Справа № 173/2802/25
Номер провадження1-кп/173/232/2025
іменем України
07 листопада 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041430000299 від 06 жовтня 2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який працює водієм автотранспорту ТОВ «АГРО-ХОЛД», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
ОСОБА_5 05 жовтня 2022 року, близько 20:28 год., керуючи технічно-справним автомобілем марки "Volkswagen transporter", державний номер НОМЕР_1 , білого кольору, 2005 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , від 08.10.2019 р., належить ОСОБА_7 , разом із пасажирами: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , рухався зі швидкістю 87 км/год. по автодорозі Н-08 сполученням «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», на відрізку населеного пункту - селище Новомиколаївка, Верхньодніпровської ТГ, Кам'янського району, Дніпропетровської області, у напрямку м. Верхньодніпровська. Під час руху водій ОСОБА_5 , при керуванні автомобілем "Volkswagen transporter", державний номер НОМЕР_1 , для забезпечення безпеки руху, рухаючись у темну пору доби повинен був рухатись із ввімкненими світловими пристроями - фарами ближнього (дальнього) та обирати швидкість руху, що відповідає видимості дороги, що регламентовано технічними вимогами п.п. 12.2, 19.1(a) Правил дорожнього руху, при цьому не перевищуючи максимально дозволеної швидкості руху в межах населеного пункту 50,0 км/год., що регламентовано технічними вимогами п.п. 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, а з моменту виникнення небезпеки для руху, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, що регламентовано технічними вимогами п.п. 12.3 Правил дорожнього руху, згідно з якими:
п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
п. 12.9 Водієві забороняється:
(б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
п. 19.1 У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Таким чином ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та безпечно керувати транспортним засобом, в порушення вимог вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України, проявляючи злочинну недбалість, своєчасно виявив на смузі руху керованого ним транспортного засобу пішохода ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що перетинав вказану автодорогу при цьому рухався у вертикальному положенні з лівої смуги проїзної частини дороги на праву смугу проїжджої частини.
Після чого ОСОБА_5 , перебуваючи у русі, на прямій ділянці дороги, з достатньою видимістю у напрямку свого руху, маючи об'єктивну можливість застосувати гальмування або здійснити безпечний об'їзд пішохода, продовжив керування транспортним засобом, не змінюючи параметрів його руху, та допустив наїзд передньою правою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_10 який у момент первинного контактування з транспортним засобом знаходився у русі у вертикальному положенні, повернутий правим боком до передньої поверхні транспортного засобу.
В результаті даної дорожньо-транспортної події: пішоходу ОСОБА_10 1978 р.н., згідно з висновком судово медичної експертизи № 1167-Е від 25.01.2023 р., заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми тіла з відкритою черепно-мозковою травмою з переломами кісток лицьового черепу (уламковий вдавлений перелом виличної кістки ліворуч з переходом на нижній край очниці, перелом кісток носу, перелом виличного відростку та нижньої щелепи ліворуч), з забійними ранами лобної ділянки голови праворуч та підборіддя, параорбітальними гематомами з двох сторін, саднами обличчя, з лівобічним гемо синусом, з субарахноїдальним крововиливом, ділянками забою головного мозку 2 ступеня, що у своєму перебігу призвела до набряку головного мозку, тривалого коматозного стану з явищами ураження стовбурової ділянки мозку; рвана рана правої підвздошної ділянки тулуба; садна тіла, кінцівок; закритий перелом лівого стегна в нижній треті зі зміщенням, закриті переломи великогомілкової та мологімілкової кісток правої гомілки в верхній треті зі зміщенням, відкритий вивих 1-ї п'ясної кісти лівої кисті з раною лівої кисті, рана 2 пальця лівої кисті - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі призвели до смерті (п.п 2.1.2 та 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). При дослідженні трупа гр. ОСОБА_10 встановлено - рубці, які утворились після загоєння ран, в лобній ділянці зліва, на підборідді, на тильній поверхні лівої кісті у основи 1 пальця, на тильній поверхні основної фаланги 2 пальця лівої кісті, в ділянці гребня правої клубової кістки, на передній поверхні правої гомілки в верхній та середній третинах, переломи в стадії консолідації - лівої виличної кістки, кісток носа, нижній стінки лівої очниці, виличного відростка зліва, нижньої щелепи зліва, лівого стегна в нижній третині, правої великогомілкової кістки в верхній та середній третинах, правої малогомілкової кістки в верхній третині.
При судово-токсикологічному дослідженні у крові із трупа ОСОБА_10 , 1978 р.н. не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. При надходженні до стаціонару 05.10.22 р. 21:30-22:00 год. була взята кров та сеча для токсикологічного дослідження. При токсикологічному дослідженні виявлено етанол в концентрації (за методикою ГРХ). В крові 2,72 г/л (%), що стосовно живої особи відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння.
Згідно з медичною карткою стаціонарного хворого № 6319 КНП КМР «МЛШМД» на ОСОБА_10 , 1978 р.н.: ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20:20 год. констатовано біологічну смерть.
Смерть ОСОБА_10 настала від сполученої травми тіла з відкритою черепно-мозковою травмою з переломами кісток лицьового черепу (уламковий вдавлений перелом виличної кістки ліворуч з переходом на нижній край очниці, переломом кісток носу, перелом виличного відростку та нижньої щелепи ліворуч) з забійними ранами лобної ділянки голови праворуч та підборіддя, параорбітальними гематомами з двох сторін, саднами обличчя, з лівобічним гемо синусом, з субарахноїдальним крововиливом, ділянками забою головного мозку 2 ступеня, що у своєму перебігу призвела до набряку головного мозку, тривалого коматозного стану з явищами ураження стовбурової ділянки мозку; рвана рана правої підвздошної ділянки тулуба; садна тіла, кінцівок; закритий перелом лівого стегна в нижній треті зі зміщенням, закриті переломи великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки в верхній треті зі зміщенням, відкритий вивих 1-ї п'ясної кістки лівої кисті з раною лівої кисті, рана 2 пальця лівої кисті, що призвело до розвитку паренхіматозної дистрофії внутрішніх органів та серцево-судинної недостатності.
Згідно з висновком експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» № 2018-24 від 30.10.2024 р., у заданій дорожній обстановці водій автомобіля «Volkswagen Transporter» ОСОБА_5 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п.п. 12.2, 12.3, 12.4, 12.9 (б), 19.1 (а) Правил дорожнього руху.
При заданих постановою слідчого вихідних даних водій ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти технічному характеру ДТП - наїзду на пішохода ОСОБА_10 .
При заданих постановою слідчого вихідних даних у діях водія автомобіля «Volkswagen Transporter» ОСОБА_5 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.п. 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху.
При заданих постановою слідчого вихідних даних у діях водія автомобіля «Volkswagen Transporter» ОСОБА_5 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.п. 12.3 Правил дорожнього руху, в частині незастосування заходів зменшення швидкості руху (гальмування).
При заданих постановою слідчого вихідних даних невідповідності дій водія автомобіля «Volkswagen Transporter» ОСОБА_5 технічним вимогам п.п. 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв'язку з технічним характером ДТП - наїздом на пішохода ОСОБА_10 .
Між начальником Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_11 09 жовтня 2025 року укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно п. 2 угоди ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі ст. 75 КК України погоджено звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання з іспитовим строком.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і вирішити долю речових доказів та стягнути судові витрати.
Представник потерпілого в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду та призначити узгоджене покарання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз'яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.
Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить ні чим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.
Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, 09 жовтня 2025 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнав повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 09 жовтня 2025 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.
Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.
Судом враховано, що ОСОБА_5 критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, працює на посаді водія ТОВ «АГРО-ХОЛД», за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні особу похилого віку - матір ОСОБА_12 та дружину яка не працює.
За таких обставин, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керування транспортними засобами з застосуванням до нього ст. 75 КК України є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачен ого обов'язки передбачені ст. 76 КК України та надати можливість обвинуваченому виправитись та інтегруватись у суспільство без відбування призначеного покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи технічного стану автомобіля № СЕ-19/104-25/31686-ІТ від 24.10.2022, судової експертизи за експертною спеціальністю 10.1. «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод № 312-24 від 08.04.2024 р., судової експертизи за експертною спеціальністю 10.1. «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод № 2018-24 від 30.10.2024 р. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Оскільки обвинувачений не вчиняв порушень зобов'язань покладених на нього ухвалою слідчого судді при застосуванні особистого зобов'язання, тому відсутні підстави для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 жовтня 2025 року укладену між начальником Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_11 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов'язані із проведенням судової експертизи технічного стану автомобіля № СЕ-19/104-25/31686-ІТ від 24.10.2022 в сумі 1887 гривень 80 копійок; судової експертизи за експертною спеціальністю 10.1. «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод № 312-24 від 08.04.2024 р., в сумі 17038 гривень 80 копійок; судової експертизи за експертною спеціальністю 10.1. «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод № 2018-24 від 30.10.2024 р. в сумі 17038 гривень 80 копійок.
Речові докази:
Автомобіль марки "Volkswagen transporter", державний номер НОМЕР_1 , білого кольору, 2005 року випуску, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - повернути власнику ОСОБА_7 за належністю.
Один черевик на ліву ногу який належить потерпілому ОСОБА_10 переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів відповідно до квитанції № 1223 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження - 775, порядковий номер - 124 - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1