Справа № 650/4329/25
провадження № 3/650/1198/25
29 жовтня 2025 року в селищі Велика Олександрівка Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Сікори О.О., секретаря Завістовської Л.А., прокурора - Гальченка В.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Олександрівка Каланчацького району Херсонської області, працюючого на день вчинення правопорушення старостою Гаврилівського старостинського округу Каланчацької селищної ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Гаврилівського старостинського округу Каланчацької селищної ради, у 2022 році виконував функції держави у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадові особи юридичних осіб публічного права є суб'єктами декларування та несуть відповідальність за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією.
Згідно з частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за попередній звітний рік. Разом з тим, у зв'язку із введенням воєнного стану, відповідно до пункту 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», для осіб, які не подали декларації у 2022-2023 роках, встановлено обов'язок подати такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Проте, як вбачається із матеріалів перевірки та протоколу № 129/2025 від 26 вересня 2025 року, що також підтверджено відомостями відображеними на сайті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2022 рік лише 29 лютого 2024 року о 22:03, тобто із порушенням граничного строку подання декларації.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 визнав, що знав про строки та обов'язок подання декларації, мав можливість своєчасно виконати цей обов'язок, однак не вжив достатніх заходів для забезпечення своєчасного подання. Разом з тим, доказів об'єктивної неможливості подання декларації вчасно не надано.
Таким чином, ОСОБА_1 , як посадова особа юридичної особи публічного права, суб'єкт декларування, у порушення вимог частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2-7 Прикінцевих положень цього Закону, без поважних причин несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 підтверджується наступними документами:
рішенням шостої сесії Каланчацької селищної ради VIІІ скликання від 24 грудня 2020 року № 78 ";
розпорядженням селищного голови Каланчацької селищної ради Херсонської області від 01.03.2022 року № 21;
листом Каланчацької селищної військової адміністрації Скадовського району Херсонської області від 10.09.2025 № 1735/01-15/25;
довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1825-50001991271;
витягом з сайту новин Каланчацької територіальної громади Херсонської області;
відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
поясненнями ОСОБА_1 ;
іншими матеріалами, під час проведення перевірки.
Отже, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік.
Крім цього, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Гаврилівського старостинського округу Каланчацької селищної ради, у 2024 році виконував функції держави у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадові особи юридичних осіб публічного права є суб'єктами декларування та несуть відповідальність за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією.
Згідно з частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за попередній звітний рік. Разом з тим, у зв'язку із введенням воєнного стану, відповідно до пункту 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», для осіб, які не подали декларації у 2022-2023 роках, встановлено обов'язок подати такі декларації не пізніше 31 березня 2024 року.
Проте, як вбачається із матеріалів перевірки та протоколу № 129/2025 від 26 вересня 2025 року, що також підтверджено відомостями відображеними на сайті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2024 рік лише 08 квітня 2025 року о 17:06, тобто із порушенням граничного строку подання декларації.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 визнав, що знав про строки та обов'язок подання декларації, мав можливість своєчасно виконати цей обов'язок, однак не вжив достатніх заходів для забезпечення своєчасного подання. Разом з тим, доказів об'єктивної неможливості подання декларації вчасно не надано.
Таким чином, ОСОБА_1 , як посадова особа юридичної особи публічного права, суб'єкт декларування, у порушення вимог частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2-7 Прикінцевих положень цього Закону, без поважних причин несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 підтверджується наступними документами:
рішенням шостої сесії Каланчацької селищної ради VIІІ скликання від 24 грудня 2020 року № 78 ";
розпорядженням селищного голови Каланчацької селищної ради Херсонської області від 01.03.2022 року № 21;
листом Каланчацької селищної військової адміністрації Скадовського району Херсонської області від 10.09.2025 № 1735/01-15/25;
послідовністю дій користувача "Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
витягами з сайту новин Каланчацької територіальної громади Херсонської області;
відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
поясненнями ОСОБА_1 ;
іншими матеріалами, під час проведення перевірки.
Отже, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік.
Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування і зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування статті 22 КУпАП.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків, як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо фінансового контролю: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, суб'єктивна сторона ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у формі непрямого умислу полягає у тому, що ОСОБА_1 своєчасно був обізнаний про вимоги фінансового контролю, зокрема необхідні терміни, алгоритм подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подавалися не вперше.
Вказане також свідчить, що ОСОБА_1 достовірно знаючи алгоритм необхідних дій в Реєстрі для успішного подання ним щорічних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, був попереджений про обмеження та наслідки невиконання вимог фінансового контролю, але свідомо допустив їх настання.
На судовому засіданні прокурор просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, зазначивши, що несвоєчасне подання декларацій є порушенням вимог фінансового контролю, встановлених Законом України «Про запобігання корупції», та вказане порушення підтверджується матеріалами справи, а також відсутністю поважних причин для його допущення.
На судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненому.
Відповідно до статті 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються одним і тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, передбаченої за більш серйозне з числа вчинених правопорушень. У даному випадку всі два правопорушення, вчинені ОСОБА_1 кваліфікуються за частиною першою статті 172-6 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням обставин справи, зокрема відсутності суспільно небезпечних наслідків та шкоди від вчинених адміністративних правопорушень, а також беручи до уваги, що правопорушення стосуються несвоєчасного подання декларацій без наміру приховування інформації чи вчинення шахрайських дій, суд вважає за доцільне застосувати мінімальний штраф, передбачений санкцією частини першої статті 172-6 КУпАП.
Враховуючи, що обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено, а також беручи до уваги, що він надав пояснення, в яких зазначив про труднощі та відсутність умислу на порушення вимог фінансового контролю, суд вважає, що призначення мінімального штрафу відповідає принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Призначення мінімального штрафу також дозволяє досягти мети адміністративного стягнення, визначеної статтею 23 КУпАП, яка полягає у вихованні правопорушника в дусі дотримання законів та запобіганні повторним порушенням.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено, проте суд враховує, що він вчинив дії для подання декларацій, хоча й несвоєчасно. Відсутність будь-яких інших правопорушень у його діях також підтверджує доцільність застосування мінімального штрафу.
Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 0,2 частин прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому розглянуто справу.
Керуючись статтями 24, 27, 33 - 35, 283, 284, 172-6 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати стосовно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області.
Повний текст постанови складено 07 листопада 2025 року.
Суддя ______________ О.О. Сікора