Справа № 226/1873/24
Провадження № 2/932/1754/25
30 вересня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого - судді Потоцької С.С., за участю секретаря Карапиш А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , аліменти на своє утримання як повнолітня дитина, що продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу). Згідно з позовом, аліменти мають виплачуватись до 28 лютого 2025 року включно.
У обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вона є донькою відповідача, ОСОБА_2 . Згідно з виконавчим листом Дмитровського міського суду Донецької області від 22.04.2010 № 2-1250/10 з відповідача стягувались аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/4 частини від його доходу щомісяця. Позивачка звертає увагу суду на те, що відповідач має можливість матеріально утримувати її, оскільки аліменти на її утримання сплачувалися до досягнення нею повноліття, і на сьогодні він не виплачує аліменти іншим особам. Останнім часом відповідач працює в компанії «Погрузтранс» у м. Мирноград. Також, на момент подання цього позову, ОСОБА_1 є студенткою Полтавського фахового коледжу підприємництва і ресторанного бізнесу, навчається на технологічному відділенні, з терміном закінчення навчання до 28 лютого 2025 року. Враховуючи вищезазначене, позивачка наголошує на необхідності фінансової підтримки з боку батька, оскільки вона має значні витрати на забезпечення повсякденних потреб. Зокрема, вона витрачає кошти на харчування, канцелярське приладдя, одяг, додаткову літературу, а також на транспортні витрати, оскільки їй необхідно регулярно здійснювати поїздки на навчання. Крім того, позивачка проживає у гуртожитку, де орендує кімнату № 55/2 в гуртожитку № НОМЕР_1 , що також вимагає значних витрат. Для забезпечення потреб навчання був придбаний смартфон Xiaomi Redmi Note 12 на суму 10 948 грн, що є необхідним інструментом для здійснення навчального процесу. У зв'язку з вищезазначеними обставинами, ОСОБА_1 звертається до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача в розмірі 1/4 частини його доходу щомісячно до 28 лютого 2025 року, що дозволить покрити її основні витрати на період навчання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 22.07.2024 призначено головуючого суддю Коваленко О.Г.
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 01.08.2024 прийнято заяву та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 29.08.2024 року № 2584/0/15-24, яке стосується заміни територіальної підсудності судових справ Димитровського міського суду Донецької області, ухвалено рішення про передачу справ до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (нова назва Шевченківський районний суд міста Дніпра).
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ від 12.05.2025 року у цивільній справі визначено головуючим суддею у цій справі Потоцьку С.С.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 20.05.2025 справу прийнято до свого провадження у порядку спрощеного позовного провадження, призначені судові засідання.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань щодо розгляду справи не подав, правом подання відзиву не скористався.
Третя особа не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності сторін.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст.78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч. 6 ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 Сімейного кодексу України) (далі -СК України).
Згідно з ч. 3ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закону № 2402-III) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці ( ч. 1 ст. 12 Закону № 2402-III).
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч. 1ст. 199 СК України).
До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу (ч. 2ст. 201 СК України).
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , актовий запис № 406 (а.с. 7).
На підставі виконавчого листа Димитровського міського суду Донецької області № 2-1250/10 від 22.04.2010 з відповідача стягувались аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/4 часки від доходу щомісячно (а.с. 8).
ОСОБА_1 є студенткою Полтавського фахового коледжу підприємництва і ресторанного бізнесу технологічного відділення, навчається на денній формі навчання, термін навчання до 28.02.2025, що підтверджується довідкою від 01.07.2024 № 234, виданою Полтавським фаховим коледжем підприємництва та ресторанного бізнесу (а.с. 9) та студентським квитком (а.с10).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів на спростування наведених позивачем обставин не надав.
Суд вважає доведеним належними, допустимими та достатніми доказами наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів до закінчення навчання ОСОБА_1 , тобто до 28.02.2025 року.
За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Оскільки ОСОБА_1 після досягнення повноліття продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги, з огляду на принцип рівності прав та обов'язків батьків в утриманні дитини, враховуючи не надання відповідачем доказів відсутності у нього можливості надання матеріальної допомоги доньці, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими.
Позов підлягає задоволенню шляхом стягнення 1/4 усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, тобто з 22.07.2024 і до закінчення донькою навчання, тобто до 28 лютого 2025 року, включно.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, тому, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави і складаються із судового збору, розмір якого відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» складає 1211, 20 грн.
Керуючись ст.ст.2,5,7,8,10,12,13,259,263-265,354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,-задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на її утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 22.07.2024 до 28.02.2025 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять) гривень (двадцять) копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3
Суддя С.С. Потоцька