про залишення касаційної скарги без руху
07 листопада 2025 року
м. Київ
справа №280/4284/22
адміністративне провадження №К/990/43732/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року
у справі №280/4284/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області (далі - відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області (далі - відповідач-3), Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області (далі - відповідач-4), в якому просила:
- визнати протиправними відмови відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4 у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів з 01 лютого 2005 року по 30 листопада 2005 року та з 01 травня 2006 року по 31 грудня 2009 року, а також часу догляду за пенсіонером, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду з 01 вересня 2017 року по 31 грудня 2021 року, і часу навчання у вищому навчальному закладі з 31 липня 1979 року по 31 серпня 1979 року та з 07 червня 1984 року по 26 червня 1984 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1, відповідача-2, відповідача 3, відповідача-4 за рішеннями про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком через недостатність у неї страхового стажу;
- зобов'язати відповідача-4 та відповідача-1 зарахувати додатково до страхового стажу позивача періоди з 01 лютого 2005 року по 30 листопада 2005 року та з 01 травня 2006 року по 31 грудня 2009 року, а також час догляду за пенсіонером, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, з 01 вересня 2017 року по 31 грудня 2021 року і час навчання у вищому навчальному закладі з 31 липня 1979 року по 31 серпня 1979 року та з 07 червня 1984 року по 26 червня 1984 року;
- зобов'язати відповідача-1 скласти акт фактичних обставин здійснення догляду за наданими позивачем документами;
- зобов'язати відповідача-4 та відповідача-1 призначити пенсію за віком з дня звернення позивача за її призначенням, а саме з 11 жовтня 2021 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22 лютого 2022 року №084050009870 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15 квітня 2022 року №084050009870 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 01 лютого 2005 року по 30 листопада 2005 року, період роботи у Кооперативі «Фантазія» (травень 2006 року; лютий-березень, травень-червень, серпень-грудень 2007 року; січень-лютий, квітень-травень, липень, вересень-жовтень 2008 року; грудень 2009 року), час навчання час у Запорізькому машинобудівельному інституті ім. В.Я. Чубаря з 07 червня 1984 року по 26 червня 1984 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області скласти акт фактичних обставин здійснення догляду за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_3 на підставі наданих ОСОБА_1 документів.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 квітня 2022 року про призначення пенсії після зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 01 лютого 2005 року по 30 листопада 2005 року, періоду роботи у Кооперативі «Фантазія» (травень 2006 року; лютий-березень, травень-червень, серпень-грудень 2007 року; січень-лютий, квітень-травень, липень, вересень-жовтень 2008 року; грудень 2009 року), часу навчання у Запорізькому машинобудівельному інституті ім. В.Я. Чубаря з 07 червня 1984 року по 26 червня 1984 року та складення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області акта фактичних обставин здійснення ОСОБА_1 догляду за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_3 .
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області скласти акт фактичних обставин здійснення догляду за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_3 на підставі наданих ОСОБА_1 документів та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 квітня 2022 року про призначення пенсії після складення такого акта та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Абзац п'ятий резолютивної частини рішення доповнено словами «а також з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції».
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
03 травня 2024 року судом у справі №280/4284/22 видано два виконавчих листа.
21 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою у порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі №280/4284/22, а також вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які спричинили виконання вказаного судового рішення.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 280/4284/22.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою та заявою про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а апеляційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі №280/4284/22 повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 22 жовтня 2025 року звернулася з касаційною скаргою, заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, клопотанням про звільнення від сплати судового збору до Верховного Суду.
На обґрунтування поважності підстав пропуску строку позивач зазначає, що копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року надійшла на її адресу 20 вересня 2025 року.
Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження скаржником не наведено.
При розгляді заяви скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Суд враховує наступне.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно частин п'ятої, шостої, сьомої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту її прийняття.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 04 вересня 2025 року, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано лише 22 жовтня 2025 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
Так у заяві про поновлення строку позивач зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 20 вересня 2025 року, що підтверджується копією конверта Третього апеляційного адміністративного суду.
Згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0601188534957, яким направлено ОСОБА_1 копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року, надіслане судом 05 вересня 2025 року та вручене адресату 20 вересня 2025 року.
Враховуючи, що копію ухвали суду апеляційної інстанції позивач отримав 20 вересня 2025 року, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою був день 20 жовтня 2025 року, однак касаційну скаргу подано лише 22 жовтня 2025 року.
Отже, позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що з об'єктивних причин перешкоджали останньому звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах тридцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної ухвали.
Таким чином, наведені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Таким чином, з огляду на те, що скаржником не обґрунтовано поважних підстав пропуску процесуального строку та не надано належних і допустимих доказів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом направлення до Суду обґрунтованої заяви про поновлення строку.
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині подання до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі №280/4284/22.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі №280/4284/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
3. Встановити десятиденний строк з моменту вручення даної ухвали для усунення встановлених судом недоліків касаційної скарги.
4. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
О.П. Стародуб