07 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/5074/24 пров. № А/857/31460/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року (суддя- Дерех Н.В., ухвалене в м. Тернопіль) у справі № 500/5074/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
16 серпня 2024 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020 - 2022 роки у момент прийняття рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 , а Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача з врахуванням зазначеного показника за наслідком звернення до нього позивача, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020 - 2022 роки з дня її призначення, а саме з 27.05.2023 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020 - 2022 роки, відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 27.05.2023, з врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову та прийняти нове про відмову у задоволені позову.
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 04.04.2022 №6117-5000583466 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №500/5096/23, яке набрало законної сили, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.07.2023 № 191950021761 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 27.05.2023; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.04.2024 №12061-12076/Ю-03/8-2000/24 позивача повідомлено про те, що на виконання листа Пенсійного фонду України від 26.03.2024 №11242-6392/Ю-03/8-2800/24 розмір пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника з дня її призначення приведено у відповідність та обчислено за матеріалами електронної пенсійної справи годувальника ОСОБА_3 з врахуванням страхового стажу та заробітної плати, на підставі яких обчислювався розмір пенсії за віком годувальника.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 11.07.2024 №6049-5840/Ю-02/8-1900/24 слідує наступне. Оскільки померлому годувальнику з 31.07.2002 було призначено пенсію, тому статтею 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що при призначенні пенсії за померлого годувальника заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії годувальнику.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.07.2024 №21807-21156/Ю-03/8-2000/24 позивача повідомлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №500/5096/23 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Позивач вважаючи протиправними такі дії відповідачів, звернувся з даним позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведені приписи свідчать про те, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу на виконання рішення суду з 27.05.2023 була призначена пенсія по втраті годувальника, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що сторонами не заперечується.
При обрахунку пенсії позивача мав бути застосований показник середньої заробітної плати за 2020, 2021 та 2022 роки, так як позивачу вперше призначено пенсію у 2023 році.
Як слідує з алгоритму розрахунку пенсії по втраті годувальника, позивачу при обчисленні її пенсії по втраті годувальника застосований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
У спірному випадку, відповідачі вказують, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №500/5096/23 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхову внески за 2020-2022 роки.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач протиправно при призначенні позивачу пенсії за віком з 27.05.2023 застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховано для обчислення пенсії, за 2014 - 2016 роки.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020 - 2022 роки при призначенні ОСОБА_1 , та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020 - 2022 роки, відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 27.05.2023, з врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі № 500/5074/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга