07 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/538/25
адміністративне провадження №П/990/538/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р., Смоковича М.І., Уханенка С.А.,
перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною та скасування ухвали, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання повторно розглянути дисциплінарну скаргу та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 04 листопада 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Суд) як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати ухвалу ВРП від 13 жовтня 2025 року №10041дп/15-25 (яка також ідентифікується відповідачем за №2097/1дп/15-25) в частині повернення дисциплінарної скарги ОСОБА_1 (вх. №Б-1236/8/7-25 від 01 вересня 2025 року);
- визнати протиправною бездіяльність дисциплінарного інспектора Ради Гури О.П. під час проведення попередньої перевірки за скаргою (вх. №Б-1236/8/7-25), що полягала у непроведенні належної перевірки, повному ігноруванні клопотання про витребування доказів, імітації перевірки шляхом збору нерелевантних статистичних даних та використанні юридично нікчемних висновків (посилання на статтю 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України));
- зобов'язати ВРП повторно розглянути дисциплінарну скаргу ОСОБА_1 (вх. №Б-1236/8/7-25 від 01 вересня 2025 року) з урахуванням висновків суду;
- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (альтернативно - за рахунок бюджетних асигнувань ВРП) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію моральної (немайнової) шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, а також суми індексації та 3% річних, що нараховуються з дня набрання рішенням законної сили до дня фактичного виконання рішення.
05 листопада 2025 року до Суду від ОСОБА_1 надійшло доповнення до позовної заяви щодо розрахунку розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Перевіряючи наявність передбачених КАС України підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства, у силу приписів частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист.
На підставі пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів ВРП, щодо питань обрання (призначення) на посади членів ВРП, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроєкту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, ВРП визначені статтею 266 КАС України, правила якої, як передбачено частиною першою цієї статті, поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо: законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (пункт 2); законності актів ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (пункт 3); законності рішень ВРП, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат (пункт 4).
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 266 КАС України адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів. Судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата Верховного Суду. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, Законом України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон №1798-VIII) та Законом України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).
Закон №1402-VIII і Закон №1798-VIII визначають підстави та процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 108 Закону №1402-VІІІ встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом №1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.
За приписами частини другої статті 42 Закону №1798-VІІІ дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання ВРП скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону №1402-VIII, або за ініціативою Дисциплінарної палати ВРП чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання ВРП відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою ВРП рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання ВРП відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Дисциплінарне провадження включає: 1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи; 2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону №1798-VІІІ).
Відповідно до статті 43 Закону №1798-VIII дисциплінарний інспектор ВРП, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор ВРП - доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, - залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п'ятнадцять днів. Висновок дисциплінарного інспектора ВРП - доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.
Із матеріалів позовної заяви убачається, що 01 вересня 2025 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_1 (вх. №Б-1236/8/7-25 від 01 вересня 2025 року) стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами ВРП від 01 вересня 2025 року зазначена дисциплінарна скарга передана для попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Гурі О.П .
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_1 дисциплінарний інспектор ВРП - доповідач Гура О.П. склав висновок від 17 вересня 2025 року про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги скаржнику, оскільки скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді (пункт 2 частини першої статті 44 Закону №1798-VIII).
Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 13 жовтня 2025 року №2097/1дп/15-25 «Про залишення без розгляду та повернення дисциплінарних скарг скаржникам» дисциплінарну скаргу, зокрема, ОСОБА_1 стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. (відряджена до Київського окружного адміністративного суду) залишила без розгляду та повернула скаржнику.
На підставі пункту 2 частини першої статті 44 Закону №1798-VIII дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді.
Відповідно до частини четвертої статті 44 Закону №1798-VIII рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.
Наведена норма Закону №1798-VIII також знайшла своє відображення в абзаці першому пункту 13.13 глави 13 Регламенту ВРП, затвердженого її рішенням від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 (зі змінами та доповненнями), у якому визначено, що за наявності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 6 частини першої статті 44 Закону №1798-VIII, Дисциплінарна палата постановляє ухвалу про залишення скарги без розгляду та її повернення, яка не підлягає оскарженню.
Отже, чинним законодавством не передбачено можливості оскаржити рішення Дисциплінарної палати ВРП (дисциплінарного органу в системі правосуддя) про залишення без розгляду та повернення скаржнику дисциплінарної скарги, зокрема, до суду.
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловлювала свою позицію щодо можливості розгляду судами спорів, ініційованих заявниками дисциплінарних скарг (скаржниками) щодо оскарження рішень, дій та/або бездіяльності ВРП, її членів, а також її дисциплінарних палат, зокрема й тих, що не стосуються розгляду скарги стосовно судді по суті.
Судова практика вирішення подібних питань є усталеною і зводиться до того, що рішення дисциплінарного органу ВРП, як і дії членів її відповідних дисциплінарних палат, дисциплінарних інспекторів ВРП під час попередньої перевірки дисциплінарних скарг, не можуть бути самостійним предметом судового розгляду.
Приписами Закону №1798-VІІІ, зокрема статтями 51 та 52, передбачено, що оскарженню до ВРП підлягає рішення її дисциплінарного органу, прийняте за результатами розгляду скарги на дії судді по суті. При цьому право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення, а скаржник - за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження (частина перша статті 51 Закону №1798-VІІІ). Водночас право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою (частина друга статті 52 Закону №1798-VІІІ).
Відповідно до частини сьомої статті 266 КАС України на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
Як убачається, ОСОБА_1 реалізував своє право на звернення до ВРП, подавши дисциплінарну скаргу на дії судді, проте за наслідками її розгляду не було прийнято рішення по суті.
Позивач, хоч і наділений правом подати скаргу на дії судді та ініціювати в такий спосіб дисциплінарне провадження, усе ж не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв'язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Оцінювати дії судді під час виконання посадових обов'язків має право виключно ВРП, рішення якої щодо притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності створюють юридичні наслідки для такого судді, але не для особи - скаржника. Тому правом на оскарження дій/рішень ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, наділені лише суб'єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 05 листопада 2020 року в справі №9901/147/20, від 22 квітня 2021 року в справі №9901/384/20, від 02 березня 2023 року в справі №640/15229/21, від 24 квітня 2025 року в справі №990/47/25, від 11 вересня 2025 року в справі №990/212/25 та інших.
До того ж, подання дисциплінарної скарги не є і не може бути способом захисту скаржника в інших правовідносинах, факт притягнення чи не притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не призводить до зміни обсягу прав і обов'язків скаржника в матеріальних чи процесуальних правовідносинах, учасником яких є скаржник. По суті роль скаржника у поданні дисциплінарної скарги до ВРП обмежується в інформуванні компетентного державного органу про неналежну поведінку судді, а орган ВРП самостійно вирішує питання про достатність підстав для відкриття дисциплінарної справи.
Отже, умови і порядок оскарження актів ВРП та її дисциплінарних палат у питаннях, які вирішуються під час дисциплінарного провадження щодо судді, чітко регламентовані у Законі №1798-VIІІ, який, своєю чергою, не передбачає судового контролю адміністративного суду на етапі попередньої перевірки дисциплінарної скарги і ухвалення рішення, зокрема, щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику.
Виходячи з наведеного, оскаржуване позивачем рішення дисциплінарного органу ВРП (ухвала Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 жовтня 2025 року №2097/1дп/15-25 у частині залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги скаржнику - ОСОБА_1 ), як і оскаржувана бездіяльність дисциплінарного інспектора ВРП - доповідача під час попередньої перевірки вказаної скарги, не може бути самостійним предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. При цьому поняття «позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» необхідно тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування ухвали ВРП від 13 жовтня 2025 року №10041дп/15-25 (яка також ідентифікується відповідачем за №2097/1дп/15-25) в частині повернення дисциплінарної скарги ОСОБА_1 (вх. №Б-1236/8/7-25 від 01 вересня 2025 року), визнання протиправною бездіяльності дисциплінарного інспектора Ради Гури О.П. під час проведення попередньої перевірки за скаргою (вх. №Б-1236/8/7-25), а також похідна позовна вимога про зобов'язання ВРП повторно розглянути дисциплінарну скаргу ОСОБА_1 (вх. №Б-1236/8/7-25 від 01 вересня 2025 року) з урахуванням висновків суду - не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, що свідчить про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за цими позовними вимогами відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України. Оскільки зазначені позовні вимоги не можуть бути розглянуті як у порядку адміністративного судочинства, так і судом взагалі, Суд не зазначає до юрисдикції якого суду віднесено їхній розгляд.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (альтернативно - за рахунок бюджетних асигнувань ВРП) компенсації моральної (немайнової) шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, а також суми індексації та 3% річних, що нараховуються з дня набрання рішенням законної сили до дня фактичного виконання рішення, Суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки позовні вимоги про визнання протиправними ухвали та бездіяльності відповідача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, то, відповідно, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і зазначена похідна вимога позивача. Відповідні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 170, 241, 248, 256, 266, 295 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною та скасування ухвали, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання повторно розглянути дисциплінарну скаргу та стягнення моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано, або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: Ж. М. Мельник-Томенко
О. Р. Радишевська
М. І. Смокович
С. А. Уханенко