вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.11.2025м. ДніпроСправа № 904/2424/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав"
про ухвалення додаткового рішення
у справі:
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором на виготовлення та поставку продукції № 19/22-1 від 19.12.2022 у загальному розмірі 6 061 309 грн. 14 коп.
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" (м. Київ)
про стягнення заборгованості за договором на виготовлення та поставку продукції № 19/22-1 від 19.12.2022 у загальному розмірі 438 992 грн. 53 коп.
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" заборгованість за договором на виготовлення та поставку продукції № 19/22-1 від 19.12.2022 у загальному розмірі 6 061 309 грн. 14 коп.
У подальшому до суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 2726/24 від 27.06.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" про стягнення заборгованості за договором на виготовлення та поставку продукції № 19/22-1 від 19.12.2022 у загальному розмірі 438 992 грн. 53 коп.
Ухвалою суду від 01.07.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
За результатом розгляду справи ухвалено рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2024, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом - відмовлено у повному обсязі, судові витрати за первісним позовом покладено на позивача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром"; позовні вимоги за зустрічним позовом - задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" 415 224 грн. 00 коп. - основного боргу, 15 119 грн. 74 коп. - інфляційних втрат, 8 648 грн. 79 коп. - 3% річних та 6 584 грн. 89 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення (вх. суду №47188/24 від 09.10.2024), в якому він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 310 000 грн. 00 коп.
Судом було відзначено, що з метою надання часу всім учасникам судового процесу для викладення їх правових позицій щодо поданої заяви про розподіл судових витрат, а також, надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення до розгляду вказаного клопотання в судовому засіданні в межах розумного строку.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.10.2024 клопотання про ухвалення додаткового рішення було прийнято до розгляду; його розгляд призначено у судовому засіданні в межах розумного строку на 05.11.2024.
У подальшому, від Центрального апеляційного господарського суду засобами електронного зв'язку надійшов запит справи (вх. суду № 49454/24 від 25.10.2024), до якого долучена ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2024 про витребування матеріалів справи № 904/2424/24 у зв'язку з надходженням апеляційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2024.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
У зв'язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2024 у справі № 904/2424/24, матеріали останньої підлягали направленню до Центрального апеляційного господарського суду.
З огляду на викладене, суд вважав за необхідне зупинити провадження по розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення у даній справі та до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.11.2024 було зупинено провадження по розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" про розподіл судових витрат до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення у даній справі та до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2024 у справі № 904/2424/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2024 у справі № 904/2424/24 - залишено без змін.
18.08.2025 матеріали справи № 904/2424/24 повернулися до Господарського суду Дніпропетровської області.
Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд вважав за необхідне продовжити розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" про розподіл судових витрат та призначити судове засідання для розгляду заяви.
Також, судом було відзначено, що ухвала постановляється з урахуванням перебування судді Фещенко Ю.В. у відпустці з 18.08.2025 по 29.08.2025 включно.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.09.2025 клопотання про ухвалення додаткового рішення було прийнято до розгляду; його розгляд призначено у судовому засіданні на 09.09.2025.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання (вх. суду № 38946/25 від 08.09.2025), в яких товариство просить суд відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Спецсплав" про стягнення втрат на правничу допомогу у розмірі 310 000 грн. 00 коп., посилаючись на таке:
- відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Проте, ТОВ "Спецсплав" не виконані вказані вимоги, що по суті є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін. Натомість, заявлений ТОВ "Спецсплав" до стягнення розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 300 000 грн. 00 коп. є неспівмірним та непропорційним заявленим вимогам, тому ТОВ "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу;
- відповідач за зустрічним позовом зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Верховний Суд у постанові від 11.11.2021 у справі №910/7520/20 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. суду № 38/697/25 від 08.09.2025), в якому товариство просить суд відкласти розгляд клопотання на іншу дату.
У подальшому, від Центрального апеляційного господарського суду засобами електронного зв'язку надійшов запит справи (вх. суду № 38850/25 від 08.09.2025), в якому повідомлено про те, що у зв'язку з надходженням клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від ТОВ "Спецсплав", наявна необхідність у терміновому надсиланні до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/2424/24.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.09.2025 було зупинено провадження по розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" про розподіл судових витрат до розгляду Центральним апеляційним господарським судом клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
17.10.2025 матеріали справи № 904/2424/24 повернулися до Господарського суду Дніпропетровської області.
Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд вважав за необхідне продовжити розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" про розподіл судових витрат та призначити судове засідання для розгляду заяви.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.10.2025 було продовжено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" про ухвалення додаткового рішення та призначено клопотання до розгляду у судовому засіданні на 04.11.2025.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №47764/25 від 31.10.2025), в якій товариство просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 04.11.2025 о 12:20 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв'язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 04.11.2025 о 12:20 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.11.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 48184/25 від 04.11.2025), в якому товариство просить суд здійснювати розгляд клопотання про ухвалення додаткового рішення без участі його представника узв'язку з його зайнятістю в судовому засіданні в іншому судовому провадженні.
У судове засідання 04.11.2025 представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" не з'явились, при цьому судом враховані поданими ними до суду документи, з яких вбачається, що сторони обізнані про розгляд клопотання судом.
Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція щодо поданого клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2024 у задоволенні позовних вимог за первісним позовом - відмовлено у повному обсязі, судові витрати за первісним позовом покладено на позивача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром"; позовні вимоги за зустрічним позовом - задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" 415 224 грн. 00 коп. - основного боргу, 15 119 грн. 74 коп. - інфляційних втрат, 8 648 грн. 79 коп. - 3% річних та 6 584 грн. 89 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частин 1-3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У відповідності до вказаних положень, Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" було подано клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому він просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 310 000 грн. 00 коп.
З приводу заяви суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2024 між Адвокатським об'єднанням "Копарт" (далі - адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правничої допомоги № 240617-1 (далі - договір, а.с. 51-53 у томі 2), за умовами пункту 1.1. якого адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а клієнт зобов'язаний прийняти та оплатити надану правничу допомогу у порядку та строки, обумовлені договором.
У пункті 2.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.
Згідно з пунктом 3.1. договору за надання правничої допомоги передбаченої договором та додатковими угодами до нього, клієнт сплачує адвокатському об'єднанню гонорар в розмірі та порядку визначеному в додаткових угодах та/або додатках до договору. Види і розмір витрат адвокатського об'єднання необхідних для надання правничої допомоги та порядок їх оплати визначаються в додаткових угодах та/або додатках до договору.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що підтвердженням наданої правничої допомоги за договором і остаточного розміру гонорару та/або витрат визначається підписаними сторонами Актами приймання-передачі наданих послуг (надалі - акти). Акт є документом, який засвідчує належне та своєчасне виконання адвокатським об'єднанням умов договору. Протягом п'яти календарних днів з моменту отримання акту, клієнт зобов'язується підписати його. У випадку, якщо адвокатському об'єднанню від клієнта в цей строк не надійшло письмових мотивованих заперечень щодо обсягу наданої правничої допомоги або розміру гонорару або/та витрат, але в той же час акт клієнтом не підписаний і не повернутий адвокатському об'єднанню, то надана правнича допомога, розмір гонорару або/та витрат вважаються прийнятими клієнтом без заперечень та претензій підлягають оплаті в повному обсязі, а належним підтвердженням надання правничої допомоги в такому випадку є односторонній акт підписаний зі сторони адвокатського об'єднання та докази направлення клієнту акту на адресу місцезнаходження зазначену у розділі 7 договору.
Також, 07.10.2024 сторони підписали додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 240617-1 від 17.06.2024 (а.с. 97 у томі 3), в якому погодили обсяг наданої адвокатським об'єднанням клієнту правничої допомоги та порядок оплати, а саме: 225 000 грн. 00 коп. гонорару клієнт оплачує адвокатському об'єднанню протягом 3-х днів з дати отримання рахунка на оплату даної суми та 85 000 грн. 00 коп. протягом 30-ти календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
У подальшому, 07.10.2024 між Адвокатським об'єднанням "Копарт" (далі - адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" (далі - клієнт) був підписаний Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 240617-1 від 17.06.2024 (далі - акт наданих послуг, а.с. 98 у томі 3), за умовами якого адвокатське об'єднання в рамках договору про надання правничої допомоги № 240617-1 від 17.06.2024 надало під час розгляду справи № 904/2424/24 у Господарському суді Дніпропетровської області, а клієнт прийняв наступні послуги на суму 310 000 грн. 00 коп. без ПДВ:
1) ознайомлення з матеріалами справи, правовий аналіз матеріалів справи, попереднє надання консультацій для вироблення правової позиції по справі та способу захисту прав клієнта (кількість годин витраченого часу - 16 годин із розрахунку 2 000 грн. 00 коп. за одну годину надання послуг; загальна вартість наданої послуги - 32 000 грн. 00 коп.);
2) підготовка відзиву на позовну заяву (загальна вартість наданої послуги - 50 000 грн. 00 коп.);
3) підготовка заперечень (загальна вартість наданої послуги - 45 000 грн. 00 коп.);
4) підготовка зустрічної позовної заяви (загальна вартість наданої послуги - 15 000 грн. 00 коп.);
5) підготовка додаткових пояснень до зустрічної позовної заяви (загальна вартість наданої послуги - 10 000 грн. 00 коп.);
6) підготовка до восьми судових засідань (кількість годин витраченого часу - 24 години із розрахунку 2 000 грн. 00 коп. за одну годину надання послуг; загальна вартість наданої послуги - 48 000 грн. 00 коп.);
7) підготовка заяв з процесуальних питань (кількість годин витраченого часу - 6 годин; загальна вартість наданої послуги - 30 000 грн. 00 коп.);
8) представництво інтересів у судовому засіданні (з урахуванням відрядження у м. Дніпро) (загальна вартість наданої послуги - 80 000 грн. 00 коп. із розрахунку 10 000 грн. 00 коп. за однин судо-день надання послуг).
Також на підтвердження оплати наданих послуг правничої допомоги заявником долучено до матеріалів клопотання платіжну інструкцію № 368 від 09.10.2024 про оплату гонорару по рахунку № 1 від 07.10.2024 у розмірі 225 000 грн. 00 коп. (а.с.100 у томі 3).
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Серед іншого, аналізуючи розмір заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Крім того, щодо порядку обчислення гонорару, суд зазначає таке.
За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.
Частинами 1,2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 310 000 грн. 00 коп., в той час, як:
- зміст позовних вимог та предмет позову в даній справі не охоплюють значної кількості обставин і фактів, а сама справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з'ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних;
- предметом спору у даній справі була заборгованість за договором поставки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- справа не є обтяженою великою кількістю доказів, участю великої кількості учасників судового процесу; за зустрічним позовом, крім основного боргу, були заявлені лише інфляційні втрати та 3% річних, розрахунок яких не викликає особливих труднощів та додаткових зусиль для професійного адвоката.
З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу за зустрічним позовом правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, враховуючи заперечення ТОВ "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром", суд приходить до висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача за зустрічним позовом повністю, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 45 000 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача за зустрічним позовом; стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягають 45 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 265 000 грн. 00 коп. покладається на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства" Актив Спец Пром" (вулиця Анни Ахматової, будинок 7/15, м. Київ, 02068; ідентифікаційний код 38443933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" (вулиця Окружна, будинок 11Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50025; ідентифікаційний код 31932704) 45 000 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складене та підписане - 07.11.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко