07 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/9213/24 пров. № А/857/17383/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Глушка І.В., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 460/9213/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Максимчук О.О.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №460/9213/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій задоволено повністю, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 16.02.2024 згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати надалі для ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком до зміни законодавства або правового статусу ОСОБА_1 .
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №460/9213/24 вказане рішення суду від 15.10.2024 у цій справі залишено без змін.
Позивач подав до суду заяву у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій зазначив, що відповідачем не виконується рішення суду у відповідності до його резолютивної частини, а саме не нараховується та не виплачується пенсія згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, як це визначено в рішенні суду від 15.10.2024 у справі №460/9213/24. Зокрема зазначив, що виконуючи рішення суду, відповідач був зобов'язаний застосовувати встановлені Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, розміри прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність на рівні 2361,00 грн. Дії відповідача в частині застосування для обчислення пенсії по інвалідності розміру прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність на рівні 2093,00 грн суперечить як положенням чинного законодавства, так і встановленим у справі обставинам.
Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 заяву задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №460/9213/24 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.04.2024 основної пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком виходячи з величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - 2093,00 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню закону по виконанню рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №460/9213/24, шляхом здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.04.2024 основної пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком із застосуванням розмірів прожиткового мінімуму згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати надалі для ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком до зміни законодавства або правового статусу ОСОБА_1 .
Установлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати та у задоволенні заяви відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не враховано норми пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон №3460-IX), відповідно до якого перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 311 КАС України.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Положеннями частини шостої статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З матеріалів справи видно, що з 16.02.2024 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та нараховано доплату за період з 16.02.2024 по 31.03.2025 в сумі 129852,36 грн з урахуванням раніше виплачених сум, та починаючи з 01.04.2025 пенсія позивачу буде виплачуватись у розмірі 19332,76 грн, у тому числі 16744,00 грн - розмір пенії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, встановлений на виконання рішення суду від 15.10.2024 у справі №460/9213/24.
З доданого до матеріалів справи перерахунку пенсії позивача від 17.03.2025 суд встановив, що на виконання рішення суду від 15.10.2024 у справі №460/9213/24 розмір пенсії позивача з 18.12.2024 по 31.12.2024 складає 20171,76 грн, в тому числі пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків - 16744,00 грн, з 01.01.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 розмір пенсії складає 19332,76 грн, у тому числі 16744,00 грн - розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Отже, з вказаного перерахунку вбачається, що на виконання рішення суду від 15.10.2024 позивачу відповідачем проведено перерахунок пенсії та розраховано таку складову пенсії як «розмір пенсії по інвалідності у розмірі відш. факт. збитків» у розмірі 16744,00 грн. (8*2093,00 грн), тобто з розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої станом на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №460/9213/24, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025, вже визначено за позивачем право на нарахування та виплату пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, а відтак вказане рішення суду повинне виконуватись відповідачем відповідно до його резолютивної частини.
В Рішенні Конституційного Суду України №4-р(І)/2024 від 03.04.2024 констатовано, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині четвертій Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР зазначив, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а також констатувала, що внесеними Законом України від 29.06.2021 № 1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 1584-ІХ) змінами до статті 54 Закону №796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР, а тому законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.
Вирішуючи спір по суті, у судовому рішенні у справі №460/8142/24 суд зазначив, що до спірних правовідносин слід застосувати норми частини 4 статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, якими передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням суду, зокрема, зобов'язано відповідача з 16.02.2024 виплачувати позивачу основну пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
За приписами частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону №3460-IX установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Таким чином, апеляційний суд підтримує думку суду першої інстанції, що на виконання судового рішення відповідач був зобов'язаний здійснити нарахування та виплату позивачу основної пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону №796-XII із застосуванням розміру прожиткового мінімуму на рівні 2361 грн.
Разом із цим, апеляційний суд зазначає, що відповідно до пункту 8 Розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом на 01.01.2024, проводиться з 01.03.2024 разом зі здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV.
Відповідно до статті 7 Закону № 2710-IX, установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Отже, нарахування позивачу пенсії із застосуванням прожиткового мінімуму на рівні 2093 грн до 01.03.2024 є правомірним.
Разом із цим, як слідує з матеріалів справи, відповідачем здійснено нарахування пенсії із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 2093 грн і після 01.03.2024, що суперечить нормам чинного законодавства та постановленому у цій справі судовому рішенню, оскільки після 01.03.2024 при нарахуванні пенсії відповідач повинен застосовувати розмір прожиткового мінімуму у сумі 2361 грн.
Враховуючи те, що на час розгляду заяви відповідними доказами підтверджено той факт, що відповідачем не вжито дієвих і належних заходів на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №460/9213/24, суд першої інстанції з урахуванням приписів статті 249 КАС України, прийшов до правильного висновку про порушення відповідачем положення статті 129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, а саме: не виконано у повному обсязі і належним чином судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в окремій ухвалі викладено обґрунтування протиправності невиконання судового рішення, що набрало законної сили, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №460/9213/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
М.А. Пліш