Справа № 203/7940/25
Провадження № 1-кс/0203/4813/2025
04 листопада 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
представника заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому засіданні в м. Дніпро скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
31 жовтня 2025 року адвокатом ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 подана скарга слідчому судді на бездіяльність уповноваженої особи ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після подання представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заяви про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України, проте після отримання такої заяви станом на 30 жовтня 2025 року в порушення вимог ст. 60, ч. 1 ст. 214 КПК України, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 31 жовтня 2025 року скаргу передано слідчому судді Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 03 листопада 2025 року та призначено до розгляду.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 скаргу підтримала повністю, наполягаючи на її задоволенні з наведених у ній підстав.
ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, явку уповноваженої особи в засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду справи у відсутності такої особи.
Слідчий суддя, вислухавши думку заявника, ознайомившись з матеріалами скарги та доданими до неї доказами приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 подана до Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області електронною поштою заява про вчинене кримінальне правопорушення, датована 25 вересня 2025 року, та зареєстрована за ЄО № 27375 від 02 жовтня 2025 року, в якій заявник просила внести відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України не пізніше 24 годин до Єдиного реєстру досудових розслідувань та направити заявнику витяг з ЄРДР.
24 жовтня 2025 року Дніпровське РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області листом повідомило ОСОБА_5 про відсутність у заяві даних, які б вказували на наявність ознак кримінальних правопорушень, у факті зазначеному в заяві вбачаються цивільно-правові відносини, вирішення яких є прерогативою суду та відсутність через це підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Одночасно слідчий суддя приймає до уваги, що внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене 30.06.2020 №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Разом з тим, в заяві ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 відсутні об'єктивні дані, які свідчать про наявність ознак конкретного кримінального правопорушення, не викладено конкретних фактів та обставин будь-яких подій, що можуть свідчить про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених КК України, а не спору цивільно-правового характеру.
Таких висновків слідчий суддя дійшов враховуючи правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року (справа № 556/450/18), згідно якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
З дослідженої в судовому засідання заяви ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 від 25 вересня 2025 року до ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області видно, що наявність ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358 КК України (підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємств, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчинені за попередньою змовою групою осіб), ч.1 ст. 366 КК України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів) на думку заявника полягає в тому, що ОСОБА_4 не був обізнаний про правочин ОСОБА_6 , та не надавав письмової згоди щодо укладання договору дарування між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у відповідності до вимог ст. 362 та ч.2 ст. 369 ЦК України, а також, в тому, що ОСОБА_4 як співвласник нерухомого майна не надавав згоду на розробку технічної документації та не був обізнаний про подання заявки на розробку технічної документації, підпис якого в даному випадку є обов'язковим, відповідно до вказаних норм закону.
Разом з тим, як зазначає заявник житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової (а не спільної сумісної) власності: 59/100 ОСОБА_8 , 46/300 ОСОБА_4 та 77/300 ОСОБА_6 , і відповідно до вимог прямої норми ч.1 ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, а стаття 362 ЦК України визначає правила переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, частина 4 якої визначає, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.
Відповідно, посилання у заяві на порушення вимог ч. 2 ст. 369 ЦК України, згідно якої розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, і згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження таким спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена, - є помилковими і не вказують на наявність ознак кримінального правопорушення при відчуженні своєї частки у спільній частковій власності одним із співвласників без письмової згоди інших співвласників. Крім того, заявник в своїй заяві вказує на належність земельної ділянки, на якій розташований будинок (що на праві спільної часткової ) власності належить ОСОБА_4 та іншим двом особам) до комунальної власності (а не приватної), у зв'язку з чим доводи про обов'язковість його підпису у документах, підготовлених ФОП ОСОБА_9 29 квітня 2025 року на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), - не вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, в тому числі, передбаченого ст. 366 чи ст. 358 КК України, а стосуються вирішення цивільно-правового спору між власниками часток у праві на житловий будинок щодо переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності та виділу чи встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок між співвласниками відповідно до часток у їх праві спільної часткової власності.
За сукупності встановлених слідчим суддею обставин належить дійти висновку, що відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР, викладених у заяві ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 від 25 вересня 2025 року (ЄО № 27375 від 02 жовтня 2025 року), у зв'язку з чим заявлена у скарзі незаконна бездіяльність уповноваженої особи органу досудового розслідування - Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, відсутня, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 40р(П)/2020.
Повний текст ухвали оголошений учасникам провадження о 16.25 год. 07 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1