07 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 349/404/25 пров. № А/857/19944/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів - Глушка І.В., Іщук Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 349/404/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
суддя в 1-й інстанції Гаврилюк О.О.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Рогатин,
дата складання повного тексту рішення 04 квітня 2025 року,
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся у Рогатинський районний суд Івано-Франківської області із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі також відповідач) про скасування постанови поліцейського серії ЕНА №3583843 від 10 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП.
Ухвалою судді від 27 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій необхідно вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали від 27 березня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, 04 квітня 2025 року від представника позивача адвоката Шидзінського І.В. отримано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з зазначенням причин поновлення такого строку, як необізнаність позивача зі строками оскарження постанови, а також у зв'язку з тим, що позивач тривалий час хворів. З врахуванням викладеного, позивач просить поновити строк звернення до суду.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2025 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Шидзінський Іван Володимирович, до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови поліцейського серії ЕНА №3583843 від 10 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП - повернуто позивачу.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального та недотриманням норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ухвала суду першої інстанції не містить висновків про неповажність вказаних позивачем підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Разом з тим зазначає, що на виконання ухвали від 27 березня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, 04 квітня 2025 року, представником позивача подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з зазначенням причин поновлення такого строку, як необізнаність позивача зі строками оскарження постанови, а також у зв'язку з тим, що позивач тривалий час хворів, а також не був обізнаний із приміткою до с.126 КУпАП, де зазначено: - положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 286 КАС України, передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, положення КАС України встановлюють для позивача чіткі строки звернення до суду за захистом своїх прав, а в разі наявності поважних причин пропуску таких, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами та підтверджені належними доказами, процесуальне законодавство допускає можливість поновлення пропущених строків.
Колегія суддів вважає, що при визначенні початку цього строку підлягає з'ясуванню момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
При цьому, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до змісту статті 121 КАС, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Судом першої інстанції встановлено, що постанову про накладення адміністративного стягнення щодо позивача ОСОБА_1 винесено 10 жовтня 2024 року, штраф ним сплачено 15 жовтня 2024 року, що підтверджується копією постанови серія ЕНА №3238322 від 10 жовтня 2024 року, копією платіжної інструкції 0.0.3944924044.1 від 15 жовтня 2024 року.
Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги про те, позивач не був обізнаний зі строками оскарження постанови, а також у зв'язку з тим, що позивач тривалий час хворів останній пропустив строк на оскарження, оскільки позивачем не долучено жодних доказів щодо його тривалої хвороби, позовну заяву подано більш, як через п'ять місяців після накладення адміністративного стягнення та добровільної оплати штрафу.
Відтак доводи позивача про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, що обґрунтовані необізнаністю позивача про накладення на нього адміністративного стягнення, хворобою, не підтверджуються доказами у справі та не вказують на існування поважних причин, що могли бути непереборними та об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду в строк, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, що і було застосовано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, КАС суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 349/404/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
Л. П. Іщук