Україна
Донецький окружний адміністративний суд
щодо залучення другого відповідач та повернення до стадії підготовчого провадження в адміністративній справі
06 листопада 2025 року Справа №200/3195/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головне управління Національної поліції у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ: 40108583) про визнання протиправною бездіяльності, скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі позивач), звернулась з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі відповідач), в якому просить суд:
Визнати протиправними дії відповідача щодо проведення формального, упередженого та необ'єктивного службового розслідування за скаргою позивача від 20.10.2024.
Визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 11.12.2024 за фактом можливих неправомірних дій поліцейської Шевченківського управління ГУНП у м. Києві Балабан Валентини Семенівни.
Зобов'язати відповідача провести нове, об'єктивне та неупереджене службове розслідування із залученням незалежних представників із повним дослідженням дій слідчої ОСОБА_2 та належною правовою оцінкою всіх наданих доказів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивачем подала скаргу до Національної поліції України, в якій просила призначити проведення службового розслідування стосовно до ОСОБА_2 , у зв'язку із тим, що на неї здійснювався моральний тиск співробітником Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, який призвели до порушення емоційного стану позивача, приниження честі та гідності позивача.
Однак вказана скарга була залишена без належного реагування, оскільки висновок службового розслідування від 11.12.2024 є упередженим.
Таким чином, службове розслідування ГУНП у м. Києві не виконало свого призначення як інструменту контролю та дисциплінарної відповідальності, а висновки, на які воно спирається, потребують перегляду в частині фактів конфлікту інтересів, непрофесійної поведінки слідчої, психологічного тиску та службових зловживань. Це дає підстави для повторного незалежного службового розслідування або ініціювання провадження за іншими напрямками дисциплінарної та/або кримінальної відповідальності в межах чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч.5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
На адресу суду від Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголосив на тому, що Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації. Вказує, що Національною поліцією України розглянуто скаргу Позивача від 20.10.2024 та надано відповідь (додається позивачем до позовної заяви додаток - 21) уповноваженими особами за результатами проведеної перевірки. Тому підстави для задоволення позовних вимог щодо покладення зобов'язань на Головне управління відсутні. Таким чином, Національною поліцією України виконано вимоги Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР, зокрема, проведено перевірку та надано відповіді на скаргу позивача від 20.10.2024 у порядку та строки, встановлені цим Законом.
У відповіді на відзив, позивач вказує, що 25.12.2024 Позивач отримала на електронну пошту відповідь від відповідача, яка містила висновок службового розслідування, завершеного ще 11.12.2024. Ознайомившись з ним, Позивач дійшла висновку, що розслідування було проведено поверхнево та формально, без належного збору доказів і врахування об'єктивних обставин справи. Висновки, викладені у документі, містять численні викривлення фактів та однобоку оцінку подій, що є неприпустимим у справах, пов'язаних із порушенням прав людини, етичних стандартів та можливим зловживанням службовим становищем. Документ не містить повноцінного правового аналізу дій слідчої ОСОБА_2 , незважаючи на наявність обґрунтованих підстав для перевірки фактів психологічного тиску на Позивача, погроз із використанням службового становища, порушення службової етики, безпідставного втручання в розслідування, до якого вона не мала процесуального стосунку, а також залякування у зв'язку з її зверненням до Офісу Генерального прокурора. Комісія проігнорувала численні письмові пояснення Позивача, не дослідила повідомлення та інші докази, що підтверджують факти маніпуляцій, емоційного тиску, приниження гідності та втручання в її особисте життя. Через це висновок не відповідає вимогам повноти, неупередженості та обґрунтованості, які є обов'язковими при розгляді скарг на дії представників правоохоронних органів. Усе це викликає сумніви щодо об'єктивності проведеного розслідування і створює підстави для його перегляду в межах нової, неупередженої перевірки за участю органів вищого рівня.
Також зазначає, що твердження про неможливість оскарження результатів службового розслідування є юридично неспроможним, особливо у випадках, коли таке розслідування ініційоване на підставі скарги громадянина. Закон України «Про звернення громадян» (№ 393/96-ВР) надає особі право оскаржувати результати розгляду її скарги, зокрема до суду, що охоплює і результати службового розслідування, проведеного за цією скаргою. Незважаючи на те, що Дисциплінарний статут Національної поліції України прямо не передбачає процедуру такого оскарження, це не може обмежувати реалізацію прав громадянина, гарантованих законом вищої юридичної сили.
Крім того, наявність правових застережень щодо недопустимості доручення проведення службового розслідування тим підрозділам поліції, чиї дії оскаржуються, покликана гарантувати об'єктивність і неупередженість перевірки. Водночас у випадку, коли таке розслідування проводиться упереджено, формально або органом, який має очевидний конфлікт інтересів, громадянин має не лише право, а й законне підґрунтя вимагати перегляду такого розслідування або ініціювати його повторне проведення на вищому рівні чи в судовому порядку.
Таким чином, службове розслідування, хоч і не є процесуальною формою провадження з юридичними наслідками у кримінальному сенсі, все ж має суттєве значення для реалізації прав громадян на захист, а його результати можуть і повинні підлягати правовому контролю у разі порушення законних інтересів заявника. На задоволенні позову наполягала.
У запереченнях на відповідь на відзив представник, окрім іншого, вказав, що будь-яких обставин, які б свідчили про протиправність дій уповноважених органів у кримінальному провадженні № 1204100100000917, не наведено та документально не підтверджено, а слідча ОСОБА_2 не здійснювала будь - яких слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні, процесуальні рішення не приймала.
У додаткових пояснення від 10.08.2025 позивач наполягає на тому, що оскаржуваний висновок службового розслідування має безпосередній і негативний вплив на права та законні інтереси позивача, оскільки: позбавляє її ефективного механізму захисту; створює перешкоди для притягнення винних осіб до відповідальності; нівелює результати поданої скарги; підриває довіру до правоохоронної системи та унеможливлює відновлення справедливості у конкретній ситуації. У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що висновок службового розслідування від 11.12.2024 порушує її права та підлягає скасуванню з одночасним зобов'язанням відповідача провести нове, об'єктивне та неупереджене розслідування.
Ухвалою суду від 14.07.2025 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням по справі на 10 год. 30 хв. 12.08.2025.
Ухвалою суду від 12.08.2025 підготовче засідання в адміністративній справі відкладено на 02.09.2025 о 13 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 02.09.2025 підготовче засідання в адміністративній справі відкладено на 02.10.2025 о 11 год. 30 хв.
Протокольною ухвалою суду від 02.10.2025 закрите підготовче провадження по справі №200/3195/25 та призначено до судового розгляду по суті на 16.10.2025 о 16:00.
В судовому засіданні 16.10.2025 судом, керуючись ст.223 КАС України, була оголошена перерва до 30.10.2025 на 14:00, про що повідомлені особи, які беруть участь у справі.
Протокольною ухвалою суду від 30.10.2025 вирішено перейти до розгляду справи 200/3195/25 у порядку письмового провадження в межах строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи, на підставі нормами ч.3 ст.194 КАС України про що повідомленні сторони у судовому засіданні 30.10.2025.
У окремому клопотанні від 04.11.2025 позивач просила долучити до матеріалів справи копію скарги до Міністерства внутрішніх справ від 11.02.2025; копію скарги до Національної поліції від 11.02.2025; копія скарги до Начальника Головного управління Національної поліції України у м. Києві від 11.02.2025; копія заяви до Департаменту Головної Інспекції та дотримання прав людини від 14.02.2025; копія запиту до Керівника головного слідчого управління від 14.02.2025.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач звернулась із скаргою від 20.10.2024 до Національної поліції України направивши скаргу щодо можливих, неправомірних дій поліцейських Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві, в якій просила призначити проведення службового розслідування, у зв'язку із тим, що на неї здійснювався моральний тиск співробітником Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, який призвели до порушення емоційного стану позивача, приниження честі та гідності позивача.
Листом від 20.11.2024 № 158934-2024 Національна поліція України повідомила позивача, що з метою перевірки відомостей викладених у скарзі, Головним управлінням Національної поліції у м. Києві 13.11.2024 призначено службове розслідування, про результати якого позивача буде повідомлено додатково.
За результатами службового розслідування було складено висновок від 11.12.2024 «службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих поліцейських Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві» у ході проведення службового розслідування у діях окремих поліцейських Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві порушень вимог чинного законодавства України не встановлено.
Листом від 20.10.2023 №175601-2024 Національна поліція України повідомила позивача, що відповідачем за викладеним у скарзі проведено службове розслідування, за результатами якого порушень вимог чинного законодавства України у діях слідчого зазначеного управління поліції ОСОБА_2 , не встановлено.
Оскаржуючи дії відповідача, щодо проведення упередженого та необ'єктивного службового розслідування, позивач фактично не погоджується з результатами розгляду її скарги Національною поліцією України.
Таким чином, саме Національною поліцією України здійснювався розгляд скарги позивача відповідно до вимог Закону №393/96-ВР, зокрема, проведено перевірку та надано відповіді на скаргу позивача від 20.10.2024, а не відповідачем.
Враховуючи ч.1 ст.4 КАС України, відповідач є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч.3-5 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Отже, враховуючи зазначене з метою повного, всестороннього та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне залучити Національну поліцію України в якості співвідповідача по справі.
Відповідно до ч.6 ст.48 КАС України, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Враховуючи, що протокольною ухвалою суду від 02.10.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, проте з'ясувалися обставини які потрібно з'ясовувати на стадії підготовчого провадження, суд вважає за належне розглянути із власної ініціативи питання про повернення до стадії підготовчого провадження в адміністративній справі.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до ч.2 ст.173 КАС України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до п.1 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» безсторонній розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства є одним з основних обов'язків судді.
Верховний Суд у постанові від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20 сформував висновок про те, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими.
У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що під час застосування процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
До того ж, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відтак, виходячи із завдань адміністративного судочинства, з метою проведення всіх підготовчих дій, які необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, вчинення яких можливе лише на стадії підготовчого провадження, враховуючи обґрунтування, наведені вище, суд дійшов висновку про повернення до стадії підготовчого провадження.
Суд також враховує те, що протокольною ухвалою суду від 30.10.2025 вирішено перейти до розгляду справи 200/3195/25 у порядку письмового провадження в межах строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи, на підставі нормами ч.3 ст.194 КАС України.
Письмове провадження, відповідно до положень п.10 ч.1 ст.4 КАС України - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.192 КАС України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Нормами ч.3 ст.194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Нормами ч.4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України «Про ведення воєнного стану» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Станом на день розгляду заяви в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, у зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Слов'янська та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи: - на час існування небезпеки для учасників справи, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться; - учасники справи мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: - через особистий кабінет в системі Електронний суд; - у разі неможливості надсилання через систему Електронний суд - електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Донецький окружний адміністративний суд розташований в м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м. Слов'янськ, які в свою чергу створюють суттєву загрозу життю та здоров'ю людей, керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров'я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.
Враховуючи вищевикладене та також відсутність перешкод для розгляду справи, передбачених ст.205 КАС України, враховуючи позицію сторін з приводу письмового провадження, з метою забезпечення належної безпеки учасників судового процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами загального позовного провадження справи у письмовому провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 48, 173, 194, 248, 256 КАС України, суд -
Повернутись до стадії підготовчого провадження в адміністративній справі №200/3195/25.
Залучити в якості співвідповідача по справі №160/3275/25 Національну поліцію України (адреса: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108578).
Розпочати розгляд адміністративної справи №200/3195/25 спочатку за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні.
Встановити відповідачу - Національній поліції України п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив має бути складений та поданий з дотриманням правил, встановлених ст. 162 КАС України.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відповідь на відзив має бути складена і подана з дотриманням правил, встановлених ст. 163, ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС України.
Встановити відповідачу - Національній поліції України п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Заперечення має бути складено та подано з дотриманням правил, встановлених ст. 164, ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС України.
Повідомити відповідача - Національну поліцію України, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а також про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Роз'яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права і обов'язки, визначені у ст. ст. 44, 47 КАС України.
Повідомити учасників справи, що інформацію по справі вони можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.
Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути подані ними в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Шинкарьова