Справа № 580/5271/22 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ЯНКІВСЬКА
06 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27 жовтня 2022 року про відмову у перерахунку призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсії у розмірі 85% від грошового забезпечення, встановленого у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» від 23 жовтня 2021 року № 33/44/1-М-1775/08-1637;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 85% сум грошового забезпечення, починаючи з 08 червня 2021 року, на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» за № 33/44/1-М-1775/08-1637 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та сплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 08 червня 2021 року до моменту здійснення перерахунку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року даний адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 27.10.2022. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 08.06.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 85% сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" №33/44/1-М-1775/08-1637 від 23.10.2021 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Надалі, до суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, у якій заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі №580/5271/22 шляхом винесення рішення про стягнення 58 055,21 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на його користь.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у задоволенні заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №580/5271/22 відмовлено повністю.
Так, відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано належних і достовірних доказів, які би підтверджували, що зміна способу та порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 58 055,21 грн забезпечить реальне виконання рішення суду. При цьому, вчинені на виконання рішення суду органом Пенсійного фонду заходи: перерахунок пенсії, нарахування доплати в розмірі в сумі 58 055,21 грн, свідчить про виплату цих коштів позивачу у порядку черговості після виділення бюджетних асигнувань на такі цілі.
Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025 та від 02.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у письмовому провадженні.
23.09.2025 року апелянт подав клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Розглянувши наведене клопотання, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Згідно частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) визначено розмір ставки судового збору за відповідними об'єктами справляння судового збору зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Такі ж висновки щодо застосування норм права висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.05.2018 у справі № 915/955/15 та у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 320/5719/19, від 24.11.2021 у справі № 826/17526/18.
Доводи апелянта щодо не поширення на нього обов'язку зі сплати судового збору на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийняту за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судова колегія відхиляє, оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала з питань зміни способу та порядку виконання рішення згідно статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду у справі № 260/9470/23 не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки у межах даної справи касаційним судом вирішувалось питання необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатом розгляду заяви про встановлення судового контролю в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судова колегія враховує висновки Верховного Суду від 03 вересня 2025 року у справі №286/743/15-а згідно яких Суд вказав на те, що пунктом 2 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Разом з тим, цими нормами не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно частини другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 08.06.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 85% сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" №33/44/1-М-1775/08-1637 від 23.10.2021 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 03.05.2023.
З наданого заявником розрахунку відповідача вбачається, що сума заборгованості становить 58 055,21 грн.
Отже, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 на даний час відповідачем повністю не виконано.
Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача на виконання рішення суду грошової суми.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/5271/22, а тому, оскаржувана ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення такої заяви.
Відповідно до п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість її доводів та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали з прийняттям нової постанови про задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення.
Щодо вимоги апелянта про розподіл судових витрат, то колегія суддів зауважує, що дане питання врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З аналізу вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що стягнення судового збору, як складової судових витрат, з суб'єкта владних повноважень на користь позивача передбачено лише при задоволенні/частковому задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, тобто за результатами вирішення справи по суті позовних вимог, при цьому процесуальним законом не передбачено проведення розподілу судових витрат при оскарженні ухвал суду першої інстанції з подальшим їх скасуванням.
З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги про розподіл судових витрат є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають відхиленню.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 329, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі №580/5271/22 із:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 08.06.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 85% сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" №33/44/1-М-1775/08-1637 від 23.10.2021 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум» на:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 58 055,21 грн (п'ятдесят вісім тисяч п'ятдесят п'ять гривень двадцять одна копійка).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
А.Б. Парінов