Справа № 358/132/25 Провадження № 3/358/115/25
27 жовтня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , папспорт серії НОМЕР_2 ,
за частиною третьою ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 893253, складеного 17 січня 2025 поліцейським батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, сержантом поліції Бочкарьовим Віталієм Васильовичем, 17 січня 2025 року о 02 годині 36 хвилин ОСОБА_1 в с. Медвин Білоцерківського району Київської області по вул. Хрещатик, керував автомобілем марки "ВАЗ-2113", реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою від 14.06.2021 р. ВП № 48076287 Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, чим порушив вимоги п.п. 2.1, 2.4А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Посадовою особою дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом.
Особа, щодо якої складеного протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та пояснив, що він не знав про те, що відносно нього державним виконавцем винесено постанову від 14.06.2021 про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Заслухавши особу, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
Так, структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення, об'єктивну сторону, суб'єкт правопорушення і суб'єктивну сторону складу правопорушення. Зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Частина 3 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Отже, склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами умисно продовжує керувати транспортним засобом.
Під час розгляду даної справи встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП не долучено достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення та відсутні докази на підтвердження його вини.
Так, з огляду на вищевикладені норми законодавства слідує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч. 3 ст. 126 КУпАП, обов'язково мають містити належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою Відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження, а також мають бути долучені документи, які б підтверджували обізнаність особою, щодо якої винесено постанову про застосування відносно неї відповідного обмеження.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Для підтвердження порушення уповноважена особа на складання протоколу відповідно до статті 251 КУпАП, мала би надати докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність зазначеної постанови державного виконавця від 14.16.2021.
Таким чином, будь-які докази того, що на момент зупинки працівниками поліції керованого ОСОБА_1 транспортного засобу та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був повідомлений органами ДВС про встановлені щодо нього тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами, відсутні.
Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Фактично єдиним доказом вчинення даного адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 020439 від 17.01.2025, який не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а.
Без засвідчення фактів, які зазначені у протоколі про адміністративні правопорушення, показами не зацікавлених осіб, понятих, свідків, письмовими (електронними) доказами, притягнення до адміністративної відповідальності неприпустимо.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, не підтверджується достатньою сукупністю допустимих доказів, передбаченими ст. 251 КУпАП України, оскільки з встановлених обставин не вбачається наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення мало місце 17.01.2025.
З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, та оскільки матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "ВАЗ-2113", реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , 17 січня 2025 року о 02 годині 36 хвилин ОСОБА_1 в с. Медвин Білоцерківського району Київської області по вул. Хрещатик, знав про встановлені щодо нього тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами, тобто усвідомлював протиправний характер своїх дій, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною третьою статті 126 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статтею 126 КУпАП.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 247 п.1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , на підставі пункту першого статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подач і апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов