07 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/2956/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем", (вх.№12986 від 07.11.2025 ), про відвід судді Склярук О. І. від розгляду апеляційної скарги Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх.№2231Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2025 у справі №922/2956/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" , 43016, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 47, офіс №201,
до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, 61003, м.Харків, м-н. Конституції, 7,
про стягнення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мішем» звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради заборгованості за договором про закупівлю робіт №802 від 13.10.2021 року в сумі 4466743,20 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.09.2025 року у справі №922/2956/24 (повний текст складено 01.10.2024 року, суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, місто Харків, Конституції Майдан, будинок, 7; код ЄДРПОУ 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Львівська , будинок 3, офіс 46; код ЄДРПОУ 40121960) заборгованість за договором про закупівлю робіт №802 від 13.10.2021 року в сумі 4466743,20 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2025 у справі №922/2956/24; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Мішем» відмовити у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025 для розгляду справи №922/2956/24 сформовано наступний склад суду: головуючий суддя-доповідач Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
У подальшому відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 у зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А., для розгляду справи сформовано новий склад суду, а саме: головуючий суддя-доповідач Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.
31.10.2025 від Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради надійшла апеляційна скарга у справі на додаткове рішення. Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.10.2025 , апеляційну скаргу передано на розгляд складу суду, а саме: головуючий суддя-доповідач Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» надійшла заява (вх.№12499 від 24.10.2025 ) про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Мішем» вказує, що судді Хачатрян В.С. та Россолов В.В. не можуть брати участь у розгляді цієї справи та підлягають відводу з підстав викладених у заяві .
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі №922/2956/24 визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Мішем» відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолову В.В. від розгляду справи №922/2956/24. Передано матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В. від розгляду справи №922/2956/24 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 28.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Мішем» про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В. від розгляду справи №922/3874/24.
Ухвалою суду від 29.10.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2956/24; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
04.11.2025 матеріали справи №922/2956/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Суддею Хачатрян В. С. та суддею Россоловим В. В. подано заяви про самовідвід у даній справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 у справі №922/2956/24 задоволено заяву судді Хачатрян В.С. про самовідвід у справі №922/2956/24, задоволено заяву судді Россолова В.В. про самовідвід у справі №922/2956/24, справу №922/2956/24 передано для повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 для розгляду справи №922/2956/24 сформовано наступний склад суду: головуючий суддя-доповідач Склярук О. І ., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е. В .
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» надійшла заява (вх.№12986 від 07.11.2025 ) про відвід судді Склярук О. І .
В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Мішем» вказує, що суддя Склярук О. І. не може брати участь у розгляді цієї справи та підлягають відводу з наступних підстав .
Так, заявник вказує що суддя вже брала участь у розгляді аналогічної справи №922/1836/24 з таким самим правовим питанням, постанова скасована касаційним судом. Отже, після цього, на думку заявника, здатність судді в неупереджено розглянути справу викликає сумнів. Наголошує , що вказана суддя продукувала різну судову практику , а саме в частині необхідності призначення експертизи, у справі №922/2953/24 та у справі №922/1836/24. При цьому, заявник звертає увагу, що суддя Склярук О. І. брала самовідвід від розгляду справ №922/2957/24 та №922/2955/24, які є тотожними до цієї справи.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Колегія суддів керується частиною 1 статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року сказано: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, №2453-VI, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За положеннями ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Дослідивши матеріали поданої заяви апеляційний господарський суд вказує, що наведені заявником доводи в обґрунтування заявленого відводу є необґрунтованими та не є підставами для відводу, які визначені ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Ураховуючи наведене, зазначені доводи, викладені представником у заяві про відвід не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді, не свідчать про існування підстав, з якими діюче процесуальне законодавство та усталена практика ЄСПЛ пов'язує можливість задоволення відводу судді, а тому судова колегія вважає такий відвід необґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 35, 37-40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Визнати необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Мішем" відвід (вх.№12986 від 07.11.2025 ) судді Склярук О. І. у справі №922/2956/24.
2.Передати матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" про відвід судді Склярук О. І. від розгляду справи №922/2956/24, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя Е.В. Сгара