Справа № 240/19670/21
07 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Полотнянко Ю.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року в адміністративній справі № 240/19670/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 жовтня 2025 року залишив її без руху та запропонував скаржнику у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали, виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
31 жовтня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги. Свою заяву апелянт аргументує тим, що ст.4 ЗУ "Про судовий збір" не передбачає сплату судового збору за подання заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Також як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на те, що він є учасником бойових дій що підтверджується відповідним посвідченням
Досліджуючи вказану заяву, суд зазначає наступне.
Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, справляється судовий збір.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.5 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з цим, суд звертає увагу, що Закон України "Про судовий збір" передбачає ставки для сплати судового збору за подання заяви про зміну способу або порядку виконання судового рішення.
А саме, згідно з пп.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, аргумент апелянта в частині, що ст.4 Закону України "Про судовий збір" не передбачає сплату судового збору за подання вказаної заяви не знайшов свого підтвердження.
Отже, за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу, апелянту необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп з урахуванням вимог Закону України "Про судовий збір".
Щодо посилання заявника на п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, слід зазначити наступне.
З цього приводу Верховний Суд в ухвалі від 28.10.2024 у справі №160/28033/23 зазначив, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон №3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19) та від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №240/8644/20, від 16.02.2022 у справі №560/4971/21, від 26.05.2022 у справі №640/14577/20, від 08.03.2023 у справі №701/589/22, від 20.07.2023 у справі №160/20070/21 та багатьох інших.
Такі ж висновки викладені Верховним Судом в ухвалі від 18.02.2025 у справі №240/17165/23.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Крім того, на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення зокрема і від вищенаведених висновків щодо застосування п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 справа №567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Таким чином наразі позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» залишається усталеною та незмінною.
При цьому дана справа не стосується питань соціального захисту позивача саме як учасника бойових дій, про які йдеться у ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що вимоги позивача не пов'язані з порушенням його прав саме як учасника бойових дій, а відтак він не звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Тож цей збір має бути сплачений на загальних підставах.
При цьому, ч.2 ст.169 КАС України регламентовано, що строк, наданий на усунення недоліків, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд
відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги.
Продовжити ОСОБА_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Полотнянко Ю.П.