Справа № 752/26073/24 Суддя (судді) першої інстанції: Данілова Т.М.
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Голосіївського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстраційне місце проживання/перебування на території України, № АВ 00002742 від 13.11.2024 року позивача притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки він допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України: загальної маси транспортного засобу на 37,7% (15.08 тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 23,55% (5,652 т) при дозволеному навантаженні на строєні осі 24 т на відстані між осями понад 1,3 м до 1.4 м.
На момент прийняття оскаржуваної постановм відповідачу було відомо, що тягач MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 рухався з напівпричепом, адже у постанові зазначено зафіксовані параметри ТЗ: кількість осей - 6 шт. Це свідчить про те, що в момент руху Відповідачем було зафіксовано ще один ТЗ крім тягача (адже у тягача тільки 3 осі) - напівпричіп, який має також 3 осі. Відповідачем не з'ясовано повну інформацію про зафіксований напівпричіп, а саме не встановлено тип, марку модель, гранично допустиму загальну масу навантаження напівпричепу-контейнеровозу, що є основною обставиною, яка свідчить про наявність або відсутність правопорушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Напівпричіп FRUEHAUF, днз АВ1495XG є контейнеровозом, що підтверджує свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , проте відповідач дану обставину не встановив, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті надіслала відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та)або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Показники правопорушення, що зафіксовані в автоматичному режимі, і втручання сторонніх осіб в яке є неможливим, є доведеними та беззаперечно визначені сертифікованим та введеним в експлуатацію пристроєм.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти нове рішення, яким рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.11.2025.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною служби України з безпеки на транспорті 13.11.2024 року складено постанову серія АВ № 00002742, згідно з якою 12.11.2024 року о 21 год. 45 хв. за адресою М-03, км 22+717, Київська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 .
Згідно постанови відповідальна оcоба допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 37,700% (15.08 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 23,550% (5.652 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тонни та відстані між осями понад 1,3м до 1,4м, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
За вказаних обставин постановою на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000,00 грн.
Постановою серії АВ № 00002742 від 13.11.2024 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу. Так, встановлено, що: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 2890 мм, 2-3: 1340 мм, 3-4: 5630 мм, 4-5: 1300 мм, 5-6: 1300 мм, навантаження на вісь 1 - 4450 кг, 2 - 13550 кг, 3 - 7900 кг, 4 - 12000 кг, 5 - 11750 кг, 6 - 11550 кг, загальна маса - 61200 кг.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучено належних доказів, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належать позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері згідно з їх призначенням, а також не надано доказів на підтвердження того який вантаж перевозився та у який спосіб.
За таких обставин на думку суду, з огляду на визначені в оскаржуваній постанові зафіксовані параметри транспортного засобу, зокрема, кількість вісей 6, та дані свідоцтв про реєстрацію сідлового тягача, напівпричепу, у спірному випадку зафіксований транспортний засіб - трьохвісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом.
Як зазначив суд першої інстанції, відповідно до інформаційної картки габаритно-вагового контролю за постановою АВ № 00002742 від 13.11.2024 року, фактична загальна маса транспортного засобу на момент фіксації порушення склала 61 200 кг, що перевищує нормативні параметри навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 37,700% (15.08 тонн), навантаження на строєні осі транспортного засобу склало 35300 т, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 23,550% (5,652 тонн).
Відтак, на думку суду, враховуючи те, що фактична загальна маса транспортних засобів є більшою за гранично допустиму, яка визначена пунктом 22.5 ПДР України, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- рухався на тягачі MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 і напівпричіп-контейнеровоз FRUENHAUF, днз НОМЕР_3 є трьохвісними, напівпричіп є контейнеровозом (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ) та перевозив змінний кузов. Протилежного відповідачем не доведено;
- розрахунок з гранично допустимого навантаження для контейнеровоза 44 т, то притягнення до ОСОБА_1 до відповідальності на суму 51000 грн є необґрунтованим та безпідставним, адже зафіксовані перевищення вагових параметрів (як загальної маси так і навантаження на строєні осі) знаходиться в межах від 20% до 30% за що встановлена менша відповідальність у розмірі 34000 грн, у зв'язку з чим, постанова винесена без дослідження всіх обставин справи та підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - «Закон»).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з положеннями до п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частини перша та четверта статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги», визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тонни) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення).
Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП України протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП України).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною службою України з безпеки на транспорті встановлено здійснення перевезення позивачем із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 37,700% (15.08 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 23,550% (5.652 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тонни та відстані між осями понад 1,3м до 1,4м, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст.132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до оскаржуваної постанови загальна маса транспортного засобу на 37,700% (15.08 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 23,550% (5.652 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тонни та відстані між осями понад 1,3м до 1,4м,
Зафіксована загальна маса транспортного засобу відповідно до постанови АВ № 00002742 від 13.11.2024 - 61200 кг. (встановлено, що: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 2890 мм, 2-3: 1340 мм, 3-4: 5630 мм, 4-5: 1300 мм, 5-6: 1300 мм, навантаження на вісь 1 - 4450 кг, 2 - 13550 кг, 3 - 7900 кг, 4 - 12000 кг, 5 - 11750 кг, 6 - 11550 кг).
Слід звернути увагу на те, що Міжнародна організація зі стандартизації (англ. International Organization for Standardization, ISO) - міжнародна організація, метою діяльності якої є ратифікація стандартів, розроблених спільними зусиллями делегатів від різних країн. Відповідно до Статуту, ISO визначає завданням своєї діяльності як сприяння розвитку стандартизації і суміжних видів діяльності у світі з метою забезпечення міжнародного обміну товарами і послугами, а також розвиток співробітництва в інтелектуальній, науково-технічній і економічній галузях.
