П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 469/315/25
Головуючий у суді І інстанції: Тавлуй В.В.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Семенюк Г.В., перевіривши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
Позивач, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року позов задоволено.
ІНФОРМАЦІЯ_2 не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 30 жовтня 2025 року по справі № 469/315/25 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
У своїй апеляційній скарзі апелянт просив суд відстрочити сплату судового збору. Вказане клопотання апелянт обґрунтовує відсутністю фінансування для сплати судового збору.
Перевіривши доводи клопотання, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
В той же час, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, сторона, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судових витрат, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
У зв'язку з вищезазначеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.
Згідно ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України "Про судовий збір", а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об'єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Проте, відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України "Про судовий збір", як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17 в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2- 5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028 грн.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги відповідно становить 908,40 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути сплачено за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"
відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок UA678999980313101206081015758,
отримувач - ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вище викладене, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року по справі № 469/315/25, підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 169, ст. 298 КАС України, суддя, -
1.В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року, - відмовити.
2.Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року по справі № 469/315/25, - залишити без руху.
3.Надати ІНФОРМАЦІЯ_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4.Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із апеляційною скаргою.
5.Роз'яснити апелянту, що вразі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Семенюк