07 листопада 2025 рокуселище ПетровеСправа №: 941/1484/25
Провадження № 1-в/941/329/25
Петрівський районний суд Кіровоградської області
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника ДУ
«Петрівська ВК (№ 49)» - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Петрове справу за поданням начальника Державної установи «Петрівська виправна колонія (№ 49)» про вирішення питання щодо вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 22.11.2018 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.187, ч.1 ст.71 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.,-
Начальник ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» звернувся до суду з вищевказаним поданням мотивуючи це тим, що 09.08.2024 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинну діяльність, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким Законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання.
Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.11.2018 ОСОБА_5 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначено йому покарання в виді 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його майна. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання, частково приєднано невідбуту частину основного покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.06.2018 та остаточно до відбування покарання призначено 08 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.
Відповідно до вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.06.2018, ОСОБА_5 06.03.2018 перебуваючи на території центрального кладовища, яке розташоване за адресою: м. Вознесенськ Миколаївської області, вул. Лісна, 6, здійснив викрадення металевого столу вартістю 350 грн., що складає менше двох прожиткових мінімумів ля працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення. Крім цього, 11.03.2018 ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 перебуваючи біля домоволодіння ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 , діючи спільно підійшли до металевих воріт та зняли з петель металеву хвіртку, тим самим завдавши матеріальний збиток на суму 380 грн., що складає менше двох прожиткових мінімумів ля працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
А тому начальник ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)»просить суд вирішити питання щодо приведення вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.06.2018 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ.
Представник ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» та засуджений подання підтримали, прокурор щодо подання не заперечив.
Дослідивши подання, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.11.2018 ОСОБА_5 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначено йому покарання в виді 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його майна. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання, частково приєднано невідбуту частину основного покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.06.2018 та остаточно до відбування покарання призначено 08 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.
Під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст.74 КК України (п.13 ч.1 ст.537 КПК України).
Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч.3 ст.57, ч.1 ст.58, ч.1 ст.62 КК України), 11, 13, 13-2 ч.1 ст.537 цього Кодексу.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон № 3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.6 ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 2018 рік становило 1762 грн.
У судовому засіданні встановлено, що вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.06.2018 ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, де останній своїми протиправними діями 06.03.2018 завдав матеріальну шкоду потерпілій особі на загальну суму 350 грн., а 11.03.2018 - на суму 380 грн.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.3 ст.3, ч.2 ст.4 КК України). Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Частиною 2 ст.74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.06.2018 протиправними діями 06.03.2018 завдав матеріальну шкоду потерпілій особі на загальну суму 350 грн., а 11.03.2018 - на суму 380 грн., що у кожному з випадків складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.06.2018 покарання.
Отже, на даний час ОСОБА_5 є засудженим вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.11.2018 за ч.3 ст.187 КК України до 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.
За таких обставин, клопотання є таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, ч.2 ст.74 КК України, ст.ст.369-372, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-ІХ, суд,-
Подання задовольнити.
На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.06.2018.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.11.2018 за ч.3 ст.187 КК України до 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 діб, через Петрівський районний суд Кіровоградської області.
Суддя ОСОБА_1