк» здійснювати розкриття індивідуального банківського сейфу (скриньки), яким користується ОСОБА_2 на підставі договору укладеного з АТ КБ «ПриватБанк», який оформлений у формі заяви №20250811000016 від 11.08.2025 про приєднання до підрозділу «Банківські сейфові скриньки» Умови та Правил надання банківських послуг.
За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Так, судом встановлено, що 11 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір у формі заяви №20250811000016 про приєднання до підрозділу «Банківські сейфові скриньки» Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до умов якого Банк надає Клієнту Сейфову скриньку у користування на певний строк за плату (п.1.1. Договору), сейфову скриньку № 318 та ключ відмикання № 318 (п. 1.2. Договору).
Предметом позову про поділ майна подружжя, є зокрема грошові кошти у розмірі 27 356,50 Євро.
Виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом позову, а також враховуючи, що власник може розпорядитися своїм майно в будь-який момент, є всі підстави вважати, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову.
Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Випадки обов'язковості застосування зустрічного забезпечення передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Суд вважає, що відсутня необхідність у застосуванні зустрічного забезпечення, зважаючи, що можливі збитки відповідача не наведені.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150-154, 353 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ярошенка Дмитра Валерійовича про забезпечення позову у цивільній справі № 369/17727/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, - задовольнити.
В порядку забезпечення позову:
-накласти арешт на грошові кошти в сумі 50 000,00 Євро, що перебувають у банківській сейфовій скриньці, яка надана у користування ОСОБА_2 на підставі Договору у формі заяви №20250811000016 від 11 серпня 2025 року про приєднання до підрозділу «Банківські сейфові скриньки» Умов та Правил надання банківських послуг;
-заборонити АТ КБ «ПриватБанк» здійснювати розкриття банківської сейфової скриньки, яка надана у користування ОСОБА_2 на підставі Договору у формі заяви №20250811000016 від 11 серпня 2025 року про приєднання до підрозділу «Банківські сейфові скриньки» Умов та Правил надання банківських послуг.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Інформація про боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА