печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45177/25-к
пр. 1-кс-38184/25
07 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна
17.09.2025 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000001780 від 27.08.2024.
Слідчий або прокурор у судове засідання не з'явились, слідчий направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024000000001780 від 27.08.2024 за підозрою ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 4362 КК України.
24 лютого 2022 Російська Федерація здійснила відкритий воєнний напад на Україну. У березні 2022 року російські війська повністю окупували місто Маріуполь, Донецької області.
У цій обстановці, невстановлена органом досудового розслідування особа перебуваючи у невстановленим органом досудового розслідування місці та у невстановлений час, однак не пізніше 17.03.2022, на тимчасово окупованій території України створила та очолила організовану групу. Злочинна діяльність цієї групи полягала у виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Надалі, невстановлена органом досудового розслідування особа перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, схилила ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , до участь у організованій групі, довівши їм розроблений план та визначивши роль «виконавців».
Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у невстановленому органом досудовому місці на території тимчасово окупованої частини України ОСОБА_5 , достеменно знаючи, що місто Маріуполь з березня 2022 року є тимчасово окупованою РФ територією України, у невстановлений час, але не пізніше 09.05.2023, разом із іншими невстановленими особами прийняв участь у виготовленні відеозапису, в якому заперечив збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
09.05.2023 о 20 годині 33 хвилині невстановлена органом досудового розслідування особа виклала вказаний відеозапис на «Telegram» каналі « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Внаслідок вказаних дій зазначена публікація із відеозаписом стала доступною для ознайомлення необмеженому колу користувачів месенджеру «Telegram» та станом на 16.05.2024 переглянута більше 12800 разів та отримала 145 відгуків.
Крім цього, продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому, у невстановлений час, але не пізніше 12.07.2023, прийняв участь у виготовленні відеозапису, в якому заперечив тимчасову окупацію частини території України.
12.07.2023 о 15 годині 20 хвилин невстановлена органом досудового розслідування особа виклала вказаний відеозапис на «Telegram» каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Внаслідок вказаних дій публікація із відеозаписом стала доступною для ознайомлення необмеженому колу користувачів месенджеру «Telegram» та станом на 16.05.2024 переглянута 3360 разів та отримала 35 відгуків.
Крім цього, не припиняючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, у невстановлений час, але не пізніше 07.12.2023, прийняв участь у виготовленні відеозапису, в якому заперечив тимчасову окупацію частини території України.
07.12.2023 о 18 годині 09 хвилині невідома особа виклала цей відеозапис на «Telegram» каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Внаслідок вказаних дій ця публікація стала доступною для ознайомлення необмеженому колу користувачів месенджера «Telegram» та станом на 13.05.2024 переглянута 4782 рази та отримала 33 відгуки.
Відповідно до висновку судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, висловлювання ОСОБА_5 у зазначених відеозаписах містять заперечення тимчасової окупації частини території України (м. Маріуполь), а також заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
Отже, своїми умисними діями, що виразились виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України, вчиненому за організованою групою, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 4362 КК України.
17.05.2024 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 4362 КК України.
03.06.20234 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
На виклики слідчого підозрюваний ОСОБА_5 не з'являється, про причини неявки не повідомляє.
Слідчими та розшуковими заходами встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Маріуполь, Донецької області.
Разом з тим, під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, за частковим співпадінням встановлено наявність нерухомого майна у підозрюваного ОСОБА_5 , а саме:
- 1/2 права спільної часткової власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраціний номер об?єкта нерухомого майна: 1694725014123;
- 1/3 права спільної часткової власності квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраціний номер об?єкта нерухомого майна: 40817641423;
- 1/3 права спільної часткої власності комплексу за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 42, реєстраціний номер об?єкта нерухомого майна: 17232314123.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У даному випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, віджувати, користуватись та видозмінювати майно.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, підставою - збереження речового доказу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи викладене, у зв'язку з метою забезпечення збереження вказаного майна, ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що перелік майна ОСОБА_5 , може вдатися до приховування майна шляхом перереєстрації задля уникнення наслідків у вигляді конфіскації майна як додаткового покарання за вчинення ймовірного злочину.
Слідчий суддя не наводить зміст доказів, обґрунтованість підозри, оскільки вони становлять таємницю досудового розслідування, згоду на розголошення якої не надано.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні за № 12024000000001780, на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , а саме:
- 1/2 права спільної часткової власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраціний номер об?єкта нерухомого майна: 1694725014123, загальна площа: 41.02 кв.м;
- 1/3 права спільної часткової власності квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраціний номер об?єкта нерухомого майна: 40817641423, загальна площа: 24.4 кв.м;
- 1/3 права спільної часткої власності комплексу за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраціний номер об?єкта нерухомого майна: 17232314123, загальна площа: 854.6 кв.м.
Заборонити відчуження, користування та розпорядження майном, на яке накладено арешт.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1