ISO-Контейнер - стандартизована багатооборотна тара, призначена для перевезення вантажів автомобільним, залізничним, морським та повітряним транспортом та пристосована для механізованого навантаження з одного транспортного засобу на інший. Може бути виконаний із різних матеріалів та мати різноманітні форми. На транспорті найбільшого застосування отримали звані універсальні контейнери.
ISO 668 «Контейнери вантажні серії 1. Класифікація, розміри та номінальні характеристики» - стандарт ISO, який описує та класифікує серію 1 ISO-контейнерів за їх зовнішніми розмірами. Він також визначає їх вантажонесучі потужності і, за потребою, мінімальні внутрішні і дверні розміри, а також типи вантажних контейнерів: 1) контейнери загального призначення; 2) контейнери спеціального призначення: вентильовані, відкриті зверху або збоку, контейнери-платформи; 3) контейнери для спеціальних вантажів: ізотермічні, термоізольовані, рефрижераторні (з холодоагентом, що поповнюється, або з машинним охолодженням), опалювальний контейнер, контейнери-цистерни, контейнери для сипучих вантажів, автомобілів, худоби тощо.
Фітингова платформа (англ. fitting, від англ. fit - прилаштовувати, монтувати, збирати) - спеціалізована платформа, призначена для перевезення великотоннажних контейнерів (ISO 668) і обладнана спеціалізованими вузлами для їх кріплення - фітинговими упорами (це упор входить в замок контейнера). Фітинг є несучим елементом конструкції великотоннажних контейнерів, який забезпечує надійне та безпечне перевезення, навантаження, вивантаження та перевантаження контейнерів, кріплення їх на транспортних засобах, а також з'єднання контейнерів між собою при штабелюванні. Кутові фітинги служать для кріплення контейнерів на транспортному засобі, забудови, захоплення контейнера спредером, для великотоннажних контейнерів. Залежно від місця розташування встановлені наступні виконання фітингів: верхній правий, верхній лівий, нижній правий, нижній лівий (праві та ліві фітинги визначаються при розміщенні спостерігача проти будь-якої торцевої стінки контейнера). Відповідає стандартам конструкції, розмірів, матеріалів ГОСТ Р 51891, ГОСТ 20527-82 «Фітинги кутові великотоннажних контейнерів. Конструкція та розміри» від 01.01.1983 (Angle fittings for gross weignt freigt containers. Desing and dimensions).
Згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортний засіб MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, а FRUENHAUF, д.н.з. НОМЕР_3 , є спеціалізованим напівпричіпом н/пр-контейнеровоз переобладнано для перевез. Контейнерів типу 1А.
Натомість, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксована в автоматичному режимі, не містить відомостей щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу-контейнеровоза, приєднаного до сідлового тягача MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 .
На думку колегії суддів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо складу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягача, так і напівпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою ст. 132-1 КУпАП.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, не містить відомостей щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу-контейнеровоза, приєднаного до сідлового тягача MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 .
Нормами п.22.5 Правил дорожнього руху, закріплено, що фактична допустима маса контейнеровоза не може перевищувати 44 т.
Відповідно, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу мав здійснюватися з урахуванням вказаних обставин.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції не перевірив, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу FRUENHAUF, д.н.з. НОМЕР_3 т.з., є спеціалізованим напівпричіпом н/пр-контейнеровоз переобладнано для перевез. контейнерів типу 1А (а.с. 12-13), а тому, суд не має повноважень переоцінювати достовірність підстав для видачі реєстраційних документів.
Окрім того, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сторонами не оскаржується розмір штрафу, тому виявлене Державною службою України з безпеки на транспорті порушення повинне обраховуватись виходячи з максимального навантаження, що впливає на розрахунок відсотку навантаження, що в свою чергу впливає на розмір штрафу.
Так, Державною службою України з безпеки на транспорті відповідно до постанови АВ 00002742 від 13.11.2024 проведено розрахунок за формулою (61 200 - 40 000 - 10 % х 61200 х 100 % = 37,7 % - 40 т.), натомість із врахуванням п. 22.5. ПДР України та врахуванням допустимої загальної ваги контейнеровоза FRUENHAUF, днз АВ1495XG (44 т), розрахунок є наступним: 61 200 - 44 000 - 10 % х 61 200 х 100 % = 25, 2 % - 44 т.).
Колегія суддів звертає увагу, що можливе недотримання власником вантажу або ж перевізником вимог щодо маркування контейнеру не може змінити призначення та технічні характеристики одиниці транспортного обладнання, яка розміщена на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі, для цілей її ідентифікації як причепа-контейнеровоза у розумінні наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» та для цілей застосування положень пункту 22.5 ПДР України.
Крім того, оскаржуваною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення правил маркування контейнерів.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що посадова особа Укртрансбезпеки при прийнятті спірної постанови неправильно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза 44 тонни, а вантажного тягача 40 тонн, та, як наслідок, здійснила розрахунки перевищення загальної маси транспортного засобу, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП України, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Щодо заявлених апелянтом витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази перерахування ОСОБА_1 грошових коштів на рахунок адвоката Рябка С.О., як того вимагають положення п. 3.2. Договору від 01.03.2024 № 01/03/24 про надання правничої допомоги, тому питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу наразі не вирішується.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення.
У відповідності до ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю та ухвалює нове судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з недодержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ № 00002742 від 13.11.2024, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,25 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 25 коп).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко