Справа № 751/6350/25 Суддя (судді) першої інстанції: Маслюк Н.В.
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
До Новозаводського районного суду міста Чернігова звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту патрульної поліції на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова про скасування постанови серії ЕНА №5244609 від 17.07.2025, винесеної поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Чернігівській області ДПП Полосьмаком Б.О. відносно нього за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закриття провадження у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за те, що начебто він у м. Чернігові по вул. Шевченка,74 не пред'явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 «а» ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки зупинка автомобіля здійснена без наявності законних підстав згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а, отже, всі подальші дії та рішення інспектора також протиправні. В його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки на місці зупинки він пред'являв інспектору всі передбачені законом документи, зокрема посвідчення водія; справу про адміністративне правопорушення розглянуто за територіальним місцем, в якому відповідно до закону розгляд справи не може проводитися, а тому такий розгляд не тягне за собою жодних правових наслідків.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 22.07.2025 відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.18-27), згідно якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Зазначає, що 17.06.2025 в м. Чернігів, екіпаж патрульної поліції під час патрулювання вул. Шевченка виявив транспортний засіб Toyota Camry з індивідуальним номерним знаком, інформація про який відсутня в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції», що в свою чергу свідчило про можливе порушення водієм чинних нормативно-правових актів. У зв'язку з необхідністю перевірки правомірності використання водієм індивідуального номерного знаку, поліцейським було зупинено вищевказаний транспортний засіб, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Після зупинки транспортного засобу, позивачу повідомлено про причину зупинки та неодноразово заявлено законну вимогу надати для перевірки документи, передбачені законодавством. Позивачем було продемонстровано фото свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, правомірність використання індивідуального номерного знаку підтвердилась. Неодноразову вимогу про надання посвідчення водія позивач проігнорував, аргументуючи тим, що він не погоджується з причиною його зупинки. Прямий обов'язок водія мати при собі та на вимогу поліцейського надати документи, передбачені п. 2.1 ПДР закріплені в ст. 16 Закону України «Про дорожній рух». У зв'язку з ігноруванням позивачем законної вимоги поліцейського про надання документів, передбачених п. 2.1 ПДР, позивач своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та як наслідок, у результаті розгляду справи, відносно ОСОБА_1 було винесено оскаржувану постанову. Наявними відеозаписами в повній мірі спростовуються доводи позивача про надання ним посвідчення водія. Крім того, під час спілкування поліцейських з водієм, у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Водія було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому розгляд справи та винесення постанови було здійснено за адресою Івана Мазепи, 3. Винесення постанови за вищевказаною адресою ніяким чином не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зауважують, що навіть у разі підтвердження факту порушення відповідачем окремих процедурних питань при здійсненні розгляду адміністративної справи, які не були дотримані відповідачем у повному обсязі під час прийняття оскаржуваного рішення, це не може потягнути за собою безумовне його скасування у випадку, якщо такі порушення не мали наслідком прийняття незаконних рішень. Отже,поліцейський взводу № 2 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП Полосьмак Б.В. під час розгляду справи та винесення постанови серії ЕНА № 5244609 від 17.07.2025 діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а винесена постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.35-36), у якій він заперечив проти доводів, викладених у відзиві та просив задовольнити позов з підстав, викладених у ньому. Вказав, що автомобіль зупинено безпідставно, як і вимога про пред'явлення документів. Працівниками поліції свідомо не надано до відзиву повний, безперервний відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, а долучено лише фрагменти, які не відображають послідовний розвиток подій. За таких обставин, відеозапис не може бути належним доказом у справі. Також оскаржувана постанова винесена не за місцем вчинення правопорушення, чим порушено вимоги ст.258 КУпАП та п.4 Інструкції №1395.
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5244609 від 17.07.2025, винесену поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області капралом поліції Полосьмак Богданом Олександровичем, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Департамент патрульної поліції, - подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу задовольнити посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.11.2025.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області Полосьмаком Б.О.17.07.2025 складено постанову серії ЕНА №5244609 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн (а.с.6,29).
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 17.07.2025 об 11 год 03 хв ум. Чернігів по вул. Шевченка, 74, керуючи транспортним засобом Toyota Camry, н.з. НОМЕР_1 , не пред'явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4.а Правил дорожнього руху.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що з матеріалів справи та переглянутого відеозапису вбачається, що відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, яке пред'являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови.
Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду наявності підстав вважати, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для вимагання працівником поліції пред'явлення документів.
Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред'явлення посвідчення водія, а позивач, в свою чергу, не був зобов'язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- 17.07.2025 року водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Camry (згідно інформаційної бази «НАІС» номерний знак НОМЕР_1 ) не пред'явив у спосіб, який надає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушила п.2.4 а) ПДР;
- на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодаства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов'язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має право спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити дії працівника поліції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух», визначено, що водій зобов'язаний: на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка») або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами і доповненнями) (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.1. ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».
Відповідно пункт 2.4 а ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП, відповідальність керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У постанові від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17, Верховний Суд виснував, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з дослідженого відеозапису, доданого до відзиву відповідачем, вбачається, що автомобіль марки Toyota Camry, з індивідуальним номерним знаком НОМЕР_2 , рухався під керуванням позивача ОСОБА_1 та був зупинений працівниками поліції, причина зупинки номер не читається по базі даних. Позивачем було надано для огляду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на що працівником поліції була підтверджена правомірність його використання. Надалі працівник поліції попросив пред'явити посвідчення водія, на що позивач відмовився, оскільки причин для зупинки його транспортного засобу, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» працівником поліції не зазначено. Потім поліцейський повідомив, що його номери не відповідають ДСТУ 3649. Тоді інший працівник поліції побачив на задньому бампері автомобіля пошкодження лакофарбового покриття і зазначив причину зупинки, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Пізніше, працівник поліції виявив у водія ознаки наркотичного сп'яніння та запропонував проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду, де було встановлено, що він тверезий.
Щодо доводів апелянта про те, що 17.07.2025 року водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Camry (згідно інформаційної бази «НАІС» номерний знак НОМЕР_1 ) не пред'явив у спосіб, який надає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушила п.2.4 а) ПДР, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Судом першої інстанції було досліджено та виснувано, що із переглянутого відеозапису вбачається, що відносно ОСОБА_2 не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, яке пред'являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що Департаментом патрульної поліції, як суб'єктом владних повноважень не доведено наявності підстав вважати, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для вимагання працівником поліції пред'явлення документів.
Зважаючи на те, що апелянтом належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_2 ПДР України, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність вимоги посадової особи Департаменту патрульної поліції до позивача про пред'явлення посвідчення водія, а позивач, в свою чергу, не був зобов'язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 243, 286, 272, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко