06 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/205/25
адміністративне провадження №П/990/205/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шишова О. О.,
суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М.,
за участю:
за участю:
секретаря судового засідання Івченка М. В.,
представника позивачів Огнев'юк Т. В.,
представника відповідача Таркаєвої О. С.,
позивачів:
ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву судді Шишова О. О. у справі № 990/205/25 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , підписана адвокатом Огнев'юк Тетяною Василівною до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
13 травня 2025 року до Верховного Суду, як суду першої інстанції надійшла позовна заява представника ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , підписана адвокатом Огнев'юк Тетяною Василівною до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просила:
1) визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізації), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)», в частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 04 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), з наступними кодами: ОСОБА_4 : 0062558; 0081670; ОСОБА_3 : 0010244; 0099086; ОСОБА_10 : НОМЕР_1 ; 0072293; ОСОБА_11 : 0010196; 0034229; ОСОБА_12 : 0002444; 0053876; ОСОБА_13 : 0009344; 0097355; ОСОБА_14 : 0080633; 0064889; ОСОБА_2 : 0033598; 0083055; ОСОБА_15 : 0034711; 0048365; ОСОБА_16 : НОМЕР_2 ; 0010522; ОСОБА_7 : 0029022; 0004028; ОСОБА_1 : НОМЕР_3 ; 0053032; ОСОБА_17 : 0043422; 0068396; ОСОБА_18 : 0092886; 0007590; ОСОБА_19 : НОМЕР_4 ; 0027257; ОСОБА_20 : 0069714; 0010562; ОСОБА_6 : 0028399; 0054050; ОСОБА_21 : 0013485; 0056147; ОСОБА_22 : 0067776; 0017219; ОСОБА_5 : 0071139; 0060610; ОСОБА_23 : 0025530; 0036429; ОСОБА_24 : 0088299; 0081250; ОСОБА_25 : 0039953; 0006044; ОСОБА_26 : 0097470; 0015650; ОСОБА_8 : 0075080; 0062240; ОСОБА_27 : 0022352; 0061450; ОСОБА_28 : НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; ОСОБА_9 : НОМЕР_7 ; 0076433; ОСОБА_29 : НОМЕР_8 ; 0004696; ОСОБА_36 : НОМЕР_9 ; 0093238; ОСОБА_37 : 0094791; 0003083; ОСОБА_38 : НОМЕР_10 ; 0043324; ОСОБА_39 : НОМЕР_11 ; 0074351; ОСОБА_40 : 0012621; 0073628; ОСОБА_41 : 0033247; 0089034.
2) Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)», в наступних частинах:
- у частині затвердження декодованих результатів практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), щодо таких кандидатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ;
- у частині затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), щодо таких кандидатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , в частині балів цих кандидатів за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, результату цього етапу кваліфікаційного іспиту і дати його затвердження, а також в частині балів цих кандидатів за кваліфікаційний іспит, їх результат і дати його затвердження;
- у частині відмови в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнання такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, наступних 35 кандидатів на посади суддів: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_1 , ОСОБА_17, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 .
3) Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відновити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, наступних кандидатів: ОСОБА_4, ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14, ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , з допуском, забезпеченням рівності умов, передбачуваності та справедливості процедури проведення для цих кандидатів виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації типу 2, як останнього етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами).
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи було визначено склад колегії суддів: Шишов О. О. (головуючий суддя), Блажівська Н. Є., Дашутін І. В., Желтобрюх І. Л., Яковенко М. М.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року № 1206 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 990/205/25 у зв'язку з обранням судді Дашутіна І.В. до Великої Палати Верховного Суду, що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2025 року, для розгляду справи визначено такий склад суду: головуючий суддя - Шишов О.О., судді: Білоус О. В., Блажівська Н. Є., Желтобрюх І. Л., Яковенко М. М.
06 листопада 2025 року під час судового засідання суддя Шишов О.О. заявив самовідвід.
Заява судді про самовідвід обґрунтована наявністю підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме тим, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді.
Так, зокрема, заява про самовідвід мотивована тим, що у конкурсі, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, також брала участь його дружина - ОСОБА_42 . Вона звернулася до Верховного Суду з адміністративним позовом, в якому, серед іншого, оскаржує результати оцінювання практичного завдання та просить зобов'язати відповідача провести повторне оцінювання її завдання за тією ж процедурою, що є предметом спору у справі № 990/205/25.
Таким чином, обидва позови стосуються однієї і тієї ж конкурсної процедури, організованої та проведеної ВККС України із застосуванням уніфікованих критеріїв оцінювання в межах єдиної методології.
Суддя також зазначив, що обговорював зі своєю дружиною процедуру проведення цього конкурсу та має особисту зацікавленість у її успішному проходженні й призначенні на посаду судді апеляційної інстанції.
Конкурс, що є предметом судового оскарження, становить єдину процедуру, організовану ВККС України з дотриманням уніфікованих підходів до оцінювання кандидатів.
Різниця в судовій спеціалізації не нівелює ідентичність процедурного етапу іспиту (виконання практичного завдання), спільність органу, рішення якого оскаржується (ВККС України), а також потенційну схожість предмета правової оцінки у вказаних справах - зокрема, щодо змісту завдання, методики оцінювання та дотримання конкурсної процедури.
Попри те, що зазначені справи формально не пов'язані, оскільки позивачі є різними особами, обидва позови стосуються однієї й тієї ж конкурсної процедури, організованої та проведеної одним органом - ВККС України, із застосуванням єдиної методології.
Процедура оцінювання практичних робіт ВККС є ідентичною для всіх спеціалізацій, тому, враховуючи можливість суду вийти за межі позовних вимог (частина друга статті 9 КАС України), у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів у неупередженості судді.
Також, в подальшому з'явилась публікація в соціальних мережах та засобах масової інформації під назвою «Родинне правосуддя: як родичі суддів Верховного Суду оскаржують результати конкурсу». У цій публікації висловлено позицію, що я потенційно можу впливати на формування практики, яка «може зіграти» на руку моїй дружині.
Крім того, ОСОБА_42 бере участь у засіданнях Тимчасової комісії Верховної Ради України з питань перевірки можливих порушень під час проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних загальних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23. Також надає пояснення, бере участь при проведенні допитів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які є свідками у цих засіданнях.
Таким чином, суддя вважає, що зазначені обставини можуть об'єктивно викликати у стороннього спостерігача сумніви щодо його неупередженості під час розгляду справи. Це пов'язано з тим, що у даній справі фактично буде формуватися судова практика Верховного Суду за участю судді стосовно позовних вимог та підстав, подібних до тих, які заявлені його дружиною.
Незважаючи на його особисту неупередженість у розгляді цієї справи, вказані обставини у стороннього спостерігача можуть об'єктивно викликати сумніви у неупередженості судді під час розгляду справи, оскільки у цій справі фактично буде створюватися судова практика Верховного Суду за його участю стосовно тих позовних вимог та підстав, які заявлені його дружиною. Тобто, суддя буде формувати правову практику відносно правильності проведення конкурсу за позовними вимогами подібними тим, які заявлені його дружиною.
Окрім цього, звернув увагу на наявну судову практику Верховного Суду. Так, відповідно до ухвал Верховного Суду від 7 січня 2025 року у справі № 990/394/24 та від 21 травня 2025 року у справі № 990/31/24, суд задовольнив заяви про самовідвід судді у зв'язку з тим, що в межах кримінального провадження, пов'язаного з позивачем, зазначену суддю було допитано як свідка.
Крім того, відповідно до ухвали Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 990/156/25, суд задовольнив заяву про самовідвід судді у зв'язку з тим, що суддя поза межами роботи підтримує стосунки з чоловіком позивачки у сфері спорту, оскільки вони є гравцями футбольної команди Верховного Суду. Тобто, наявність мінімального сумніву з боку стороннього спостерігача, відповідно практиці Верховного Суду є підставою для задоволення самовідводів.
Такий підхід свідчить про послідовність Верховного Суду у дотриманні принципу неупередженості та необхідності усунення будь-яких обставин, які можуть викликати сумнів в об'єктивності судді.
Представниця позивачів зазначила, зазначили, що, на їх думку, підстав для самовідводу немає.
Представниця відповідача не заперечувала проти самовідводу головуючого судді.
Дослідивши матеріали позову, проаналізувавши мотиви та обґрунтування заявленого самовідводу, Суд виходить із такого.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
За правилами частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 цієї ж статті).
Недопустима також повторна участі судді в розгляді адміністративної справи з підстав, визначених статтею 37 КАС України.
Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Як установлено у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені резолюцією №2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
За змістом пункту 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року, відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 104-106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 9 квітня 2013 року зазначено таке.
Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Разом з тим, щодо об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Суддя Шишов О.О. не заявляє про обставини, які б свідчили про об'єктивну неможливість розгляду ним цієї справи безсторонньо й неупереджено, чи про особисту зацікавленість в результаті її розгляду. Наведені суддею фактичні обставини не можуть об'єктивно свідчити на користь висновку про наявність достатніх підстав для виникнення у будь-якого стороннього спостерігача об'єктивно обґрунтованого сумніву у безсторонності суду.
Відтак, надавши оцінку інформації, наведеній суддею Шишовим О.О. у заяві про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку, що з предмета та меж заявлених позовних вимог та зазначених у позовній заяві доводів на цій стадії не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на можливу упередженість Шишова О.О. як судді щодо позивачів, його необ'єктивність при розгляді цієї справи чи заінтересованість у результаті розгляду справи.
З огляду на викладене, проаналізувавши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що вони є передчасними і на цій стадії підстав для задоволення заявленого самовідводу судді Шишова О.О. немає.
Повний текст ухвали складено 06 листопада 2025 року.
Керуючись статтями 36,39, 40, 256 КАС України, Суд
постановив:
У задоволенні заяви судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Шишова Олега Олексійовича про самовідвід - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Шишов
Судді О. В. Білоус
Н. Є. Блажівська
І. Л. Желтобрюх
М. М. Яковенко