про арешт тимчасово вилученого майна
Справа № 348/2831/25
Номер провадження 1-кс/348/546/25
08 листопада 2025 року м. Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025091110000050 від 18.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт тимчасово вилученого майна,
До слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 07.11.2025 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження № 12025091110000050 від 18.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 18.03.2025 до ВП №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшов рапорт оперуповноваженого СКП Надвірнянського РВП ГУНП в області ОСОБА_7 , в якому вказано, що працівники однієї з установ на території Надвірнянського району Івано-Франківської області, за попередньою змовою групою осіб, здійснюють привласнення ввіреного їм чужого майна, в умовах воєнного стану.
В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетні працівники Карпатського національного природного парку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , які здійснюють привласнення ввіреного їм майна, а саме грошових коштів, отриманих від осіб як оплату за вхід на територію вольєрного господарства Карпатського НПП.
Також до вчинення кримінального правопорушення причетна дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , яка часто заміняє свого чоловіка на робочому місці та здійснює приймання грошових коштів від осіб як оплату за вхід на територію вольєрного господарства Карпатського НПП.
06.11.2025 під час проведення обшуку у приміщенні будинку та господарських приміщень по місцю проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташовуються за адресою: АДРЕСА_2 , було вилучено мобільний телефон марки «Samsung» та два зошити із рукописними надписами, які належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
06.11.2025 під час проведення обшуку у приміщеннях Карпатського НПП (код ЄРДПОУ 05509323) за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м. Яремче, вул. Стуса, 6, та касовому приміщенні Карпатського НПП що знаходиться на території парку за координатами: 48.4454577; 24.5405535, було вилучено мобільний телефон марки «Samsung», який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , флеш-носій інформації, копії розпорядчих, фінансово-господарських та бухгалтерських документів, копії наказів, 5 зошитів з рукописними надписами, журнал із рукописними надписами та банківський термінал.
06.11.2025 у приміщенні будинку та господарських приміщень по місцю спільного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено мобільний телефон марки «Samsung», який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07.11.2025 року вилучені в ході проведення обшуків мобільний телефон марки «Samsung» та два зошити із рукописними надписами, які належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон марки «Samsung», який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мобільний телефон марки «Samsung», який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025091110000050.
З метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що воно в подальшому може мати доказове значення під час досудового розслідування та могло зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також потреби проведення низки слідчих дій та ряду експертних досліджень із майном, слідчий у кримінальному провадженні просить накласти арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування на мобільний телефон марки «Samsung», два зошити із рукописними надписами, які належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; мобільний телефон марки «Samsung», який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мобільний телефон марки «Samsung», який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 5 зошитів із рукописними надписами, флеш-носій інформації та журнал із рукописними надписами.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити, вказав на необхідність арешту майна та на наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме: можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна.
ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що телефон йому потрібен для роботи, а вилучені блокноти містять давні записи щодо розрахунків витрат сім'ї, зокрема і щодо сплати комунальних послуг.
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та представник Карпатського НПП у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши пояснення слідчого, ОСОБА_4 , дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Статтею 22 КПК України закріплено принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості цього.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Встановлено, що слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025091110000050 від 18.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим слідством встановлені ознаки вчинення тяжкого злочину проти власності.
06.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у приміщеннях Карпатського НПП (код ЄРДПОУ 05509323) за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м. Яремче, вул. Стуса, 6, та касовому приміщенні Карпатського НПП, що знаходиться на території парку за координатами: 48.4454577; 24.5405535, у приміщенні будинку та господарських приміщень по місцю проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташовуються за адресою: АДРЕСА_2 , та у приміщенні будинку та господарських приміщень по місцю спільного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , були проведені обшуки.
Під час обшуків виявлені і вилучені предмети, які на думку слідчого, мають вагоме значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні як докази.
Постановою слідчого від 07.11.2025 майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025091110000050 від 18.03.2025.
Слідчий звернувся до слідчого суді з клопотанням про арешт вилученого майна в межах встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України строку, шляхом подання відповідного клопотання до суду наступного робочого дня після вилучення майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, а також те, що вилучені 06.11.2025 в ході обшуків у приміщеннях Карпатського НПП, касовому приміщенні Карпатського НПП, у приміщенні будинку та господарських приміщень по місцю проживання ОСОБА_4 , у приміщенні будинку та господарських приміщень по місцю спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 речі відповідають ознакам ст. 98 КПК України, тобто мають ознаки речового доказу, оскільки могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження, окрім того є достатні підстави вважати, що вони можуть бути приховані, пошкодженні, знищенні, з метою встановлення обставин кримінального правопорушення та забезпечення кримінального провадження, клопотання необхідно задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативні наслідки арешту майна, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 100, 131, 168, 170, 171, 309, 372, 376 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження № 12025091110000050 від 18.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на предмети і документи, які були вилучені під час обшуків 06.11.2025: у приміщеннях Карпатського національного природного парку (код ЄРДПОУ 05509323) за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м. Яремче, вул. Стуса, 6, та касовому приміщенні Карпатського національного природного парку, що знаходиться на території парку за координатами: 48.4454577; 24.5405535; у приміщенні будинку та господарських приміщень по місцю проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташовуються за адресою: АДРЕСА_2 ; у приміщенні будинку та господарських приміщень по місцю спільного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Samsung», два зошити із рукописними надписами, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; мобільний телефон марки «Samsung», який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мобільний телефон марки «Samsung», який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 5 зошитів із рукописними надписами, флеш-носій інформації та журнал із рукописними надписами.
Ухвала про накладення арешту на майно відповідно до ст. 175 КПК України підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1