Справа №949/1906/25
07 листопада 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
за участю:
заявника ОСОБА_1
заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді,
В провадженні судді Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюка А.М. перебуває цивільна справа №949/1906/25 за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин.
05 листопада 2025 року в порядку автоматизованого розподілу на розгляду судді Отупор К.М. надійшла заява ОСОБА_4 про відвід судді Тарасюка А.М. від розгляду вищевказаної справи.
Заява про відвід мотивована тим, що у провадженні Дубровицького районного суду перебуває цивільна справа №949/1906/25 за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин. Розгляд справи здійснює суддя Тарасюк Андрій Миколайович. Водночас у провадженні цього ж судді перебувала інша справа №949/2043/25 за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, перебування фізичних осіб на утриманні військовослужбовця. 22 жовтня 2025 року за результатами розгляду справи №949/2043/25, судом було ухвалено рішення про відмову у встановленні факту перебування фізичних осіб на утриманні військовослужбовця. Зазначене рішення є, неаргументованим, необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки судом не було надано належної правової оцінки наданим доказам; не дотримано вимог статей 12, 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи; не враховано правової природи спірних правовідносин та судової практики у подібних справах; не наведено мотивованих висновків щодо відхилення доказів, наданих заявниками. Такий підхід свідчить про однобічність і формальний характер дослідження доказів, що є ознакою упередженого ставлення судді до сторони заявників та порушенням принципів об'єктивності й неупередженості суду. Крім того, зазначене рішення фактично впливає на розгляд другої справи №949/1906/25 (про встановлення факту родинних відносин), оскільки обидві справи є взаємопов'язаними предметно та правовою суттю, а тому участь того самого судді у розгляді другої справи створює обґрунтований сумнів у його безсторонності. Саме це є ключовою підставою для відводу судді відповідно до статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з яким суддя підлягає відводу, якщо існують інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності. Крім того, в діях судді простежується недотримання принципу верховенства права та гарантій справедливого судового розгляду, визначених у статті 129 Конституції України. Право на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема, у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, відображеної у рішеннях у справах «Науменко проти України» (Naumenko v. Ukraine, заява № 41984/98, рішення від 09.11.2004, п.95), «Білуха проти України» (Bilukha v. Ukraine, заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006, п.49), «Мироненко і Мартенко проти України» (Myronenko and Martenko v. Ukraine, заява № 4785/02, рішення від 10.12.2009, п.66) питання безсторонності суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції оцінюється за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм перевіряється особисте переконання та поведінка конкретного судді з метою встановлення, чи виявляв він упередженість або прихильність до однієї зі сторін. За об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий на його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, п. 27,28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N33958/96, п.42). Як наголосив Європейський суд у справі «Білуха проти України», навіть за відсутності доказів фактичної упередженості, сама участь судді у розгляді попередньої або пов'язаної справи може створювати об'єктивні підстави для сумніву в його безсторонності, що несумісно з гарантіями справедливого судового розгляду, встановленими статтею 6 Конвенції. Таким чином, наявність двох взаємопов'язаних справ, де суддя вже сформував суб'єктивну оцінку правових обставин, а також ухвалив сумнівне рішення у попередній справі, створює реальні та обґрунтовані підстави вважати його упередженим і некомпетентним для подальшого розгляду цієї справи. За таких обставин, якщо сторона має сумнів у безсторонності судді, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це може бути розцінено як порушення права. Вважає, що незадоволення заяви про відвід може сприйматися як порушення її прав заявника.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про відвід судді Тарасюка А.М. підтримала та просила суд її задовольнити. Окрім викладених у заяві аргументів, зазначила, що сумнів у об"єктивності судді Тарасюка А.М. породив не так сам факт відмови у заяві по справі про встановлення факту її перебування на утриманні батька , адже представник Міністерства Оборони України просив суд заяву по справі № 949/2043/25, залишити без розгляду; а власне формальний характер дослідження доказів у справі, що на її думку є ознакою упередженого ставлення судді до сторони заявників та порушенням принципу об"єктивності та неупередженості судді Тарасюка А.М. А тому відповідно до статті 36 ч.1 п.5 ЦПК України, це вказує, що є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Заінтересованоі особи Ромаш С.О. та Ромаш М.О. просили суд задоволити заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тарасюка А.М.
07 листопада 2025 року від Ромаш Є.М. на адресу суду надійшли заперечення на заяву про відвід судді, в яких вона просить суд відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Тарасюка А.М. з підстав, викладених у запереченнях.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Згідно частини 8 статт 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини 1 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
В статті 36 Цивільного процесуального кодексу України міститься вичерпний перелік підстав для відводу судді, а саме: якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до змісту частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішенні від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (№33949/02, п. 49-53), вказано, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При цьому навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість.
З метою забезпечення права заявника на розгляд справи поза будь-яким сумнівом, щодо необ'єктивності чи неупередженості складу суду, суд приходить до висновку, що заяву про відвід судді слід задовольнити.
Практика Європейського суду з прав людини наголошує на праві позивача на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і що при розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі і якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, та наголошує про необхідність задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд, оскільки її незадоволення може сприйматися стороною як порушення її цивільних прав.
Згідно частини 11 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 1 статті 41 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначачється у порядку, встановленому статтею 33 цього кодексу.
Керуючись статтями 36-41 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тарасюка А.М. - задовольнити.
Відвести суддю Тарасюка А.М. від розгляду цивільної справи №949/1906/25 за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин.
Справу №949/1906/25 за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин - передати до канцелярії суду для вирішення питання про її перерозподіл в порядку, передбаченому статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор