07 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5040/25 пров. № А/857/30955/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року (суддя- Калинич Я.М., ухвалене в м. Ужгород) у справі № 260/5040/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
23 червня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О., про накладення штрафу від 09.06.2025 року у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №77668910.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити.
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №260/3625/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №260/3625/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №260/3625/24 скасовано та позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо непроведення з 27 листопада 2023 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197 та з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 27 листопада 2023 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 27 листопада 2023 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року.
У зв'язку з допущеною опискою в РНОКПП позивача, що унеможливлює виконання рішення суду, Головне управління звернулось до суду із заявою про виправлення описок за результатом розгляду якої, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі №260/3625/24 виправлено допущену в резолютивній частині постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року описку, правильно вказавши РНОКПП ОСОБА_1 , а саме «РНОКПП НОМЕР_1 » замість помилково зазначеного «РНОКПП НОМЕР_2 ».
Головне управління звернулось до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України з листом від 21.03.2025 року №0700-0306-5/16984 про надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи (ЕПС), оскільки програмним забезпеченням неможливо привести у відповідність особовий рахунок ОСОБА_1 з 27 листопада 2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої зарплати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197.
ОСОБА_1 01 квітня 2025 року звернувся до відділу ПВР із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень, відповідно до вимог ст.ст.3, 4, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», 03 квітня 2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №260/3625/24, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 23.03.2025 року.
Копію зазначеної постанови, відповідно до вимог ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», надіслано сторонам виконавчого провадження.
Листом від 09.04.2025 року №0700-0306-5/20538 Головне управління на виконання вищенаведеної постанови повідомило відповідача, що рішення по адміністративній справі №260/3625/24 від 28.03.2024 року опрацювати технічно неможливо. Зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області надіслано листа №0700-0306-5/16984 від 21.03.2025 року про надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи до Пенсійного фонду України. Після надання дозволу на макетну обробку рішення суду по справі ОСОБА_1 , буде доопрацьовано.
В подальшому старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ було винесено вимогу від 10.04.2025 року ВП №77668910 щодо надання копії листа №0700-0305-5/15067 від 13.03.2025 року про надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи, який надіслано до Пенсійного фонду України.
Листом від 14.04.2025 року №0700-0306-5/21521 Головне управління на вимогу відповідача, надало останньому копія листа №0700-0306-5/16984 від 21.03.2025 року про надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ було винесено вимогу від 21.05.2025 року ВП №77668910 щодо надання підтвердження виконання рішення суду не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з дати отримання цієї вимоги.
Листом від 03.06.2025 року №0700-0306-5/32928 Головне управління повідомило відповідача, що відповіді Пенсійного фонду України на лист Головного управління про надання дозволу щодо опрацювання пенсійної справи гр. ОСОБА_1 не надходило. При надходженні відповіді, пенсійну справу буде опрацьовано та додатково повідомлено відповідача.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинцем В.О. 09 червня 2025 року винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.
В обґрунтування накладення штрафу старший державний виконавець в оскаржуваній постанові зазначив, що згідно відповіді ГУ ПФУ в Закарпатській області рішення суду не виконується, а стягувач не отримує виплату пенсії із збільшенням, що порушує його права та інтереси. Відповідач вважає, що посилання боржника на «технічну неможливість» не є поважною причиною.
Вважаючи постанову про накладення штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ГУ ПФУ в Закарпатській області вжито всіх заходів з метою виконання судового рішення у справі №260/3625/24, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частинами першою та третьою статті 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України № 1404-VIII) та нормами КАС України.
Згідно статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно частини першої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII, суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Відтак, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Приймаючи постанову про накладення штрафу від 09.06.2025 року у виконавчому провадженні №77668910, відповідач з матеріалів виконавчого провадження, а також проведеною перевіркою державного виконавця встановив, що рішення суду залишається невиконаним.
Згідно листа ГУ ПФУ в Закарпатській області від 03.06.2025 року рішення суду не виконано, оскільки станом на день надання відповіді щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №26/3625/24 від 28.03.2024 року ОСОБА_1 індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197 у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 27 листопада 2023 року, а також здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року опрацювати технічно неможливо.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що станом на час відкриття виконавчого провадження та ухвалення постанови про накладення штрафу від 09.06.2025 року у виконавчому провадженні №77668910, рішення суду по справі №260/3625/24 не виконано. Докази, які б свідчили про здійснення перерахунку пенсії та її виплату, позивачем не надані.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що повідомлені позивачем обставини про надіслання до Пенсійного фонду України листа щодо надання дозволу на опрацювання пенсійної справи в макетному режимі не є доказом виконання рішення суду, та не свідчить про виконання зобов'язання, покладеного на управління рішенням суду по справі №260/3625/24.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №260/5040/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар