Справа № 352/371/25
Провадження № 2/352/409/25
23 жовтня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
Головуючого судді Кузьменка С.В.,
за участі
секретаря судового засідання Пастух М.М.,
Позивача ОСОБА_1
Представника Відповідача Білана Н.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття»
про стягнення матеріальної, моральної шкоди, втрат від знищення кущів, втраченої вартості, -
І. Рух провадження та процесуальні рішення
Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменка С.В. від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (далі -Позивач) до ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» (далі- Відповідач) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди втрат від знищення кущів, втраченої вартості та проведення підготовчого судового засідання призначено на 24 березня 2025 року.
24 березня 2025 року Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника Відповідача про витребування доказів та призначено судовий розгляд справи по суті на 23 квітня 2025 року.
23 квітня 2025 року після початку судового засідання розгляд справи відкладено на 12 травня 2025 року в зв'язку із призупиненням діяльності суду через надходження повідомлення про замінування будівлі.
12 травня 2025 року розгляд справи відкладено на 16 червня 2025 року на стадії дослідження письмових доказів.
16 червня 2025 року розгляд справи відкладено на 10 липня 2025 року на стадії дослідження письмових доказів.
10 липня 2025 року розгляд справи відкладено на 11 серпня 2025 року за клопотанням представника Відповідача в зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому провадженні.
11 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 24 вересня 2025 року для підготовки сторін до судових дебатів.
24 вересня 2025 року розгляд справи відкладено на 10 жовтня 2025 року в зв'язку із призупиненням діяльності суду через надходження повідомлення про замінування будівлі.
10 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2025 року в зв'язку із відрядженням головуючого судді.
13 жовтня 2025 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 23 жовтня 2025 року.
ІІ. Стислий виклад позиції сторін
Позивач зазначає, що 30 грудня 2005 року він став власником земельної ділянки, розташованої в урочищі Вишновець, село Сілець Ямницької ОТГ Івано-Франківської області, на території якої він посадив дерева, а також перебували самосійні дерева та лікарські рослини, в тому числі занесені до Червоної Книги.
28 вересня 2020 року Відповідач самовільно захопив вказану земельну ділянку, внаслідок чого знищив 722 дуби та 196 кущів.
У травні 2021 року Відповідач повторно самовільно захопив вказану земельну ділянку, внаслідок чого знищив ще 300 дерев, зруйнував трав'яний покрив та посіяв сою.
Факт знищення дерев зафіксовано в жовтні 2020 року комісією з питань земельних відносин Ямницької ОТГ.
Факт самовільного зайняття Відповідачем земельної ділянки також встановлений в ході перевірки, проведеної посадовими особами Держгеокадастру в Івано-Франківській області, якими встановлено, що розмір шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки, становить 3504 гривні.
11 серпня 2021 року відділенням поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021096250000077.
Під час розслідування слідчим:
-проведено огляд земельної ділянки, яким зафіксовано, що по периметру ділянки проглядається корінна система дерев, а за межами ділянки - викорчувані дерева;
-призначено проведення товарознавчої експертизи, згідно із висновком якої встановлено збитки в сумі 284124, 28 гривень, які складають вартість дерев.
Окрім того Позивач вказує, що цією експертизою не враховано вартість знищених самосійних кущів в кількості 196 штук, а тому вважає, що йому також спричинена шкода в сумі 84754,32 гривні, які розраховані відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року.
Також Позивач просить стягнути 250984,51 гривню втраченої вартості.
Окрім того, вважає, що діями Відповідача йому спричинено моральну шкоду через необхідність звертатись до правоохоронних органів, місцевого самоврядування, брати участь в слідчих діях протягом тривалого строку.
Постійна боротьба за захист своїх порушених прав спричинила стреси та значне психологічне напруження.
Вважає, що розмір моральної шкоди становить 339800 гривень.
У зв'язку із викладеним, Позивач просить стягнути із Відповідача:
-матеріальну шкоду в розмірі 284124 гривні 28 копійок;
-втрат від знищення самосійних кущів в сумі 84754 гривні 32 копійки;
-втраченої вартості в сумі 250984 гривні 51 копійка;
-моральної шкоди в сумі 339800 гривень;
-судовий збір в сумі 9596, 63 гривні;
-витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000 гривень.
Відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої запечерення обгрунтовує наступним:
- заперечує факт наявності зелених насаджень в кількості, яку вказує Позивач.
- відсутністю межових знаків земельної ділянки Позивача, в зв'язку із чим Відповідач зайняв земельну ділянку Позивача без умислу;
- складенням акту комісії Ямницької сільської ради із порушеннями вимог чинного законодавства, в зв'язку із чим є неналежним доказом
- здійсненням висновку експерта про вартість дерев станом на інші дати, ніж день завдання шкоди;
- відсутністю критеріїв оцінки моральної шкоди;
- відсутністю у Позивача повноважень щодо нарахування втрат від знищення зелених насаджень;
- відсутністю доказів втраченої вигоди;
- відсутністю доказів витрат на правничу допомогу в межах цієї справи
ІІІ. Докази, досліджені судом
1.державний акт на право власності на земельну ділянку від 30 грудня 2005 року.
Згідно із державним актом, земельна ділянка в с. Сілець, урочище «Вишновець» належить Позивачеві
2.Висновок експерта № 563/24-28 від 27 серпня 2024 року, складений за результатами судової товарознавчої експертизи та яким встановлена загальна вартість дуба звичайного та дуба червоного в сумі 208482,73 гривні та 75641,55 гривень. До висновку експерта долучені додатки: накази про прейскурант цін в ДП «Вінницьке лісове господарство», філії «Вінницьке лісове господарство», ДП «Київський лісгосп», ДП «Тульчинське ЛМГ», ДП «Тростянецький лісгосп».
Згідно із текстом дослідницької частини висновку, об'єктом товарознавчої експертизи, відповідно до постанови від 27 травня 2024 року є дуб звичайний та дуб червоний із зазначенням року висадження.
В тексті висновку відсутні посилання щодо індивідуалізації об'єктів дослідження, їх місцезнаходження та стану.
3.Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без відповідного дозволу від 24 червня 2021 року, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель із додатком - розрахунком заподіяної шкоди.
Відповідно до повідомлення, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, внаслідок чого заподіяно шкоду в сумі 3504 гривень, в зв'язку із чим державний інспектор вимагає сплатити цей штраф на рахунок Позивача.
4.Протокол про адміністративне правопорушення від 24 червня 2021 року, складений стосовно директора ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» ОСОБА_2 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, яка перебуває у власності Позивача
5.Постанова про накладення адміністративного стягнення від 24 червня 2021 року на директора ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» Іванчук Г.І. за порушення вимог статті 53-1 кодексу України про адміністративні правопорушення за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої на території с. Сілець, яка перебуває у власності Позивача
6.Відповідь дізнавача про надання згоди на розголошеня відомостей досудового розслідування
7.Платіжне доручення від 07 липня 2021 року про сплату Відповідачем на користь Позивача 3504 гривень.
8.Листи сільського голови Ямницької сільської ради на адресу Позивача від 03 червня 2020 року, 11 листопада 2020 року, 05 липня 2021 року про розгляд заяв Позивача
9.Витяг з рішення Ямницької сільської ради від 05 листопада 2020 року, яким затверджено акт стосовно самовільного знищення зелених насаджень Відпвоідачем в с.Сілець, урочище «Вишновець»
10.Акт від 20 жовтня 2020 року, згідно із яким комісією встановлено знищення Відповідачем зелених насаджень на земельній ділянці Позивача
11.Інформація Ямницької сільської ради щодо розгляду звернення Позивача від 31 травня 2021 року
12.Протокол огляду місця події від 19 серпня 2021 року.
Об'єктом огляду є земельна ділянка, що належить Позивачеві. На час огляду на земельній ділянці посіяна соя. Також в кутах земельної ділянки насаджені дерева. За межами земельної ділянки знаходяться викорчовані дерева. По периметру земельної ділянки проглядаюється коренева система дерев.
В протоколі огляду не вказана кількість та індивідуальні дані кореневої системи та викорчеваних дерев ( в тмоу числі їх діаметр)
13.Фототаблиці до протоколу огляду місця події від 19 серпня 2021 року в с. Сілець, урочище Вишновець
14.Заяви Позивача на адресу голови Ямницької ОТГ щодо визначення розміру збитків від 29 жовтня 2020 року, 28 січня 2021 року, 24 травня 2021 року,
15.Заява Позивача на адресу керівника Івано-Франківської окружної прокуратури від 16 червня 2021 року
16.Інформація посадових осіб ГУНП в Івано-Франківській області щодо розгляду звернень Позивача від 07 червня 2021 року,
17.Інформація посадових осіб ГУНГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо розгляду звернень Позивача від 06 липня 2021 року,
18.Супровідні листи Івано-Франківської окружної прокуратури від 04 та 17 червня 2021 року
19.Супровідний лист Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 30 червня 2021 року.
20.Заява про вчинення кримінального правопорушення від 19 липня 2021 року
21.Протокол допиту Позивача у кримінальному провадженні.
Під час допиту Позивач повідомив, що у вересні 2020 року Відповідачем самовільно зайнято належну йому земельну ділянку та знищено 722 дерева і 196 кущів. В подальшому у травні 2021 року Відповідач також зниив ще близько 300 дерев.
22.Постанова про закриття кримінального провадження від 27 серпня 2021 року
23.Апеляційна скарга на ухвалу суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 352/2007/21
24.Ухвала Івано-Франківського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у справі № 352/2007/21 про скасування ухвали Тисменицького районного суду від 01 жовтня 2021 року в цій справі
25.Скарга Позивача на бездіяльність слідчого від 20 жовтня 2021 року
26.Постанова про закриття кримінального провадження від 16 червня 2022 року
27.Скарга Позивача на постанову про закриття провадження від 16 червня 2021 року
28.Ухвала Тисменицького районного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 352/2007/21 про скасування постанови про закриття кримінального провадження
29.Постанова про закриття кримінального провадження від 07 жовтня 2024 року
30.Розрахунок моральної шкоди, здійснений Позивачем.
Розрахунок здійснено, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати за відповідний різні періоди часу та в загальному розмірі за період часу з жовтня 2020 року по 31 грудня 2024 року становить 339800 гривень.
31.Розрахунок втрат від знищення самосійних кущів в розмірі 84754,32 гривні та здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 665.
32.Розрахунок втраченої вартості внаслідок знищення дерев, який становить 250984,51 гривень
33.Відеозапис сюжету щодо земельної ділянки
IV. Фактичні обставини, встановлені судом
В ході судового розгляду встановлено, що Позивачеві на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована в с. Сілець, урочище «Вишновець», що підтверджується державним актом (пункт ІІІ.1 Рішення).
В жовтні 2020 року та травні 2021 року Відповідачем самовільно зайняту вказану земельну ділянку, внаслідок чого знищено зелені насадження, розташовані на земельній ділянці, що підтверджується актами, протоколами та постановою ( пункти ІІІ.4-ІІІ.5, ІІІ.9, ІІІ,12-ІІІ.13 Рішення).
В матеріалах справи відсутня інформація щодо кількості зелених насаджень, знищених внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
24 червня 2021 року посадову особу Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки, а також здійснено розрахунок шкоди, спричиненої Позивачеві, в розмірі 3504 гривні, що підтверджується постановою та розрахунком ( пункти ІІІ.3, ІІІ.5 Рішення)
07 липня 2021 року Відповідачем сплачено шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 3504 гривні, що підтверджується квитанцією ( пункт ІІІ.7 Рішення).
Відповідач неодноразово звертався до органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розслідування фактів самовільного зайняття земельної ділянки та знищення зелених насаджень ( пункти ІІІ.14-ІІІ.19 Рішення).
11 серпня 2021 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021096250000077 за ознаками статті 197-1 КК України, яке закрито 07 жовтня 2024 року, що підтверджується ухвалами та постановою (пункти ІІІ.22-ІІІ.29 Рішення).
Під час досудового розслідування проведено огляд земельної ділянки, в ході якого встановлено, що на час огляду на земельній ділянці посіяна соя. Також в кутах земельної ділянки насаджені дерева. За межами земельної ділянки знаходяться викорчовані дерева. По периметру земельної ділянки проглядається коренева система дерев, що підтверджується протоколом огляду (пункт ІІ,12 Рішення). В протоколі не конкретизовано кількість та індивідуальні ознаки знищених зелених насаджень.
Також наявність викорчованих дерев підтверджується відеозаписом (пункт ІІІ.33 Рішення)
V. Висновки суду
щодо матеріальної шкоди
Позивач у справі просить стягнути з Відповідача матеріальну та моральну шкоду.
Правові підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди передбачені статтями 22,23, 1166,1167 Цивільного кодексу України, відповідно до яких майнова та моральна шкода, заподіяна фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, у цій конкретній справі предметом доказування є сукупність наступних фактів:
-спричинення шкоди Позивачеві;
-розмір заподіяної шкоди;
-факт спричинення шкоди саме Відповідачем;
-наявність причинного зв'язку поміж діями Відповідача та спричиненою Позивачеві шкодою
Для Суду є безсумнівним факт самовільного зайняття Відповідачем земельної ділянки, що належить Позивачеві та знищення і пошкодження зелених насаджень та кущів, що розташовані на цій земельній ділянці.
Вказані обставини як підтверджуються дослідженими Судом доказами (актами, протоколами, постаново про притягнення до відповідальності посадової особи Відповідача), так і визнані сторонами, в тому числі представником Відповідача в судовому засіданні, в зв'язку із чим у відповідності до вимог статті 82 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають доказуванню.
Однак, окрім факту порушення прав Позивача, у справі про відшкодування матеріальної шкоди, підлягає встановленню розмір спричиненої шкоди.
До позовної заяви не долучено жодного доказу, які б свідчили про кількість та індивідуальні ознаки зелених насаджень та кущів, що знищені на земельній ділянці.
Висновок експерта, на який посилається Позивач, містить інформацію щодо кількості та вартості дерев, однак в ньому не зазначено, що вказані зелені насадження перебували та знищені саме на земельній ділянці, що належить Позивачеві. Експерт визначив виключно вартість відповідної кількості дерев станом на конкретні дати, однак у висновку експерта не зазначається, що такі зелені насадження перебували на земельні ділянці Позивача та були знищені Відповідачем.
Згідно із пунктом 7 висновку, на вирішення експерту поставлені питання: яка загальна вартість дерев в зазначеній кількості станом на конкретні дати. Таким чином, особою, яка призначала експертизу, не визначено, що об'єкти, що є предметом дослідження, перебували на земельній ділянці Позивача та були знесені Відповідачем.
В зв'язку із викладеним, на думку Суду, вказаний висновок не може свідчити про розмір шкоди, спричиненої Відповідачем Позивачеві внаслідок знесення зелених насаджень.
Інші надані до Суду докази окрім протоколу допиту Позивача, також не містять відомостей щодо кількості зелених насаджень, що перебували на земельній ділянці та знищені Відповідачем.
Показання, надані Позивачем під час допиту, не підтверджуються будь-якими іншими доказами щодо кількості та індивідуальних ознак зелених насаджень. Окрім того, Позивач під час допиту не зазначає будь-яких джерел, із яких йому відомо про кількість знищених дерев, в тому числі не зазначає про проведення ним особисто розрахунків.
При цьому, як вищевказано, конкретна кількість та індивідуальні ознаки знищених зелених насаджень не підтверджується будь-якими іншими доказами, окрім показань Позивача, який також не вказує на джерела, на які він посилається, зазначаючи конкретну кількість дерев та кущів (наприклад, доказів закупівлі насаджень, актів інвентаризації, актів огляду із зазначенням конкретної кількості та т.і)
В зв'язку із викладеним, Суд вважає, що Позивачем не доведена кількість знищених дерев та кущів, в зв'язку із чим Позивачем не доведено розміру спричиненої матеріальної шкоди, в зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди та втраченої вартості.
Суд звертає увагу, що Позивач неодноразово та систематично звертався до органів місцевого самоврядування та державної влади із заявами про встановлення факту порушення та встановлення розміру.
Однак відповідними органами не складено відповідні документи та не ухвалені рішення, в яких би були встановлені конкретна кількість знищених дерев та їх індивідуальні ознаки.
Хоча Позивач і вживав заходи щодо визначення цього розміру, однак вказані обставини не надають підстав для стягнення матеріальної шкоди та втраченої вартості з Відповідача в зв'язку із відсутністю доказів встановлення відповідними органами конкретних зелених насаджень, що були знищені, що є обов'язково підставою для встановлення розміру шкоди.
щодо моральної шкоди
Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як встановлено в ході розгляду справи та визнано сторонами, Відповідачем самовільно зайнято що належить Позивачеві та знищено і пошкоджено зелені насадження та кущі, що розташовані на цій земельній ділянці.
Відповідно до чатсини першої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
Суд погоджується із доводами Позивача щодо спричинення йому душевних страждань внаслідок належних Позивачеві дерев та кущів (у невизначеній кількості), в зв'язку із чим позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню.
При цьому, на думку Суду, в умовах цієї конкретної справи, враховуючи обставини справи, в тому числі численні звернення Позивача з питань порушення його прав, сам факт протиправного знесення зелених насаджень, що належали Позивачеві, є достатнім для підтвердження факту спричинення Позивачеві душевних страждань.
При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, Суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 та відповідно до яких Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Перший факт порушення прав Позивача та, як наслідок, спричинення йому страждань, відбувся в жовтні 2020 року.
В подальшому Відповідачем у травні 2021 року повторно були порушені права Позивача, після чого до часу розгляду справи не вжито заходів щодо примирення із Позивачем та відшкодування йому шкоди.
Позивач тривалий час, щонайменше до 2024 року, звертався до органів державної влади та місцевого самоврядування з різними заявами щодо поновлення своїх порушених прав.
В зв'язку із викладеним, Суд вважає, що порушення прав Позивача має триваючий характер та в частині спричинення йому душевних страждань, продовжується до розгляду справи Судом.
Єдиний законодавчо визначений критерій визначення розміру моральної шкоди, спричиненої особі внаслідок триваючого правопорушення, передбачений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відповідно до статті 13 якого Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Враховуючи триваючий характер спричинення моральної шкоди в цій конкретній справі, для визначення конкретного розміру спричиненої моральної шкоди Суд вважає можливим застосувати аналогічний підхід для встановлення розміру спричиненої шкоди, а саме в розрахунку одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць триваючого порушення.
Як встановлено Судом, спричинення Відповідачем моральної шкоди Позивачеві розпочалось в жовтні 2020 року.
Таким чином, до моменту розгляду справи пройшло 60 місяців.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України» з 1 січня 2025 року установлено мінімальну заробітну плату місячному розмірі - 8000 гривень;
Таким чином, розмір спричиненої Позивачеві моральної шкоди становить 60х8000=480000 гривень.
Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивачем зазначено про спричинення йому моральної шкоди в сумі 339800 гривень.
В зв'язку із викладеним, Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, в зв'язку із чим приходить до висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди в сумі 339800 гривень.
У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне (далі-ЦПК України) судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач не надано до суду доказів визначення конкретного розміру спричиненої йому матеріальної шкоди.
Відповідач не надав будь-яких доказів на обгрунтування своєї позиції.
Відповідно до частин п'ятої та сьомої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
В цій конкретній справі у Суду немає сумнівів щодо добросовісного здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та виконання обов'язків, а також відсутні інші випадки, передбачені цим Кодексом, в яких Суд міг би самостійно витребувати докази.
Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині матеріальної шкоди та втраченої вартості.
Одночасно позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню.
VI. Щодо судового збору
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 9960,80 гривень.
Позов задоволено в сумі 339800 гривень, що становить 34,11 % від суми заявлених вимог.
34,11 % від суми сплаченого судового збору становить 3398 гривень.
Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати , які складаються із судового збору, в сумі 3398 гривень.
VІI. Щодо витрат на професійну правову допомогу
Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи Позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг із АО «Юридична компанія Лігал Групп» від 01 листопада 2024 року, згідно із яким об'єднанням надавались Позивачеві послуги з питань складення скарг, заяви про вчинення кримінального правопорушення, запитів та інших документів в рамках кримінального провадження.
У вказаному акті відсутні відомості щодо надання послуг з питань підготовки та звернення до суду із позовом в цій цивільній справі, а також щодо надання послуг під час розгляду справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Таким чином, наданий Позивачем акт не підтверджує пов'язаність витрат із розглядом справи, в зв'язку із чим відсутні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відмовити частково в позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» в частині стягнення:
-матеріальної шкоди у розмірі 284124 гривні 28 копійок;
-втрат від знищення самосійних кущів в сумі 84754 гривні 32 копійки;
-втраченої вартості в сумі 250984 гривні 51 копійка;
-судових витрат на сплату судового збору в сумі 6198 гривень 63 копійки.
-витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000 гривень.
В іншій частині позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 339800 гривень (триста тридцять дев'ять тисяч вісімсот гривень).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 3398 (три тисячі триста дев'яносто вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
ВІДПОВІДАЧ: товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття», місцезнаходження: 77422, Миколаївська область, Первомайський район, селище Кам'яний Міст, вулиця Космонавтів, будинок 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41481188.
У відповідності до статті 259 ЦПК України складення повного текст рішення відкладено до 31 жовтня 2025 року
Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО