Справа № 580/9842/23 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА
06 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в проведенні перерахунку ОСОБА_1 , пенсії із 01.12.2019 на підставі нової довідки від 31.07.2023 № 33/44/1-М-3685/08-1637 про розмір грошового забезпечення виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області"; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 згідно довідки від 31.07.2023 №33/44/1-М-3685/08-1637, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" про розмір грошового забезпечення станом за листопад 2019 року з врахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) індексації та премії виходячи з розрахунку 85 відсотків від загального розміру щомісячного грошового забезпечення із урахуванням проведених виплат.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 позов задоволено.
Надалі, до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну спосіб і порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду на стягнення з Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області на користь заявника пенсійних виплат у сумі 199 599,60 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у задоволенні заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №580/9842/23 відмовлено повністю.
Так, відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обраний заявником спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь стягувача різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром допомоги в сумі 199 599,60 грн не узгоджується зі змістом статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили, та матиме наслідком зміну обраного судом способу відновлення порушеного права позивача.
Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 та від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у письмовому провадженні.
23.09.2025 апелянт подав клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Розглянувши наведене клопотання, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Згідно частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) визначено розмір ставки судового збору за відповідними об'єктами справляння судового збору зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Такі ж висновки щодо застосування норм права висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.05.2018 у справі № 915/955/15 та у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 320/5719/19, від 24.11.2021 у справі № 826/17526/18.
Доводи апелянта щодо не поширення на нього обов'язку зі сплати судового збору на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийняту за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судова колегія відхиляє, оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала з питань зміни способу та порядку виконання рішення згідно статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду у справі № 260/9470/23 не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки у межах даної справи касаційним судом вирішувалось питання необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатом розгляду заяви про встановлення судового контролю в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судова колегія враховує висновки Верховного Суду від 03 вересня 2025 року у справі №286/743/15-а згідно яких Суд вказав на те, що пунктом 2 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Разом з тим, цими нормами не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно частини другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Матеріали справи свідчать, що рішенням суду першої інстанції зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 згідно довідки від 31.07.2023 № 33/44/1-М-3685/08-1637 виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" про розмір грошового забезпечення станом за листопад 2019 року з врахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) індексації та премії виходячи з розрахунку 85 відсотків від загального розміру щомісячного грошового забезпечення із урахуванням проведених виплат.
Вказане рішення суду набрало законної сили 20.02.2024.
З наданого заявником розрахунку відповідача вбачається, що сума заборгованості становить 199 599,60 грн.
Отже, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 на даний час відповідачем повністю не виконано.
Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача на виконання рішення суду грошової суми.
Колегія суддів зазначає, що зазначені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України, принципу верховенства права. Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі №580/9842/23, а тому, оскаржувана ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення такої заяви.
Відповідно до п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість її доводів та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали з прийняттям нової постанови про задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення.
Щодо вимоги апелянта про розподіл судових витрат, то колегія суддів зауважує, що дане питання врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З аналізу вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що стягнення судового збору, як складової судових витрат, з суб'єкта владних повноважень на користь позивача передбачено лише при задоволенні/частковому задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, тобто за результатами вирішення справи по суті позовних вимог, при цьому процесуальним законом не передбачено проведення розподілу судових витрат при оскарженні ухвал суду першої інстанції з подальшим їх скасуванням.
З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги про розподіл судових витрат є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають відхиленню.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 329, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі № 580/9842/23 із:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.12.2019 згідно довідки від 31.07.2023 № 33/44/1-М-3685/08-1637 виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" про розмір грошового забезпечення станом за листопад 2019 року з врахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) індексації та премії виходячи з розрахунку 85 відсотків від загального розміру щомісячного грошового забезпечення із урахуванням проведених виплат» на:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 199 599,60 грн (сто дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
А.Б. Парінов