07 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1059/20
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В. від розгляду справи №420/1059/20
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 18.03.2021 року у справі №420/1059/20 за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись із вище зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 року повернута особі, яка її подала.
Постановою Верховного Суду від 26.09.2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі №420/1059/20 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 року визначений склад суду: суддя-доповідач Кравченко К.В., судді Вербицька Н.В., Джабурія О.В.
Матеріали адміністративної справи №420/1059/20 передані судді-доповідачу 21.10.2025 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року повторно залишена без руху.
03.11.2025 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів (Кравченко К.В., Вербицька Н.В., Джабурія О.В.), яка обґрунтована тим, що скаржниця не погоджуються з постановленою ухвалою апеляційного суду від 30.10.2025 року про повторне залишення її апеляційної скарги без руху.
При цьому, скаржницею зазначено про колективну упередженість та завідомо неправдивий висновок в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 року, якою заява ОСОБА_1 від 23.10.2025 про відвід колегії суддів Кравченка К.В, Вербицької Н.В., Джабурія О.В. від розгляду справи №420/1059/20 визнана необґрунтованою.
З урахуванням зазначеного, на думку скаржниці, у даному випадку наявні підстави для відводу колегії суддів у складі: судді-доповідача Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В. від розгляду справи №420/1059/20 відповідно до статті 36 КАС України.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В. від розгляду справи №420/1059/20 - визнано необґрунтованою.
Передано справу для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу колегії, що розглядає справу, у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 року справу №420/1059/20 для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В. передано на розгляд судді Димерлію О.О.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід колегії суддів, суддя виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим суддя звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини.
Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді, а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суддя вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білух проти України», заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно із:
1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
З урахуванням наведеного, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши аргументи, якими заявниця обґрунтовує заявлений відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В. від розгляду справи №420/1059/20, суддя уважає їх є безпідставними, оскільки такі не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності суддів, а матеріали заяви не містять доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів.
При цьому, сумнів у неупередженості суддів у зв'язку з вчиненням процесуальних дій та прийняттям ухвали у справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивність суду.
Відтак, перевіривши додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, суддя вважає, що наведені твердження заявниці є необґрунтованими та такими, які зводяться до оцінки процесуальних дій суду.
Разом з цим, в силу приписів частини 4 статті 36 КАС України вказані вище доводи не можуть бути визнані обґрунтованою підставою для відводу колегії суддів.
Наявність інших обставин, які визначено статтею 36 чи статтею 37 КАС України та свідчать про упередженість колегії суддів у складі: судді-доповідача Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В. або їх необ'єктивність під час розгляду справи №420/1059/20 заявником не доведено, а суддею під час розгляду відповідної заяви не установлено.
На підставі наведеного, заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В. від розгляду справи №420/1059/20 задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованою.
Керуючись ст. 31, 36, 37, 39, 40, 241, 248, 321, 325, 328 КАС України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В. від розгляду справи №420/1059/20 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Димерлій