Справа № 369/7667/25
Провадження № 2/369/7307/25
20.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Філоненко Яни В'ячеславівни про виправлення описки, допущеної в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року у цивільній справі № 369/7667/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 369/7667/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року у цивільній справі № 369/7667/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було задоволено.
23 вересня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Філоненко Яни В'ячеславівни надійшла заява про виправлення описки.
Свою заяву обґрунтовує тим, що після отримання повного рішення суду сторона Позивача виявила описку у судовому рішенні, а саме в тексті позову вказано: «Від шлюбу сторони мають спільну дитину: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (актовий запис від 20 липня 2019 року №154)». Проте до позову долучалися документи про народження другої дитини у шлюбі громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що наразі сторони перебувають за кордоном та рішення суду та переклад буде підставою для стягнення аліментів за кордоном та оформлення інших документів, тому необхідно в рішення суду виправити описку, що сторони мають двох дітей у шлюбі. Документи про народження обох дітей є у справі, додатково надає свідоцтво про народження другої дитини з перекладом.
На підставі викладеного, представник позивача просить внести ухвалою суду в судове рішення виправлення, що сторони у шлюбі мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши матеріали заяви та надані докази, суд приходить до наступного висновку.
У квітні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Філоненко Яна В'ячеславіна звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року у цивільній справі № 369/7667/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було задоволено.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішуються в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
Згідно з п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 911/2787/18 описка в розумінні зазначеної статті ЦПК України це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладенні.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовленні тексту рішення).
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України від 22.02.2017 у справі № 6-788цс16), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
З матеріалів справи судом встановлено, що від шлюбу сторони мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (актовий запис від 20 липня 2019 року №154).
Також до матеріалів справи було долучено документ, викладений недержавною мовою, дослідження судом якого було неможливим, у зв'язку із відсутністю засвідченого належним чином перекладу вказаного документу українською мовою.
До заяви про виправлення описки представником позивача долучено копію перекладу з англійської мови на українську мову свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова; згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», українська мова є єдиною державною (офіційною) мовою в Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство та діловодство в судах України здійснюється українською мовою.
Згідно ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа N 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).
Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 року у справі № 910/19964/23, а також у постанові від 20.06.2019 року у справі № 910/4473/17 вказано, що документи, складені недержавною мовою, без перекладу українською, не вважаються належними доказами.
Таким чином, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року у цивільній справі № 369/7667/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, було ухвалено судом на підставі долучених до матеріалів справи доказів. У зв'язку із чим, зазначення у тексті рішення про народження дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у цьому випадку не є виправленням описки, а зміною змісту судового рішення, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про виправлення описки.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 269 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Філоненко Яни В'ячеславівни про виправлення описки, допущеної в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року у цивільній справі № 369/7667/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня винесення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА