про відкриття касаційного провадження
06 листопада 2025 року
м. Київ
справа №640/36731/21
адміністративне провадження №К/990/43170/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Курортний»
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року
у справі №640/36731/21
за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Курортний»,
треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Альфа Плюс»,
про зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (далі - Департамент, позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Курортний» (далі - ТОВ «Гастроном «Курортний», відповідач, скаржник), треті особи - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Альфа Плюс» (далі - ТОВ «Оріон-Альфа Плюс»), в якому просив:
- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 31 березня 2021 року №KB 101210827344;
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, з незначними наслідками (СС1) «Капітальний ремонт фасаду нежитлової будівлі по вул. Юнкерова Миколи, 92-А в Оболонському районі м. Києва» від 27 серпня 2021 року №KB 101210827344, замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Курортний».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року, позов задоволено частково.
Скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, з незначними наслідками (СС1) «Капітальний ремонт фасаду нежитлової будівлі по вул. Юнкерова Миколи, 92-А в Оболонському районі м. Києва» від 27 серпня 2021 року №KB 101210827344, замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Курортний».
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, ТОВ «Гастроном «Курортний» 21 жовтня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статей 19, 62 Конституції України, статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), статей 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V), статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пунктів 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), порушили положення статей 44, 47, 74, 79, 121, 122, 308, 353 КАС України та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №826/7847/17, від 01 липня 2021 року у справі №46/603, від 04 серпня 2021 року у справі №640/20369/18, від 13 квітня 2022 року у справі №814/750/17, від 14 лютого 2023 року у справі №826/16509/18, від 19 вересня 2023 року у справі №817/1135/16, від 24 липня 2024 року у справі №646/857/18, від 11 березня 2025 року у справі №420/27736/23.
Скаржник стверджує, що під час розгляду справи суди не врахували позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 14 лютого 2023 року у справі №826/16509/18, від 11 березня 2025 року у справі №420/27736/23, про те, що виключною підставою для звернення з позовом про скасування реєстрації декларації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, а саме: будівництво не на відведеній ділянці, без дозвільного документа, без затвердженого проєкту/паспорту, або у разі скасування містобудівних умов/обмежень.
На думку скаржника, суди помилково вважали, що зазначення недостовірних даних щодо проведення технічної інвентаризації ФОП ОСОБА_1 є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Скаржник наголошує, що це порушення не відповідає виключним ознакам самочинного будівництва, переліченим у статті 39-1 Закону №3038-VI та статті 376 ЦК України (Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14 лютого 2023 року у справі №826/16509/18).
Водночас, скаржник вважає, що порушення, яке стало підставою для позову (недостовірність даних ФОП ОСОБА_2 ), не було очевидним, відтак потребувало підтвердження або спростування шляхом проведення перевірки у визначений законодавством спосіб. Суди необґрунтовано вважали проведення перевірки необов'язковою передумовою (Аналогічна позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 13 квітня 2022 року у справі №814/750/17, від 19 вересня 2023 року у справі №817/1135/16).
На переконання відповідача, оскільки право власності на об'єкт нерухомого майна зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належним та ефективним способом захисту, якщо об'єкт вважається самочинним будівництвом, є звернення до суду з позовом про його знесення, а скасування декларації не призведе до поновлення прав позивача (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 04 серпня 2021 року у справі №640/20369/18).
Також, відповідач зазначає, що суди обґрунтували свої висновки про нібито зміну зовнішньої конфігурації будівлі на підставі доказів (фотофіксації), які, на його думку, були отримані позивачем з порушенням встановленого порядку проведення перевірки, тобто складання акта перевірки та припису, що робить їх, в розумінні положень статті 74 КАС України, недопустимими (Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №826/7847/17, від 13 квітня 2022 року у справі №814/750/17).
Скаржник зазначає, що подані позивачем фотоматеріали не містять обов'язкових реквізитів для ідентифікації їх як офіційних документів, а також, що на фотофіксації, поданій до суду першої інстанції, зображені інші об'єкти нерухомості.
В той же час відповідач доводить, що суд першої інстанції прийняв додаткові докази після закриття судового засідання у спрощеному провадженні, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого статтями 47, 79 КАС України, для подачі доказів. При цьому позивач не подав клопотання про поновлення цього строку (Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 липня 2021 року у справі №46/603, від 24 липня 2024 року у справі №646/857/18).
Також, під час розгляду справи суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв нові докази (фотофіксацію від 17 вересня 2021 року), які не подавалися до суду першої інстанції, без встановлення виняткових випадків та поважності причин їх неподання, що передбачено положеннями статті 308 КАС України (Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 01 липня 2021 року у справі №46/603, від 24 липня 2024 року у справі №646/857/18).
Відповідач вважає, що суди неправильно встановили початок перебігу тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, для суб'єкта владних повноважень, оскільки позивач міг дізнатися про порушення (зміну конфігурації будівлі) під час першого виїзду 24 червня 2021 року, що призвело до пропуску процесуального строку, так як позов подано лише 21 грудня 2021 року.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно прийняв заяву про зміну предмету позову після закінчення процесуального строку, встановленого частиною першою статті 47 КАС України для спрощеного позовного провадження (не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання), оскільки заява подана через три місяці після відкриття судового засідання, і без клопотання про поновлення цього строку.
У касаційній скарзі ТОВ «Гастроном «Курортний» просить Верховний Суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статей 19, 62 Конституції України статті 39-1 Закону №3038-VI, статей 6, 7 Закону №877-V, статті 376 ЦК України, Порядку №553, перевірки дотримання положень статей 44, 47, 74, 79, 121, 122, 308, 353 КАС України, перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №826/7847/17, від 01 липня 2021 року у справі №46/603, від 04 серпня 2021 року у справі №640/20369/18, від 13 квітня 2022 року у справі №814/750/17, від 14 лютого 2023 року у справі №826/16509/18, від 19 вересня 2023 року у справі №817/1135/16, від 24 липня 2024 року у справі №646/857/18, від 11 березня 2025 року у справі №420/27736/23.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронних кабінетів у інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та зобов'язує ТОВ «Оріон-Альфа Плюс» (код ЄДРПОУ 31806578) зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Курортний» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі №640/36731/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Курортний», треті особи - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Альфа Плюс», про зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №640/36731/21.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Альфа Плюс» (код ЄДРПОУ 31806578) зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд».
6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа