06 листопада 2025 рокуселище ПетровеСправа № 941/1495/25
Провадження № 2-о/941/59/25
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Больбот А. Ю.
при секретарі - Больбот Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Петрове Олександрійського району Кіровоградської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , з участю заінтересованих осіб - Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, Державної установи «Петрівська виправна колонія (№ 49)», про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Представник заявника в електронній формі, через систему «Електронний суд», звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, якою прохала встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України за станом на 1991 рік (у тому числі на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року) у м. Одеса Одеської області, Україна. Встановлення даного факту, необхідне заявнику для подальшого звернення до територіального підрозділу Державної міграційної служби України для отримання паспорта громадянина України.
Представник заявника в судове засідання не з'явилася, однак надала до суду заяву, в якій прохала суд слухати справу без участі сторони заявника.
Представник заінтересованої особи - Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в судове засідання не з'явився, однак надав до суду пояснення у справі, в якій прохав суд слухати справу без його участі, щодо заявлених вимог заперечень не надав.
Представник заінтересованої особи - ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дачне Біляївського району Одеської області, про що зроблено актовий запис № 42 від 10.05.1963 року.
Батьками заявника є батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 .
26.02.1988 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 виданим Новотроїцьким РВВС Херсонської області у зв'язку з втратою попереднього паспорта зразка 1974 року серії НОМЕР_2 , оформленого 18.10.1979 Суворовським РВВС м. Херсона. Вказана обставина підтверджується наданою УДМС України у Херсонській області на виконання ухвали суду від 09.10.2025 копією заяви про видачу паспорта (ф-1) щодо паспорту « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно відповіді ГУНП в Одеській області № 13/вх.9/аз від 31.01.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був неодноразово засуджений за вчинення кримінальних правопорушень.
28.05.1992 року був засуджений Суворівським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.215-3, ч.2 ст.81, 19, ч.1 ст.194, ч.2 ст.188-1 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна та 28.06.1993 року звільнений з Петрівської виправної колонії № 49 Кіровоградської області умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 1 день, на підставі ухвали Петрівського районного суду Кіровоградської області від 25.06.1993 року.
Таким чином, відповіддю ГУНП в Одеській області № 13/вх.9/аз від 31.01.2024 та копією вироку Суворівського районного суду м. Одеси від 28 травня 1992 року, підтверджується те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення на території м. Одеса, з чого вбачається що заявник у 1991 році постійно проживав на території м. Одеса, Одеської області, Україна без реєстрації свого місця проживання.
Згідно відповіді ДУ «Одеський слідчій ізолятор» №5/6-5121 від 18.03.2025 року ОСОБА_1 , 23.04.1963 заарештований 27.11.1991 Суворівським РВВС м. Одеси.
28.11.1991 прибув в СІЗО-1.
28.05.1992 засуджений народним судом Суворовського району м. Одеси за ст. 215-3 ч.1, 19-194 ч.1, 81 ч.2, 188-1 , 42 КК України (в ред. 1961 р.) до 3 років позбавлення волі. Вибув 08.11.1992 до ВТК-49 Кіровоградської області. Згідно обліку ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 до затримання проживав за адресою: радгосп ім. Чкалова, Новотроїцького району Херсонської області.
Відповідно до довідки ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)» № К49_1088_Є/З від 28.02.2025 ОСОБА_1 , 1963 року народження, засуджений 28.05.1992 народним судом м. Одеси за ст.215 -1 ч.1, 19, 194 ч.1, 81 ч. 2, 188-1 ч.2, ст.42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 27.11.1991 арештований Суворовським РВВС м. Одеси. Відбував покарання в установі з 30.11.1992 по 28.06.1993.
Радгосп ім. Чкалова Новотроїцького району Херсонської області (теперішня назва - Дорнбург Новотроїцької селищної територіальної громади Генічеського району Херсонської області), з 24.02.2022 року входять до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.
Заявником було вказано адресою проживання в 90-х роках: АДРЕСА_1 . Проте, відповіддю Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради № 156ел/01-09 від 31 січня 2024 року реєстрація місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 не підтверджується.
Згідно відповіді ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» К49-391-6/3 від 29.01.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджений 23.06.2023 Комінтернівським райсудом Одеської області за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.
На теперішній час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання у ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)», що підтверджується довідкою ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)».
Через адміністрацію установи виконання покарань ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Петрівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, щодо документування його паспортом України. Згідно відповіді Петрівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби № 3530-285/3530.1-25 від 28.08.2025 встановлено, що 26.02.1988 заявник був документований паспортом громадянина колишнього СРСР НОМЕР_1 Новотроїцьким РВВС Херсонської області (паспорт втрачено), департамент з надання адміністративних послуг Одеської міської ради не підтвердив реєстрацію місця проживання станом на 24.08.1991. Заявнику рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, після чого подати заяву про встановлення належності до громадянства України відповідно до ст.3 Закону України «Про громадянство України» до будь-якого територіального підрозділу Державної міграційної служби України.
Відповідно до частини 1 статті 3, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
У частині 1 статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.
Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» громадянства України є підставою для оформлення належності до відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.
Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України набрання чинності (24 серпня 1991 року) або Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).
Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв'язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.
Відповідно до підпункту "а" пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі- Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону «Про громадянство України», що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт "в" пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, слід задовольнити.
Керуючись ст.315 та ст.ст.263, 264, 265, 268 ЦПК України, -
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України за станом на 1991 рік (у тому числі на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року) у м. Одеса, Одеської області, Україна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 06.11.2025.
Суддя А.Ю. Больбот