печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51980/25-к
пр. 1-кс-43708/25
22 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна
21.10.2025 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000001258 від 02.05.2025.
Слідчий або прокурор у судове засідання не з'явились, прокурор направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, дійшов наступного висновку.
Під час розгляду клопотання встановлено, Офісом Генерального прокурора здійснювалось процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023000000001194 від 28.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 2,3 ст. 307 КК України.
02.05.2025 у порядку ст. 217 КПК України у кримінальному провадженні № 12023000000001194 від 28.06.2023 прокурором прийнято рішення про виділення матеріалів у окреме кримінальне провадження, якому присвоєному номер у ЄРДР - №12025000000001258.
Прокурор зазначає, що у період з 2023 по 2024 роки на території міста Києва ОСОБА_4 , діючи у складі організованої групи, спільно із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, здійснював незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу кокаїн.
Крім того, у період з 2023 по 2024 роки на території міста Києва ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , вчиняв дії спрямовані на легалізацію (відмивання) майна, одержавного злочинним шляхом в особливо великому розмірі.
Під час розслідування кримінального провадження № 12023000000001194 від 28.06.2023, ОСОБА_4 в порядку і з підстав, визначених ст. 276-278 КПК України, 13.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, 29.09.2024 у кримінальному провадженні №12024100050003075 від 28.09.2024 слідчими Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 у порядку п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Після чого, у порядку ст. 217 КПК України матеріали кримінальних проваджень №12023000000001194 від 28.06.2024 та №12024100050003075 від 28.09.2024 об'єднано в одне провадження, розслідування якого дорученого слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України.
01.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Після чого, 25.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Під час проведення розслідування, 13.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час вказаної слідчої дії виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 7» imei НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 .
Проведеним оглядом зазначеного мобільного телефону у додатку «Telegram» виявлено чат із особою контакт якої записаною як « ОСОБА_8 » (назва акаунту - ІНФОРМАЦІЯ_1 ). При детальному аналізі змісту вказаного чату встановлено факти здійснення ОСОБА_4 систематичних перерахувань криптовалюти на рахунки зазначеної особи, а та в свою чергу, після її обготівкування, здійснювала щомісячні нарахування грошових коштів на рахунки адвокатського бюро ОСОБА_9 за юридичні послуги, які фактично не надавались. Вказане твердження, зокрема, підтверджується повідомленнями у месенджері «Telegram» від 11.09.2024 із контактом « ОСОБА_8 » (назва акаунту - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Крім того, при огляді чату у месенджері «Telegram» із ОСОБА_10 (назва акаунту - ОСОБА_11 ), виявлено повідомлення ОСОБА_4 , датоване 02.09.2024, у якому той розповідає про те, що усе їх спільне майно придбане за рахунок саме його грошових коштів, а також те, що ОСОБА_7 у шлюбі із ним ніколи не працювала, а заробітня плата, яка надходила на рахунки її адвокатського бюро, були кошти із обміну криптовалюти.
Також під час проведення огляду даного мобільного телефону, у файловій системі мобільного телефону ОСОБА_4 виявлено два аудіозаписи.
На першому із них зафіксовано розмову ОСОБА_4 , ймовірно, із подругою ОСОБА_7 , під час якої той розповідає про те, що він із метою легалізації коштів, отриманих від своєї протиправної діяльності, здійснював систематичні щомісячні зарахування грошових коштів у розмірі 300 000 грн., які надходили внаслідок обміну криптовалюти.
На другому аудіозаписі зафіксовано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 згідно змісту якої встановлено, що усе їх спільно нажите майно придбане за грошові кошти ОСОБА_4 від його протиправної діяльності.
Розслідування встановлено, що у 27.06.2017 Печерським районним у м. Києві відділом ДРАЦС територіального управління юстиції у м. Києві між підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб за актовим записом №1690.
За період подружнього життя підозрюваний ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 набули у власність значну кількість рухомого та нерухомого майна.
22.05.2024 рішенням Оболонського районного суду м. Києва задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу. Вказане судове рішення набрало законної сили 22.06.2024.
Разом з цим, при розірванні шлюбу судом не вирішувалось питання про поділ спільної сумісної власності подружжя. Про вказаний факт також свідчить і зміст чатів між підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у месенджері «Telegram» згідно якого між останніми відбувались суперечки щодо укладання договору про поділ майна подружжя згідно ст. 69 СК України.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Положеннями ч. 1 ст. 68 СК України визначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу
На думку прокурора, що усе рухоме та нерухоме майно придбане за кошти отримані внаслідок протиправної діяльності ОСОБА_4 , що зокрема підтверджується як згідно інформації отриманої під час огляду його мобільного телефону, так і під час проведення допиту його як свідка у кримінальному провадженні №12025000000001258.
Постановою слідчого ГСУ НП України від 20.10.2025 майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Підставами для накладення арешту, відповідно до вимог КПК, слідчий суддя вважає: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Окрім цього, суд накладає арешт на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчий суддя на підставі наданих доказів вважає, що перелічене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема, що у даному випадку майно, визнане речовими доказами, є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій,
Таким чином, за встановлених обставин арешт зазначеного майна відповідатиме меті кримінального провадження та виконуватиме завдання такого заходу забезпечення, як арешт майна, що, зокрема, полягає у збереженні речових доказів та відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов.
У цьому випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, відчужувати, користуватись та видозмінювати зазначене майно.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у вказаному конкретному випадку є законним і обґрунтованим та виправданим, так як воно здійснено відповідно до вимог КПК України та з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Таким чином, судом встановлені підстави для накладення арешту на майно, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даній стадії кримінального провадження для встановлення всіх обставин у справі виправдано втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене, у зв'язку з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_7 , із метою уникнення його можливої конфіскації вже здійснювала відчуження майна, тому застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження та сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
Слідчий суддя у даній ухвалі повністю не наводить зміст документів доданих до клопотання (доказів), оскільки він обмежений таємницею досудового розслідування згоду на розкриття якої слідчим, прокурором йому не надано.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороною права володіння та розпоряджання на наступне нерухоме майно, а саме:
- квартиру АДРЕСА_2 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 ;
- групу нежитлових приміщень №нп/0/2, що за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 ;
- групу нежитлових приміщень №нп/0/5, що за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_5 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_6 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 ;
- земельну ділянку площею 0,5 (га), кадастровий номер 3221884000:33:026:6012, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_7 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_8 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_12 ,
- квартиру АДРЕСА_9 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_13 ;
- квартиру АДРЕСА_10 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_13 ;
- нежитловий будинок (кафе-бар) за адресою: АДРЕСА_11 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_14 .
Накласти арешт із забороною права володіння та розпоряджання на наступне рухоме майно, а саме:
- автомобіль марки «Mazda» моделі «CX 7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_14
- автомобіль марки «Mercedes Benz» моделі «CLA 220 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_15 ;
- автомобіль марки «Mercedes Benz» моделі «GLE 400», реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_15 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1